Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №489/3726/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/3726/26

Провадження № 2/489/2348/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю,

за участі:

представника позивача - Кукси О.О.,

прокурора - Кривди Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради,

встановив:

У травні 2026 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивував тим, що на обліку служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради з 13.01.2026 перебуває малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.03.2026 на відпрацювання інформації УПП в Миколаївській області, комісійно спеціалістами Служби сумісно з фахівцем Миколаївського міського центру соціальних служб та інспекторами відділу зв`язків з громадськістю управління патрульної поліції в Миколаївській області була відвідана адреса: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дана родина перебуває на обліку Служби, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах.

Під час відвідування було встановлено, що стан здоров`я матері перешкоджає їй здійснювати догляд за дитиною. ОСОБА_1 двічі викликала швидку допомогу, проте від госпіталізації відмовлялась. Мати дитини поводила себе агресивно, від пояснень та проходження експертизи на вміст наркотичних речовин відмовилась. Дитина лежала на одному ліжку з матір`ю, накрита ковдрою з головою. Подальше перебування малолітньої ОСОБА_6 під наглядом матері несло безпосередню загрозу її життю та здоров`ю. Було прийнято рішення вилучити дитину у матері та направити малолітню на обстеження до КНП «Міська лікарня № 2» ММР.При огляді дитини в приймальному відділенні лікарні з`ясовано, що вона має підвищену температуру тіла та опрілості, памперс переповнений, дитина голодна.

На запит служби департамент патрульної поліції управління патрульної поліції в Миколаївській області, надав наступну інформацію, щодо притягнення матері дитини ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: 23.08.2024 за ст. 183 КУпАП; 21.03.2024 - ст. 173-2 ч. 2 КУпАП; 21.03.2024 - ст. 184 ч. 1 КУпАП, 04.03.2024 -ст. 184 ч. 1 КУпАП, 01.02.2024 - ст. 173-2 ч. 1.

Службою у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради було встановлено, що інші малолітні діти ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 проживають в ГО Християнська Місія «Нове життя», яка знаходиться в Одеській області. Керівником ГО Християнська Місія «Нове життя» повідомив, що знає родину ОСОБА_7 близько 4 років. Весь період часу мати вела асоціальний спосіб життя, зловживала алкогольними напоями, поводила себе розпусно. Батько дітей ОСОБА_2 разом з дітьми перебуває в Будинку матері та Дитини Християнської Місії «Нове життя» з 03.05.2024. Під час перебування в закладі пройшов програму реабілітації, доклав значних зусиль для стабілізації свого життя та відновлення батьківської відповідальності. На даний час він бере активну участь у вихованні дітей, приділяє належну увагу їх навчанню та розвитку, здоров`ю та повсякденним проблемам, проявляє турботу та відповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків.

Спеціалістами служби було проведено роботу з ОСОБА_2 з метою з`ясування його думки щодо подальшої долі малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 , оскільки вважає це таким, що відповідає реальним обставинам та найкращим інтересам дитини.

Посилаючись на викладене, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради просить суд:

позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь Органу опіки та піклування ММР на утримання трьох дітей в розмірі 1/2 частини всіх її доходів, але неменше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь Органу опіки та піклування ММР на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але неменше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 28.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування виконкому ММР Кукса О.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. На питання суду пояснила, що підготовці позову допущено описку в написанні ім`я дитини сторін - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підтвердження чого просила долучити до матеріалів справи відповідь відділу ДРАЦС. Протокольною ухвалою суду вказане клопотання задоволено.

Прокурор Кривда Т.В. в судовому засіданні вважала, що позов підлягає задоволенню, враховуючи надані суду докази, поведінку матері та визнання позову батьком.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з`явились. Про розгляд справи відповідачі повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на адресу відповідачів судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про розгляд справи.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористались, причини неявки суду не повідомили. При цьому відповідач ОСОБА_2 в заяві-поясненнях від 26.03.2026 повідомив, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_6 (а.с.43).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району м. Миколаєва в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_9 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 30.08.2013, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 21).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23-25).

Згідно наказу Служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району від 13.01.2026 № 4 дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 22).

09.02.2026 Службою у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого встановлено, що поруч з дитиною відчувається неприємний запах скислого молока; дитина в брудному одязі, брудному памперсі; мати дитини знаходиться вдома, але стан її здоров`я унеможливлює здійснення догляду за дитиною; мати має ознаки наркотичного сп`яніння; протягом 2 днів мати не прибирала, не готувала; перебування дитини з матір`ю несе загрозу життю та здоров`ю дитини (а.с. 26-34).

У відповідності до повідомлення КНП ММР «Миколаївська дитяча лікарня № 2» від 10.02.2026 за вих.. № 151/01-19/11 09.02.2026 бригадою швидкої медичної допомоги у супроводі зав. сектору ССД Інгульського району була доставлена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина вилучена із сім`ї у зв`язку із загрозою для життя (а.с. 35).

Відповідно до повідомлення Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 19.02.2026 встановлено, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складено наступні адміністративні матеріали:

23.08.2024 - ст. 183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб»;

23.05.2024 - ст. 173-2 ч. 2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства»;

21.03.2024 - ст. 183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб»;

04.03.2024 - ст. 184 ч. 1 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей»;

01.02.2024 - ст. 173-2 ч. 2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства», винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 36-37).

Згідно довідки-характеристики щодо ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складеної ДОП СП відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області 05.03.2026, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативного боку. Веде аморальний спосіб життя, неодноразово здійснювала завідомо неправдиві виклики спец. служб у нетверезому стані; раніше перебувала на обліку «Кривдник» у відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області; раніше притягувалась до адміністративної відповідальності щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, оскільки дитина мешкала в антисанітарних умовах, що могло спричинити загрозу її життю чи здоров`ю (а.с. 41).

У відповідності до повідомлення ГО Християнської Місії «Нове життя» від 11.03.2026 ОСОБА_2 разом зі своїми дітьми ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у Будинку Матері та Дитини Християнської Місії «Нове життя» з 03.05.2024. На момент прибуття діти перебували у занедбаному стані: були брудні, неохайні, замкнуті, насторожені, неохоче йшли на контакт з дорослими. Під час перебування у Будинку Матері і Дитини батько дітей пройшов програму реабілітації, доклав значних зусиль для стабілізації свого життя та відновлення батьківської відповідальності. На даний час активно бере участь у вихованні дітей, приділяє увагу їх навчанню, розвитку, здоров`ю та повсякденним потребам. Мати дітей ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей. За весь час перебування дітей у закладі вона жодного разу не відвідувала їх, не цікавиться їх станом здоров`я, навчанням, розвитком та життям, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає (а.с. 42).

До матеріалів справи представником позивача долучено копію заяви-пояснення від імені ОСОБА_2 , складеної 26.03.2026, відповідно до якої він повідомляє, що з 03.05.2024 проживає в Будинку Матері та Дитини Християнської Місії «Нове життя» разом зі своїми дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких самостійно виховує. Він не підтримує жодних сімейних, побутових чи виховних відносин із малолітньою ОСОБА_13 , спільно з нею не проживає, участі в її вихованні, утриманні та забезпеченні потреб не бере та не має наміру брати в подальшому. Фактичний зв`язок між ним та дитиною відсутній. В зв`язку з цим не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно даної дитини (а.с. 43).

Згідно висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.04.2026, вказаний орган вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-12).

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Після з`ясування всіх обставин справи суд вважає, що поведінка матері дітей ОСОБА_1 щодо трьох дітей та батька дітей ОСОБА_2 відносно молодшої доньки суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дітей на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У статті 155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, судом встановлено, що мати дітей відносно трьох своїх дітей, а батько дітей відносно малолітньої ОСОБА_6 протягом тривалого часу фактично не піклувались про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечували необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкувались з дітьми в обсязі та шляхом, необхідним для їх нормального самоусвідомлення; не надавали дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяли засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляли інтересу до їх внутрішнього світу; не створювали належних умов для отримання ними освіти. Мати веде антисоціальний спосіб життя, систематично та протягом тривалого часу нехтує своїми батьківськими обов`язками.

За таких обставин суд вважає, що бездіяльність відповідачів щодо невиконання своїх батьківських обов`язків є усвідомленою, змінити їх поведінку в кращу сторону неможливо; вбачається вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у невиконанні ними своїх обов`язків по відношенню до дітей.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини".

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що відповідачі нехтують потребами своїх дітей, порушують права дітей на належне батьківське виховання та не виконують батьківських обов`язків - мати дітей відносно трьох своїх дітей, а батько дітей відносно малолітньої ОСОБА_6 .

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено наявність свідомих дій відповідачів щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, які ухиляється від виконання обов`язків по їх вихованню протягом тривалого часу, не проявляють батьківської турботи та інтересу до розвитку та внутрішнього світу дітей, що встановлено висновком органу опіки та піклування. На переконання суду, позбавлення відповідачів батьківських прав насамперед слугує захисту прав та інтересів дітей.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

При вирішенні позовної вимоги про стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Приписами статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні в справі докази, враховуючи положення статей 166 та 182 СК України, та те, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення з нього аліментів в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету ММР аліментів на утримання трьох дітей в розмірі частини від всіх видів її заробітку (доходу), суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення аліментів в розмірі частини від її заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні вимог про стягнення аліментів на утримання інших двох дітей на користь Органу опіки та піклування виконкому ММР необхідно відмовити, оскільки діти проживають разом з батьком та знаходяться на його утриманні, відповідно саме він, згідно положень Сімейного кодексу України, має право звернутись із позовом про стягнення аліментів з матері дітей до суду. В цій частині вимоги Органу опіки та піклування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК з кожного з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 2 662,40 грн. (1 331,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів та про позбавлення батьківських прав з кожного).

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.05.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.05.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 04056612, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 05410582, адреса: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 1.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина