Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №521/15030/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/15030/26

Номер провадження 3/521/4492/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,

з секретарем - Табарчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справ, що надійшли з УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості про працевлаштування відсутні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №314875 від 17.08.2026 року, вбачається, що 17.08.2026 року близько 22:00 годин, гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: спільного мешкання - АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в умисних діях, а саме висловлюванні у її сторону нецензурною лайкою та погрозами фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , у судове засідання не прибув, хоча особі було відомо про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у відповідну дату та час в Хаджибейському районному суді м. Одеси, що підтверджується підписом у відповідній графі протоколу.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, проте приймаючи до уваги те, що особа до суду не прибула та про причини неявки не повідомила, є підстави вважати, що така особа не бажає приймати участь під час розгляду справи або, можливо, затягує її розгляд, тому, з метою виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, суд вважає, що справу слід розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі наявних доказів, за відсутності особи, у відношенні якої складено протокол.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Беручи до уваги відомості, які потерпіла ОСОБА_2 зазначила у своїй заяві та своїх письмових поясненнях, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у своїй допустимості не викликає.

Проаналізувавши інші матеріали справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи викладене, примітку ст. 22 КУпАП, особу правопорушника, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд, приймаючи також до уваги відсутність даних про притягнення особи до адміністративної відповідальності за будь-які інші правопорушення, дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в мінімальних межах, встановлених, санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів про наявність у ОСОБА_3 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Л. Кузьменко