Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №420/479/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №420/479/26

Суддя: Огренич І. В.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 420/479/26

Провадження № 2-а/947/58/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

представника позивача - адвоката Галайчук Г.С.

представника відповідача - Хлистуна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 076/25 від 24.12.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КпАП України із накладенням штрафу у розмірі 6800 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. При цьому позивачка посилається на те, що не вчиняла дій, спрямованих на недопуск посадових осіб Управління до об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на час проведення відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю перебувала за межами України, у зв`язку з чим об`єктивно не могла бути присутньою на об`єкті та забезпечити особистий доступ посадових осіб Управління. Крім того, представник позивачки - адвокат Алієв Айдин Тапдигалі огли, також повідомляв Управління про перебування позивачки за кордоном та про відсутність у нього можливості забезпечити доступ до об`єкта.

Представник позивачки - адвокат Галайчук Г.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради - Хлистун Р.В. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 24.12.2025 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєвим О.Р. винесено постанову № 076/25 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КпАП України та накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести не лише сам факт порушення, а й пряму вину конкретної особи

Відповідно до статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Таким чином, предметом доказування у цій справі є не лише факт того, що посадові особи Управління не отримали доступу до об`єкта, а й те, що саме позивачка допустила недопуск, мала реальну можливість забезпечити доступ та винно не виконала відповідний обов`язок.

З матеріалів справи вбачається, що Управління дійсно направляло листи позивачці за адресою: АДРЕСА_2, та її представнику адвокату Алієву А.Т., який отримував відповідну кореспонденцію та вступав із Управлінням у листування. Разом із тим відповідач не врахував зміст повідомлень адвоката. Так, вже 30.09.2025 адвокат повідомив Управління, що не володіє запитуваною інформацією та не має можливості забезпечити доступ до об`єкта будівництва. Надалі, листом від 13.10.2025 адвокат знов повідомив Управління, що власниця будинку ОСОБА_1 перебуває за кордоном та не має можливості бути присутньою за адресою об`єкта у визначений час. Одночасно, адвокат повідомляв про відсутність у нього закордонних контактів із позивачкою та відповідних повноважень щодо участі у проведенні перевірки. Таким чином, відповідач не лише був повідомлений про неможливість проведення перевірки, а й був обізнаний про об`єктивні обставини, які перешкоджали особистій участі позивачки.

Представник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в судовому засіданні зазначив, що адвокат Алієв А.Т. мав повноваження на надання доступу, проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2, так як 16.01.2025 адвокат Алієв А.Т. звертався до Управління в інтересах ОСОБА_1 із адвокатським запитом від 16.01.2025 №16/01/25-1(від 17.01.2025 № 01-6/20-пр), до якого додавав ордер від 16.01.2025 серія ВН № 1389791 з відміткою про надання правової допомоги ОСОБА_1 в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому також було зазначено, що договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Однак, суд критично ставиться до зазначених доводів відповідача, оскільки до ордеру не було надано договору про надання правової допомоги з якого можливо зробити відповідний висновок, крім того звернення з яким звертався адвокат Алієв А.Т. і на яке посилається відповідач, стосувалось матеріалів перевірки Управління ДАБІ ОМР не за спірною адресою, а за адресою: АДРЕСА_3, а відповідно і повноважень.

Крім того, як зазначив представник Управління ДАБІ ОМР в судовому засіданні 22.09.2026, після отримання повідомлення від адвоката Алієва А.Т. щодо відсутності позивачки в країни та неможливості виконати лист-вимогу від 24.09.2025 № 01-10/155-3Г, відповідач не вчиняв дії щодо належного сповіщення, встановлення адреси реєстрації ОСОБА_1 , а повторно направив лист-вимогу на адресу адвоката Алієва А.Т. та позивачки за адресою: АДРЕСА_2, інших дій з боку Управління ДАБІ ОМР вчинено не було.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні. При цьому при розгляді справи відповідачем не доведено наявності вини позивачки, її обізнаності про конкретну перевірку, реальної можливості забезпечити доступ, відсутності поважних причин та свідомого невжиття заходів для забезпечення доступу.

На підставі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Ст.77 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При таких обставинах та враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КпАП України, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.5,8,9,77, 90, 241-246, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 076/25 від 24 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КпАП України скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 665,60 гривень .

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Огренич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua