Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №147/1858/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №147/1858/26

Суддя: Борейко О. Г.

Справа № 147/1858/26

Провадження № 2/147/920/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36014,66 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

22.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1555-6230, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 5500,00 грн строком на 365 днів. Надалі, 20.06.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кошти в кредит у сумі 3300,00 грн.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач посилається на документи, відповідно до яких відповідач пройшла процедуру оформлення кредиту через вебсайт ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», самостійно зазначила реквізити банківської картки для отримання кредитних коштів та підписала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора A3115. Після підписання договору його примірник та супутні документи були направлені на електронну адресу відповідача та стали доступними в особистому кабінеті.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачу через фінансово-розрахункову установу ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картковий рахунок, реквізити якого відповідач зазначила в особистому кабінеті. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту та квитанції про перерахування коштів.

Позивач також зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористалася правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від нього. Крім того, відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором, що, на думку позивача, свідчить про прийняття умов укладеного договору та визнання відповідних зобов`язань.

Водночас відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим кредитні кошти в повному обсязі не повернула та не виконала інші грошові зобов`язання за договором.

Станом на 02.06.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1555-6230 від 22.05.2025 становить 36014,66 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитом – 7700,00 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами – 23419,66 грн;

- заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 4400,00 грн;

- заборгованості за комісією – 495,00 грн.

Позивач вважає заявлені до стягнення суми заборгованості такими, що нараховані відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Суд, з огляду на подання позивачем документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи зміст Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), з метою процесуальної економії, вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Так, відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання свого представника не направив, водночас разом з позовом клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача у разі неявки відповідача, позовні вимоги підтримує та заперечень проти заочного розгляду справи не висловлює.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася в порядку передбаченому ЦПК України. Відзиву на позовну заяву, клопотання чи інші письмові пояснення від відповідача до суду не надходили, а також повідомлення про іншу адресу.

У встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбуваєся за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1555-6230 за допомогою вебсайту кредитодавця.

Відповідно до умов договору, його укладення відбулося в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підтвердження відповідачем свого волевиявлення за допомогою одноразового ідентифікатора A3115, який був наданий для підписання кредитного договору №1555-6230 від 22.05.2025 року. Договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача становлять єдиний договір та визначають істотні умови кредитування.

Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти на особисті потреби на таких умовах: сума кредиту – 5500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 28 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка – 1,00 % на день; стандартна процентна ставка – 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день, починаючи зі 181 дня.

20.06.2025 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1555-6230 від 22.05.2025 року, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовилися про надання відповідачу додаткових коштів у кредит у сумі 3300,00 грн.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та, відповідно до умов кредитного договору, не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та документами про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала. Отримавши кредитні кошти, відповідач у подальшому здійснила лише часткове погашення заборгованості, однак у повному обсязі свої грошові зобов`язання за кредитним договором не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на 02.06.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1555-6230 від 22.05.2025 року становить 36014,66 грн та складається із: заборгованості за кредитом – 7700,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 23419,66 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 4400,00 грн; заборгованості за комісією – 495,00 грн.

Таким чином, між сторонами виникли цивільні правовідносини, що випливають із кредитного договору, за якими позивач виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, а відповідач у подальшому не виконала належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Разом з тим особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом розміщення пропозиції у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах, а прийняття такої пропозиції може бути здійснено шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що кредитний договір №1555-6230 від 22.05.2025 укладено сторонами в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора A3115, що відповідає наведеним вимогам законодавства щодо форми та порядку укладення електронного правочину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору, який за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Водночас сторонами погоджено істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк кредитування, процентну ставку, порядок нарахування та сплати процентів, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, у відповідача як позичальника виник обов`язок повернути отримані кредитні кошти у встановлений договором строк, а також сплатити проценти та інші передбачені договором платежі.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та документами щодо перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

Крім того, відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором, що в сукупності з іншими доказами у справі підтверджує факт отримання нею кредитних коштів та виникнення відповідних договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, отримавши кредитні кошти, відповідач була зобов`язана виконувати умови кредитного договору належним чином, однак свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені положення закону, суд при вирішенні спору має встановити наявність або відсутність обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та надати оцінку наданим доказам у їх сукупності.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 02.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №1555-6230 від 22.05.2025 становить 36014,66 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 7700,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 23419,66 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 4400,00 грн та заборгованість за комісією – 495,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості підлягає оцінці у сукупності з кредитним договором, документами щодо перерахування кредитних коштів та іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Водночас позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 4400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки заявлені позивачем до стягнення проценти річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України за період дії в Україні воєнного стану, правові підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

За таких обставин вимога позивача в частині стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 4400,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7700,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 23419,66 грн та заборгованості за комісією у розмірі 495,00 грн суд вважає доведеними належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд враховує, що відповідно до ст. 629 ЦК України укладений сторонами кредитний договір є обов`язковим для виконання, а доказів належного виконання відповідачем у повному обсязі своїх договірних зобов`язань або погашення зазначеної заборгованості в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наведених норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7700,00 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 23419,66 грн та комісії у розмірі 495,00 грн, що загалом становить 31614,66 грн, із відмовою у задоволенні вимоги про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 4400,00 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у пропорційній частині від сплаченої суми у розмірі 2337,05 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1555-6230 від 22.05.2026 у загальному розмірі 31614 (тридцять одна тисяча шістсот чотирнадцять) гривень 66 копійок.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) гривень 05 копійок.

Роз`яснити сторонам у справі, що відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів у порядку, передбаченому ст. 352, 354, 355 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України, якщо після закінчення строків, встановлених цим Кодексом, воно не було переглянуте чи оскаржене або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, місто Київ, 01133, (рахунок ІВAN НОМЕР_1 UAH, Банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua