Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №484/4832/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4832/26

Провадження № 3/484/1226/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду 16.07.2026 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особи з інвалідністю ІІІ групи, демобілізованого, розлученого, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , зареєстрованого та мешканки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року об 11.00 годині в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Грушевського біля будинку № 19 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ-2104 д.н.з. НОМЕР_4 , здійснював рух заднім ходом та здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась по головній дорозі з кільця в бік будинку № 49 по вул. Грушевського, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху – порушення правил руху заднім ходом, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУПАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав і пояснив, що 13.07.2026 року рухався по вул. Грушевського в м. Первомайську в напрямку вул. Одеської на відрізку дороги, де наявний односторонній рух. На автобусній зупинці автобус перекрив йому рух і він мав намір його об`їхати, для чого йому треба було здати назад. Він переконався, що позаду нього нікого нема і почав рух заднім ходом в напрямку кафе «Челентано». В цей час відбулось зіткнення з автомобілем Nissan, яким керувала потерпіла. Вважає, що в дорожньо-транспортній пригоді винна саме вона, тому що вона виїжджала з другорядної дороги, мала перетнути головну дорогу, по якій він рухався, і тому вона мала його пропустити. На перехресті доріг, з якого виїжджала потерпіла, знаходиться знак «Надати дорогу», тож вона мала надати йому дорогу навіть попри те, що він рухався заднім ходом. Крім того, потерпіла, виїхавши на перехресті, виїхала на зустрічну смугу руху і тим самим також порушила правила дорожнього руху, а він, рухаючись заднім ходом, міг розраховувати на те, що там буде вільно. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що рухалась по вул. Одеській в напрямку центра міста. На перехресті з вул. Вокзальною і вул. Грушевського вона мала звернути на вул. Грушевського ліворуч, для чого їй потрібно було перетнути дорогу з одностороннім рухом в протилежному напрямку. Вона зупинилася перед знаком «Надати дорогу», пересвідчилася, що на дорозі, яку вона мала перетнути, нікого нема і поїхала в напрямку свого перехрестя, перетинаючи дорогу з одностороннім рухом, по якій машини рухались з права наліво відносно неї. Вона переконалася, що праворуч нема перешкод і перехрестя вільне і почала рух. Коли вона передніми колесами вже виїхала на перехрестя, відчула удар в бокову частину автомобіля зі сторони водія. ОСОБА_1 рухався заднім ходом і врізався в неї. При цьому ніяких автобусів на зупинці в цей момент не було. Вона не розраховувала, що хтось буде рухатись заднім ходом по дорозі з одностороннім рухом. ОСОБА_1 повідомив, що у нього відсутній поліс обов`язкового страхування, але свою вину визнав повністю, вони викликали поліцію, склали схему.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши надані суду письмові докази і фотокартки, надані ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 Правил кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п. 1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2,3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

ОСОБА_1 зазначених вимог Правил дорожнього руху не дотримався, здійснюючи рух заднім ходом, створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, зокрема, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілої, внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини обвинувачення підтверджуються зокрема, схемою ДТП, з якої вбачається, що автомобіль потерпілої перетинав частину проїжджої частини на перехресті вулиць Грушевського та Одеської, яка призначена для одностороннього руху. При цьому транспортні засобі по цій частині дороги мали рухались по відношенню до потерпілої з права наліво, а дорога, на яку виїжджала потерпіла, призначена для двостороннього руху. ОСОБА_1 рухався по частині дороги з одностороннім рухом заднім ходом в напрямку перехрестя, яке перетинала ОСОБА_2 . Зіткнення відбулося вже поза межами проїзної частини, з якої ОСОБА_1 почав рух заднім ходом. З пояснень учасників ДТП судом встановлено, що дійсно, перед виїздом на перехрестя по ходу руху транспортного засобу ОСОБА_2 встановлено знак «Надати дорогу» і вона виконала умови такого знаку, надала перевагу в русі всім транспортним засобам, які рухались по цій дорозі в напрямку руху, який на ній дозволений – з права наліво по відношенню до неї. Також вона переконалася в тому, що перехрестя, на яке вона виїжджає, вільне і дорога, на яку вона має заїхати за перехрестям – також вільна. В той же час ОСОБА_1 рухався заднім ходом, чого і сам він не оспорює. Під час його руху заднім ходом і відбулось зіткнення.

Правилами дорожнього руху передбачено особливі умови для руху заднім ходом. Це не повинно створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. І така умова не залежить від наявності чи відсутності інших знаків дорожнього руху. При цьому суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що потерпіла мала надати йому перевагу в русі і що у протоколі невірно зазначено про те, що потерпіла виїжджала з кільця, адже у протоколі не зазначено, що потерпіла виїжджала з дороги з круговим рухом. Вказівка на конфігурацію перехрестя у формі кільця не свідчить про наявність організації кругового руху. І судом встановлено, що ОСОБА_2 виконала умови знаку «Надати дорогу», надала перевагу всім транспортним засобам, які рухались по головній дорозі. В будь якому випадку такі твердження не спростовують того факту, що рухаючись заднім ходом, ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху і створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

За принципом диспозитивності, суд розглядає справу лише в межах пред`явленого обвинувачення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії чи бездіяльність ОСОБА_2 в наданій ситуації не виключають відповідальності ОСОБА_1 , який очевидно порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху і внаслідок такого порушення відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом, тобто дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, який вину не визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 мінімальне стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн. на користь держави.

Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 к.

Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.

СУДДЯ: