Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №486/1917/21 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/1917/21

2/467/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління освіти імені Бориса Гріченка Південноукраїнської міської ради, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

Вимоги і аргументи позивача

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукранської міської ради.

Зокрема, вказала, що працює керівником гуртка «Чарівна намистинка» Центру дитячої та юнацької творчості.

Проте, наказом №75-к/тр від 08 листопада 2021 року була відсторонена від роботи з цього ж дня без збереження заробітної плати на час дії карантину через те, що не надала до 05 листопада 2021 року документ, який підтверджує її профілактичне щеплення від COVID – 19 або довідку про наявність абсолютних протипоказань відповідно до «Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень», затвердженого наказом МОЗ №595 від 16 вересня 2011 року.

Вважаючи цей наказ протиправним і таким, що порушує її право на працю і соціальні гарантії, позивач просила суд скасувати його і одночасно стягнути із відповідача на підставі ст. 235 КЗпП на її користь середній заробіток за весь період відсторонення, який, у свою чергу, обраховується відповідно до п. 8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08 лютого 1995 року.

Учинені судом процесуальні дії у межах справи

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє була направлена на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області на підставі розпорядження голови Південноукраїнського міського суду Миколаївської області № 03-р від 30 червня 2026 року.

З огляду на що Арбузинським районним судом ухвалою від 15 липня 2026 року у справі було відкрите загальне позовне провадження, у межах якого призначене підготовче судове засідання та, з - поміж цього, сторонами визначено строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 28 липня 2026 року підготовче провадження було закрите, а саму справу призначено до судового розгляду по суті.

Позиція учасників справи

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про його дату, час і місце були сповіщена належно, що очевидно простежується із матеріалів провадження, одностайно клопотали про розгляд справи за їх відсутності.

Зокрема, позивач заявою від 28 липня 2026 року просила розглядати справи за її відсутності і паралельно вказала про підтримання нею позовних вимог.

Представник відповідача так само заявою від 28 липня 2026 року просила розглядати справу за її відсутності, проте, своєї позиції щодо пред`явленого позову не висловила.

Представник третьої особи без самостійних вимог – Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукраїнської міської ради також просив розглядати справу за його відсутності та врахувати окрему думку судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Стрільчука В.А. від 26 квітня 2023 року.

Тож, у зв`язку з неявкою усіх часників справи на її слухання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Установлені судом фактичні обставини цієї справи

Суд, у свою чергу, вивчивши і проаналізувавши усі наявні у справі письмові докази, оцінивши їх як кожен окремо, так і в цілому, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, у т.ч. через призму належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку у їх сукупності, встановив наступне.

Наказом директора Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти ім. Б. Грінченка Южноукраїнської міської ради №75-к/тр від 08 листопада 2021 року керівник гуртка «Чарівна намистинка» ОСОБА_1 була відсторонена з 08 листопада 2021 року від роботи у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS – CoV-2, на строк до здійснення щеплення, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS – CoV-2, без збереження заробітної плати.

Підставою видання наказу стало повідомлення ЦДЮТ особисто ОСОБА_2 про необхідність обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 від 29 жовтня 2021 року № 199.

Позивач була ознайомлена з наказом цього ж дня та у подальшому оскаржила його до суду.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного перегляду постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року було скасоване рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 березня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка, третя особа - Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи скасувати та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка про від 08 листопада 2021 року № 75-к/тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Водночас, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 березня 2022 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також були скасовані, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Переглянувши судові рішення, ККС ВС у підсумку виснував, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема, об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми або можливості організації для її дистанційної роботи. Суди не встановили жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої ОСОБА_3 .

Тим самим, ККС ВС установив протиправність відсторонення позивача від роботи, внаслідок чого скасував оспорюваний нею відповідний наказ.

Тож, у цьому провадженні суду належить вирішити питання чи підлягає стягненню із відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час відсторонення від посади.

Як установив і вказав суд вище, ОСОБА_1 була відсторонена від роботи з 08 листопада 2021 року.

Проте, наказом директора Центру дитячої та юнацької творчості №08-к/тр від 01 березня 2022 року її було допущено на до роботи з 25 лютого 2022 року у зв`язку із зупиненням дії наказу МОЗ №2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій працівники який підлягають обов`язковим щепленням ( до завершення воєнного стану в Україні)».

Тоді як сам наказ про відсторонення позивача від роботи було скасовано значно пізніше, а саме: наказом №68-к/тр від 18 грудня 2023 року на підставі указаної вище постанови ККС ВС від 26 квітня 2023 року.

Тим самим, період відсторонення позивачки від роботи, як от, її вимушеного прогулу, мав місце з 08 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року включно.

Позаяк, ніким не заперечується, що позивач фактично приступила до роботи 25 лютого 2026 року.

Застосоване право

Тож, між сторонами виник спір з приводу виплати роботодавцем середнього заробітку працівнику за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи справу, суд враховує положення частини другої статті 235 КЗпП України, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що: «чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. […]

Однак, ВП ВС вказала, що у разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати.

Отже, якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, такий працівник має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19)).

Відповідно до п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», що затверджений постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

А тому суд погоджується із наявним у справі розрахунком середньої заробітної плати ОСОБА_1 , згідно якого її середній заробіток за період з 08 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року, тобто, за весь період вимушеного прогулу склав 36 769,56 грн., з урахуванням і того, що такий розрахунок здійснено аз правилами п.8 постанови КМУ №100 від 08 лютого 1995 року, у т.ч. й виходячи із розрахованої середньоденної заробітної плати та вірної кількості робочих днів.

Висновки

Тож, у контексті наведених правових норм і установлених у цій справі обставин, суд вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, так як указаною вище постановою ККС ВС було установлено неправомірність її відсторонення від роботи.

З урахуванням того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

При цьому, у відповідь на позицію третьої особи, суд не враховує при прийнятті цього рішення окрему думку судді ВС Стрільчука В.А., так як керується правилами ст. 82 ЦПК України і встановлює обставини справи з урахуванням судового рішення, яке набрало законної сили, яким, у свою чергу, у цій ситуації є постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року.

А вважає, що право позивача на винагороду за працю є порушеним з боку відповідача, у зв`язку із чим це право підлягає судовому захисту у спосіб, що запропонований у позовній заяві.

Що має наслідок задоволення цього позову у повному обсязі.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні рішення

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Про інші судові витрати (ч.3 ст. 133 ЦПК) сторони не заявляли.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 258, 259,263, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути із Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме, за період з 08 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року, у сумі 36 769 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 56 коп.

Стягнути із Центру дитячої та юнацької творчості Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукраїнської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 809 (вісімсот дев`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Центр дитячої та юнацької творчості Управління освіти імені Бориса Грінченка Південноукраїнської міської ради, адреса: Миколаївська область, Вознесенський район, м. Південноукраїнськ, вул. Набережна Енергетиків, 41; код ЄДРПОУ 26132451.

Суддя Ірина Явіца