Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №488/571/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/571/26

Провадження № 2/488/1536/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Луконіну Н.В., звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом та до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029 року включно, а за умови продовження навчання не більше ніж до досягнення ним двадцяти трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 488/1494/17 від 08.12.2017 року було задоволено позов матері позивача – ОСОБА_3 про стягнення аліментів на його утримання з батька – ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 21.04.2017 року та до повноліття дитини.

На примусовому виконанні в Корабельному відділі ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 55808847 за виконавчим листом по вказаній справі.

27.12.2025 року позивачу виповнилося 18 років. Згідно довідки ДНП "ДІ "Київський авіаційний інститут" від 19.01.2026 року № 923 ОСОБА_1 є студентом першого курсу денної форми навчання здобуття освіти факультету комп`ютерних наук та технологій та здобуватиме освіту за освітнім рівнем "бакалавр" з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

Посилаючись на те, що, не маючи особистих джерел заробітку у зв`язку із навчанням на денній формі, він потребує матеріального забезпечення від батьків, позивач просить позов задовольнити.

24.02.2026 року ухвалою судді відкрите провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився. За наявною в матеріалах справи інформацією відповідач під час виконання бойового завдання зник безвісті.

Представник позивача надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила про розгляд справи без її участі та участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Враховуючи викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у супкупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на першому курсі денної форми здобуття освіти факультету комп`ютерних наук та технологій Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"". Термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року. Вказане підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою за вих. № 923 від 19.01.2026 року ДНП "Державний університет "Київський авіаційний інститут"".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Як встановлюють ч. 1 та ч. 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

В той же час ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує наступні обставини:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Також це є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання, вартість підручників тощо, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , батько позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Бахмут Запорізької області зник безвісті та з 26.04.2024 року набув статусу особи, яка безвісті зникла за особливих обставин. Зазначені обставини підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами: копією Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, копією сповіщення сім`ї № 146 від 18.06.2024 року, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 1469 від 12.06.2026 року.

Враховуючи викладені обставини, той факт, що статус особи, яка безвісті зникла, не позбавляє відповідача обов`язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батька, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів.

Між тим, позивач доказів щодо необхідності визначення аліментів саме у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача суду не представив, тому задля забезпечення рівності балансу прав всіх учасників процесу, суд визначає аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що на думку суду буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.

Такий висновок буде відповідати принципу рівності можливостей батьків та необхідного забезпечення їхнього обов`язку по утриманню сина, що покладений на них обох діючим законодавством.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, судом не здобуто.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду починаючи від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на його утримання у зв`язку із навчанням у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05.02.2026 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.І. Селіщева