Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №146/1474/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Суд: Томашпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №146/1474/26

Суддя: Пилипчук О. В.

Справа № 146/1474/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. селище Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчук О.В., за участю секретаря судового засідання Колісник А.М., прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Щура О.В., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6, Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уроджениці с. Кіровка, Калинівського району, Вінницької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1 , будучи звільненою з 28 жовтня 2025 року з військової служби та посади оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно пп. «г» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 31 березня 2026 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (з 01.01.2025 -28.10.2025), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала повністю, прямого умислу щодо несвоєчасно, без поважних причин, подачі декларації не мала, пояснила, що не знала, що потрібно подавати декларацію при звільненні.

Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Щур О.В. в судовому засіданні попросив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та притягнути її до відповідальності згідно чинного законодавства, накласти на ОСОБА_1 штраф в межах санкції відповідної статті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку правопорушника та прокурора, приходжу до наступного.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 186 від 5 липня 2025 року солдата ОСОБА_1 призначено на посаду оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 302 від 29 жовтня 2025 року старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби та з посади оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 7 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин- припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців:

1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або відряджені на такі посади;

2) які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них;

3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення.

Суб`єкти декларування, які зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, подають декларації у строки визначенні частинами першою - четвертою цієї статті.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції».

Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, лише 31.03.2026 року о 15:15 год., тобто несвоєчасно.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 517 від 26.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ; відомостями (роздруківка з сайту) з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з 31.03.2026 року о 15:15 год.; копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 при звільнені за 01.01.2025-29.10.2025.

Судом з`ясовано, що правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до відповідальності мало місце, її діяння містять склад правопорушення, пов`язаного з корупцією, ОСОБА_1 є винуватою в його вчиненні, ОСОБА_1 належить до суб`єктів даного правопорушення, дане правопорушення не містять ознак кримінального правопорушення, на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП, не закінчилися. Судом не встановлено інших обставин, що виключають провадження в справі. Суду не надано доказів поважності причин несвоєчасного подання декларацій.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При призначенні адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , ступінь її вини, щире розкаяння, тяжкість вчиненого правопорушення, те, що вона раніше не притягувалася до відповідальності за корупційні діяння та діє в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлений на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня – 3328,00 грн. Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 172-6 ч. 1, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення та відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua