Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №946/10527/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/10527/25

Провадження № 2/946/2248/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 позивач звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої у ІНФОРМАЦІЯ_5 на квартиру АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гончарової О.С. №356/02-14 від 14 листопада 2025 року їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини з спадкодавцем.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З сестрами він знайомий з 1983 року.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах по 1/2 частині належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 28 грудня 1999 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено довідкою №1787, виданою 26 листопада 2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 18 лютого 2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85564830 від 10 червня 2026 року, наданої Ренійською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт складений ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється донька ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19 жовтня 1978 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС.

Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджено будинковою книгою на вищезазначену квартиру, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 29 березня 2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_1 , частка якої належала їй на праві власності та 1/2 частку вона прийняла після смерті матері ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82711278 від 30 вересня 2025 року, наданої приватним нотаріусом Гончаровою О.С., інформація про заповіт складений ОСОБА_4 , померлою у ІНФОРМАЦІЯ_5 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємців за законом першої-четвертої черги відповідно до вимог ст. ст. 1261-1264 ЦК України після смерті ОСОБА_4 немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

В свою чергу п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Спадкоємцем за законом п`ятої черги спадкування відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється тітка ОСОБА_1 , що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні.

Крім цього вказаний факт підтверджено наступними документами:

-актовим записом про народження ОСОБА_6 №326, складеним 02 грудня 1955 року РАЦС Романівка Республіки Молдова, де матір`ю вказано - ОСОБА_7 ;

-архівним витягом з актового запису про реєстрацію шлюбу № 15 від 06 липня 1962 року, складеного примерією Гевеноаса, Вулканештського району Республіки Молдова, згідно якого ОСОБА_7 06 липня 1962 року після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 »;

-свідоцтвом про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_5 , виданим 08 жовтня 1962 року Гаваноською сільською радою Вулканештського району Республіки Молдова, де матір`ю вказана - ОСОБА_10 ,

-Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00001466032 від 23 вересня 2009 року, згідно якого ОСОБА_11 17 березня 1973 року після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 »;

-Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00001493425 від 29 вересня 2009 року, згідно якого ОСОБА_13 18 жовтня 1978 року після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_14 »;

-свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданим 09 листопада 1983 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, згідно якого ОСОБА_9 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_15 »;

-свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , виданим 19 жовтня 1978 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, де матір`ю вказана - ОСОБА_3 .

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4 , що підтверджено заявою від 30 вересня 2025 року спадковій справа № 97/2025, тобто вважається таким, що фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гончарової О.С. №356/02-14 від 14 листопада 2025 року їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини з спадкодавцем.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої у ІНФОРМАЦІЯ_5 на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Суддя:О.Я.Присакар