Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №474/364/26
Суддя: Сокол Ф. Г.
Справа № 474/364/26
Провадження № 2/474/424/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
25.09.26 с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
13.05.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 2104644165280 від 15.02.2021р. у розмірі 30 896 грн. 15 коп.
Позов обґрунтований тим, що 15.02.2021р. між ТОВ “Служба миттєвого кредитування” та відповідачкою було укладено електронний договір № 2104644165280 за умовами якого відповідачці були надані кредит у сумі 2 600 грн.
Граничний строк кредитування - 1 рік.
Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 14.в.
У разі порушення зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів – сторони передбачили відповідальність у виді пені у розмірі 1% від неповернутої частини суми кредиту та процентів за кожен день прострочення.
01.12.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у т.ч. за договором № 2104644165280.
10.01.2023р. між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» право вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором № 2104644165280.
Станом на 13.05.2026. за відповідачкою рахується заборгованість за кредитним договором № 2104644165280 у сумі 30 896 грн. 15 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням у сумі 2 148 грн. 52 коп. та заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги – 28 747 грн. 63 коп.
За такого, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитом, а також судові витрати, у т.ч. понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Представниця позивача Ткаченко М. в судові засідання призначені на 16.07.2026р. та 25.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві просила розглядати справу за відсутності представника позивача, дала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судові засідання призначені на 16.07.2026р. та 25.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток рекомендованим поштовим відправленням, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учаснті сторін за наявними у справі доказами.
25.09.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
15.02.2021р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з Заявою-Анкетою (додаток № 1 до кредитного договору), підписаною електронним підписом одноразовим ідентифікатором J2, у якій зазначила, що вона ознайомившись з примірним кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті та погоджуючись із ними, просить товариство надати їй кредит на особисті потреби у розмірі 2 600 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язалася повернути кредит у сумі 2 600 грн., сплатити проценти у сумі 832 грн. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. «в». Кредит просила надати на картковий рахунок вказаний у Заяві – анкеті. Нею ж зазначено картковий рахунок як НОМЕР_1 .
15.02.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2104644165280, який підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором J2, за умовами якого (п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 2.1.1.7, 3.3, 4.2, 4.3, 4.12) товариство надає позичальникові кредит на суму 2 600 грн. на строк зазначений у Заяві-Анкеті та графіку платежів. Орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступних розмірах: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 14.в. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплату. В разі якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без додаткового погодження позичальником. У разі порушення зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів – сторони передбачили відповідальність у виді пені у розмірі 1% від неповернутої частини суми кредиту та процентів за кожен день прострочення. Реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає: при нарахування відсотків згідно п.п. 1.4а – 730% річних; при нарахування відсотків згідно п.п. 1.4б - 1302,36% річних; при нарахування відсотків згідно п.п. 1.4в – 1 711,7% річних; при нарахування відсотків згідно п.п. 1.4г - 2735,45% річних. Сторони погодили, що у всіх відносинах між ними у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію». Вони ж у договорі погодили строк позовної давності – 10 років.
За умовами п. 1.9 договору № 2104644165280 його сторонами визначено граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) – 1 рік.
Додатком № 2 до договору № 2104644165280 є Графік платежів, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором J2, у якому зазначено дату надання кредиту 15.02.2021р., термін платежу 02.03.2021р., сума кредиту 2 600 грн та сума процентів 832 грн.
Також у додатки до позову позивачем надано Правила надання грошових коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», затверджені протоколом № 01/01/2021 від 01.01.2021р., які не підписані позичальницею у будь-який спосіб (електронним підписом, тощо).
З «Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору вчинених товариством та заявником в ІТС та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій» вбачається наступні дати/час внесення даних клієнтом на сайті за 15.02.2021р.: о 14:17:40 – проведення ідентифікації та варифікації за допомогою системи BankID; о 14:20:18 – підтвердження заявки, підписання кредитного договору (код з смс – повідомлення); о 14:20:18 - прийняття оферти (смс з кодом); 14:20:18 – направлення оферти, ознайомлення та погодження з правилами та умовами позики; о 14:20:18 – верифікація карти через ВФП. При цьому, реєстрація клієнта (або вхід з використанням логіну та паролю, якщо реєстрація відбулася раніше) мала місце вказаної дати о 14:09:31.
У довідці від 03.02.2026р. ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомило ТОВ «Служба миттєвого кредитування» про те, що на підставі укладеного між вказаними товариствами договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було здійснено наступний переказ грошових коштів: номер карти НОМЕР_1 , власник карти емітента – КБ «ПриватБанк», час запиту – 15.02.2021р. 14:21:23, номер договору від кредитора – № 2104644165280, сума – 2 600 грн.
Обставини перерахування відповідачці коштів за кредитним договором підтверджуються довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260727/81453-БТ від 30.07.2026р.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104644165280 виконаного ТОВ «Служба миттєвого кредитування» вбачається, що позичальниці у період з 15.02.2021р. до 30.11.2021р. (289 календарних днів) нараховані відсотки: у період з 15.02.2021р. до 02.03.2021р. (16 днів) за ставкою 2% в день (пп. «а» п. 1.4 кредитного договору); у період з 03.03.2021р. до 16.03.2021р. (14 днів) за ставкою 3,64% в день (пп. «б» п. 1.4 кредитного договору); за період з 17.03.2021р. до 31.03.2021р. (15 днів) за ставкою 5,02% в день (пп. «в» п. 1.4 кредитного договору); за період з 01.04.2021р. до 30.11.2021р. (244 календарних дні) за ставкою 7,67% в день (пп. «г» п. 1.4 кредитного договору). На кінець періоду сума боргу становила: 2 148 грн. – тіло кредиту та 16 223 грн. 48 коп. – проценти. Відповідачкою вчинені платежі на погашення боргу, які зараховані: 451 грн 48 коп. - тіло кредиту та 2 979 грн 78 коп. – проценти.
01.12.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (фактор) було укладено договір факторингу № 1-12, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 183 678 грн. 63 коп., а фактор зобов`язується здійснивши фінансування – прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг укладених між клієнтом і боржниками.
Відповідно до умов цього ж договору факторингу, з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (у тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь якій третій особі. Право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання реєстру боржників (п.п. 2.3, 2.5, 6.1.4 договору факторингу № 1-12).
Водночас у розділі 1 договору факторингу № 1-12 його сторони визначили наступні терміни, зокрема: право вимоги – це право грошової вимоги клієнта до боржників щодо погашення заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога).
03.12.2021р. сторонами договору факторингу № 1-12 проведено фінансування згідно платіжного доручення № 307600018 та підписано Акти приймання - передавання реєстру боржників (у т.ч. в електронному вигляді) (додаток № 2 та № 4).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 (додаток № 3) та витягу з нього ж – під порядковим номером 14 043 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 2104644165280, сума боргу 2 148 грн. 52 коп. (тіло) та 16 223 грн. 48 коп. (проценти).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104644165280, що виконаний ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», останнім донараховано боржниці проценти за період з 01.12.2021р. (дата відступлення права вимоги від первісного кредитора) до 14.02.2022р. (76 днів), виходячи із залишку тіла кредиту 2 148 грн. 52 коп., всього у сумі 12 524 грн. 15 коп., в зв`язку з чим сума боргу за процентами становить всього 28 747 грн. 63 коп. та за тілом кредиту 2 148 грн. 52 коп.
10.01.2023р. між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Коллект центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило належне йому на підставі договору факторингу № 1-12 укладеного з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» право вимоги новому кредитору ТОВ «Коллект центр», а ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках № 1 та № 3 до договору (реєстри боржників), за договорами позики (кредитними договорами). Право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором у день належного підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників у друкованому вигляді.
10.01.2023р. сторонами договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підписано Акт прийому – передачі реєстру боржників (додаток № 4), у т.ч. в електронному вигляді (додаток № 2) та 28.02.2023р. підписана Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
19.11.2024р. між сторонами договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги укладено додаткову угоду № 6 якою сторони внесли зімни до реєстру боржників у друкованому вигляді, у т.ч. рядок 42 588, реєстру боржників до договору 10-01/2023.
Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги зі змінами в редакції додаткової угоди до нього № 6 від 19.11.2024р., - під порядковим номером 42 558 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 2104644165280, сума боргу за процентами становить всього 28 747 грн. 63 коп. та за тілом кредиту 2 148 грн. 52 коп.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104644165280 станом на 24.04.2026р., що виконаний ТОВ «Коллект центр», останнім будь-які нарахування щодо боржниці ОСОБА_1 не вчинялися.
01.07.2024р. між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та позивачем укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 2) адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати клієнту: правову інформацію, консультації, роз`яснення з правових питань, правового супроводу, захисту інтересів, складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на захист інтересів клієнта, представляти інтереси клієнта у судах загальної юрисдикції, узагальнювати та аналізувати практику розгляду судових та інших справ, та вчиняти інші дії.
Згідно з заявкою про надання юридичної допомоги № 305 від 02.03.2026р. та витягу з акту № 20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026р. за договором № 01-07/2024 між сторонами цього договору, адвокатським об`єднанням клієнту надано юридичну допомогу, згідно заявок про надання юридичної допомоги, за договором позики № 2104644165280 з боржником ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 2 000грн./1 годину, всього в сумі 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 3 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 9 000 грн. В загальному вартість наданих послуг – 13 000 грн.
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
Як передбачено ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).
При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» № 1023-ХІІ.
У постанові у цивільній справі № 552/672/23 від 07.09.2026р. Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду під час перегляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» від 13.05.2021р. укладеного з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в електронній формі зазначив наступне.
Вказував, що станом на 13.05.2021р. була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13.05.2021р., з урахуванням змісту ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.
Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.
У справі, що переглядається суд першої інстанції при частковому задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом міркував так, що позовна вимога є необґрунтованою та несправедливою для відповідача у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на те, що сторонами при укладенні договору про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» було погоджено розмір відсотків, який за домовленістю між сторонами (згідно з додатком № 1 до вказаного договору) не мав перевищувати суму 1 440 грн за весь період кредитування. Таким чином, суд вважав, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача 1 440 грн заборгованості за процентами.
Апеляційний суд при задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом міркував так, що проценти нараховані протягом орієнтовного строку повернення кредиту, що становить 15 календарних днів з моменту отримання кредиту, та відповідно до пункту 1.4.2. договору у разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 15 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом, граничний строк якого згідно пункту 1.9. договору становить 1 рік; строк, протягом якого відповідач міг правомірно користуватися кредитними коштами - строк кредитування, встановлено тривалістю в 1 рік (пункт 1.9 Договору) і протягом цього строку позивач має право на одержання процентів за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором. Оскільки у зазначений у договорі строк кредитування одержані за кредитним договором кошти відповідачем повернуті не були, відмова суду у стягненні заявлених позивачем процентів за кредитом є необґрунтованою.
Апеляційний суд не звернув уваги, що: нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.
Встановлено, що у договорі про надання фінансових послуг № 2113342522488 від 13 травня 2021 року сторони, зокрема, передбачили: проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 1.4; в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «б» пункту 1.4; г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «в» пункту 1.4; д) тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4); граничний строк кредитування (строк дії договору) - 1 рік (пункт 1.9).
У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до договору про надання фінансових послуг № 2113342522488 від 13.05.2021р., сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит у розмірі 4 800,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1 440,00 грн;
Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 1 440 грн.
Тому касаційний суд вважав, що з урахуванням меж касаційного перегляду, постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає скасуванню, натомість рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції застосував п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що не підлягав застосуванню, оскільки оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.
За результатами касаційного перегляду Об`єднана палата зробила висновки, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію” № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір/
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію” якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.cn 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи вбачаться, що 15.02.2021р. відповідачка уклала із ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договір про надання фінансових послуг, з визначенням орієнтовного строку повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту (п. 1.3) та граничного строку кредитування (строком дії кредитного договору) на 1 рік (п. 1.9), з відповідним нарахуванням за кожний окремий період користування кредитними коштами збільшеного фіксованого розміру процентів.
У договорі вони ж визначили, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступних розмірах: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 14.в. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплату. В разі якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
У Додатку № 2 до договору № 2104644165280 «Графік платежів» зазначено дату надання кредиту 15.02.2021р., термін платежу 02.03.2021р., сума кредиту 2 600 грн та сума процентів 832 грн.
Що також узгоджується зі змістом Заяви-анкети (додаток № 1 до договору).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104644165280 виконаного ТОВ «Служба миттєвого кредитування» вбачається, що позичальниці у період з 15.02.2021р. до 30.11.2021р. (289 календарних днів) нараховані відсотки: у період з 15.02.2021р. до 02.03.2021р. (16 днів) за ставкою 2% в день (пп. «а» п. 1.4 кредитного договору); у період з 03.03.2021р. до 16.03.2021р. (14 днів) за ставкою 3,64% в день (пп. «б» п. 1.4 кредитного договору); за період з 17.03.2021р. до 31.03.2021р. (15 днів) за ставкою 5,02% в день (пп. «в» п. 1.4 кредитного договору); за період з 01.04.2021р. до 30.11.2021р. (244 календарних дні) за ставкою 7,67% в день (пп. «г» п. 1.4 кредитного договору). На кінець періоду сума боргу становила: 2 148 грн. – тіло кредиту та 16 223 грн. 48 коп. – проценти. Відповідачкою вчинені платежі на погашення боргу, які зараховані: 451 грн 48 коп. - тіло кредиту та 2 979 грн 78 коп. – проценти.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104644165280, що виконаний ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», останнім донараховано боржниці проценти за період з 01.12.2021р. (дата відступлення права вимоги від первісного кредитора) до 14.02.2022р. (76 днів), виходячи із залишку тіла кредиту 2 148 грн. 52 коп., всього у сумі 12 524 грн. 15 коп., в зв`язку з чим сума боргу за процентами становить всього 28 747 грн. 63 коп. та за тілом кредиту 2 148 грн. 52 коп.
Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 832 грн.
Також суд вважає доцільним зазначити, що 01.12.2021р. первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором факторингу відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги, як первісного кредитора, до боржників щодо погашення заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога), зокрема, за укладеним з відповідачкою договором № 2104644165280.
Тобто за змістом укладеного договору клієнтом, яким є первісний кредитор, передано факторові право грошової вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога) (розділ 1 «визначення термінів» та п. 2.1 розділу 2 договору факторингу).
Для цього передана фінансова документація, в тому числі, з розрахунку вимоги вчинювані ТОВ «Служба миттєвого кредитування», строк платежу якої настав.
Умовами договору факторингу (пункт 2.5.) передбачено право фактора здійснити наступне відступлення права вимоги будь-якій третій особі та здійснити нарахування та стягнення процентів з дати відступлення прав вимоги за договорами фінансових послуг (пункт 2.3), тобто здійснити нарахування за умовами договору з моменту переходу права і за період, що може настати, у разі невиконання зобов`язань боржником, без передачі фактору права майбутньої вимоги.
У подальшому 10.01.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило отримане право вимоги позивачу ТОВ «Коллект Центр» та передало до укладеного договору в додатках реєстр боржників та розрахунки заборгованості. Зокрема, документацією за правом вимоги до відповідачки із розрахунком заборгованості виконаним ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у якому останнім відповідачці було донараховано заборгованість за процентами.
А тому донарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів відповідачці з 01.12.2021р. до 14.02.2022р. у сумі 12 524 грн 15 коп. суперечить також і предмету договору факторингу від 01.12.2021р., адже предметом договору факторингу був розмір грошової вимоги первісного кредитора до боржниці з приводу погашення боргу, строк платежу за якою настав (наявної, а не майбутньої вимоги), внаслідок чого помилково враховані до необхідності погашення відповідачкою сума вказаних процентів.
Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже, з урахуванням умов кредитного договору, сума до погашення мала становити 2 600 грн за тілом кредиту та 832 грн – за процентами, всього разом 3 432 грн 00 коп. Водночас відповідачкою внесено кошти на погашення тіла кредиту у розмірі 451 грн 48 коп. та на погашення процентів у розмірі 2 979 грн 78 коп., всього разом 3 431 грн 26 коп. Різниця становить 0 грн 74 коп.
За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за тілом кредиту 0 грн 74 коп. (зарахувавши кошти сплачені на погашення процентів за кредитом понад встановлений розмір таких - 832 грн.).
А тому позов підлягає частковому задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу надану клієнту щодо двох кредитних договорів укладених з відповідачкою, в розмірі 13 000 грн. 00 коп.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Представницею позивача на підтвердження понесених витрат у сумі 13 000 грн. надано договір про надання правової допомоги, заявку про надання юридичної допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги.
Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті про надання юридичної допомоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, відсутність заперечень сторони відповідача щодо заявленого розміру цих витрат, суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та часткове задоволення позову на 0,002%, приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу надану в сумі 0 грн. 26 коп.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (0,002%), у розмірі 0 грн. 05 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2104644165280 від 15.02.2021р., станом на 13.05.2026р., в сумі 0 (нуль) грн. 74 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту).
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2104644165280 від 15.02.2021р., станом на 13.05.2026р., у загальній сумі 30 895 (тридцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 41 коп., з них: 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 78 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 28 747 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок сім) грн. 63 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 0 (нуль) грн. 05 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 0 (нуль) грн. 26 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 35 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 12 999 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 74 коп. покладаються на позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР”.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний “28” вересня 2026 року.
Суддя Ф.Г. Сокол
Оригінал: reyestr.court.gov.ua