Суд: Немирівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №930/1013/26
Суддя: Алєксєєнко В. М.
Справа № 930/1013/26
Провадження № 3/930/445/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2026 року Суддя Немирівського районного суду
Вінницької області Алєксєєнко В.М.
розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
по ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646123 від 21.04.2026, за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому зазначено, що 21.04.2026 о 00 год. 15 хв. у м. Немирові по вул. Костельній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд з метою визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку проведено в медичному закладі - КНП ВОКПЛ ім. Ющенка, за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 109. За результатами огляду складено висновок № 0313 від 21.04.2026, відповідно до якого огляд проведено о 02 год. 10 хв. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
14.09.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 подав письмові пояснення, у яких зазначив, що своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки, на його думку, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ним автомобілем, а матеріали щодо нього оформлено з порушеннями.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 також зазначив, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває у штаті військової частини НОМЕР_2 . У червні 2025 року під час виконання обов`язків військової служби на лінії розмежування з військами противника він отримав політравму внаслідок підриву вибухового пристрою, у зв`язку з чим втратив нижню частину лівої ноги. На час надання пояснень вирішувалося питання щодо його протезування. Також зазначив, що має посвідчення інваліда війни.
Зі слів ОСОБА_1 , у квітні 2026 року він перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному центрі ПП «Ортопедсервісцентр» у м. Вінниці.
Також ОСОБА_1 пояснив, що у квітні 2026 року в його розпорядженні перебував автомобіль марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він інколи керував, незважаючи на відсутність лівої нижньої кінцівки.
За його поясненнями, у вечірній час 20.04.2026 він приїхав на зазначеному автомобілі до м. Немирова, де зустрівся зі своїм побратимом, з яким тривалий час перебував на лінії зіткнення. Автомобіль знаходився біля кафе «Троя». Перебуваючи в автомобілі, вони разом вжили по дві пляшки пива. При цьому ОСОБА_1 мав намір скористатися послугою таксі із тверезим водієм та поїхати додому в с. Мухівці.
ОСОБА_1 не заперечував, що перебував на водійському сидінні автомобіля, однак зазначив, що функцій водія не виконував. За його словами, автомобіль на момент прибуття працівників поліції був нерухомим, двигун не працював, а сам він не здійснював керування транспортним засобом.
Як зазначив ОСОБА_1 , до автомобіля під`їхав патрульний автомобіль поліції. Після цього він разом із працівниками поліції поїхав до медичного закладу в м. Вінниці, де за результатами огляду було встановлено стан алкогольного сп`яніння. Наявність стану алкогольного сп`яніння він не заперечував, водночас заперечував факт керування автомобілем.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 просив розглянути справу за його відсутності.
Також 14.09.2026 через канцелярію суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Кіцула В.І. подав клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
У клопотанні захисник зазначив, що на відеозаписах події, починаючи приблизно з 00 год. 12 хв. 21.04.2026, ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні автомобіля марки «Volkswagen», який стоїть, після чого до нього підходять працівники поліції.
Захисник звернув увагу на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646123 від 21.04.2026 ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом о 00 год. 15 хв. 21.04.2026. На думку захисника, зазначені в протоколі обставини не відповідають фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписах, оскільки саме близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_1 спілкувався з працівниками поліції, які підійшли до автомобіля.
Крім того, захисник зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівникам поліції було відомо, що автомобіль марки «Volkswagen» на момент їхнього підходу не рухався, а ОСОБА_1 не здійснював функцій водія.
Посилаючись на відеозаписи подій, що містяться на CD-диску, долученому до матеріалів справи, та здійснені за допомогою нагрудних відеокамер працівників поліції, захисник зазначив, що з них убачається, що працівники поліції не зупиняли автомобіль, а підійшли до автомобіля, який на той момент не рухався, та в якому перебував ОСОБА_1 . При цьому, за твердженням захисника, двигун автомобіля не працював.
Також захисник зазначив, що з відеозаписів не вбачається факту здійснення саме ОСОБА_1 керування транспортним засобом, а також не встановлено, за допомогою якого спеціального технічного засобу працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці події.
На підставі викладеного захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані відповідного сп`яніння.
Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, рухається він своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення факту керування нею транспортним засобом у стані сп`яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646123 від 21.04.2026, ОСОБА_1 інкримінується керування 21.04.2026 о 00 год. 15 хв. у м. Немирові по вул. Костельній автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.
При цьому факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду № 0313 від 21.04.2026, відповідно до якого огляд проведено о 02 год. 10 хв. у КНП ВОКПЛ ім. Ющенка.
Разом із тим, встановлення стану алкогольного сп`яніння саме по собі не є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обов`язковою складовою цього правопорушення є факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння.
Судом досліджено відеозаписи, що містяться на CD-диску, долученому до матеріалів справи та здійснені за допомогою нагрудних відеокамер працівників поліції.
Зі змісту зазначених відеозаписів убачається, що на момент початку відеофіксації автомобіль марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у нерухомому стані, а ОСОБА_1 знаходиться в салоні автомобіля на водійському сидінні. При цьому на відеозаписах не зафіксовано моменту руху зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинки працівниками поліції або здійснення ним будь-яких дій щодо приведення автомобіля в рух.
Також із відеозаписів не вбачається, що працівники поліції безпосередньо спостерігали факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до моменту їх підходу до автомобіля.
Натомість зафіксовано, що після прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебував у нерухомому автомобілі, після чого спілкувався з працівниками поліції.
При цьому зазначений відеозапис не містить об`єктивних даних, які б дозволяли встановити, що безпосередньо перед підходом працівників поліції автомобіль рухався під керуванням саме ОСОБА_1 .
Суд також бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він не заперечує, що перебував на водійському сидінні автомобіля та напередодні вживав алкогольні напої, однак категорично заперечує факт керування автомобілем у момент прибуття працівників поліції. При цьому зазначає, що автомобіль перебував у нерухомому стані, двигун не працював, а він мав намір скористатися послугами таксі із тверезим водієм.
Зазначені пояснення в частині факту перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні узгоджуються з відеозаписами, дослідженими судом.
Водночас сам факт перебування особи на водійському сидінні нерухомого транспортного засобу не є безумовним доказом здійснення нею керування транспортним засобом. Судова практика також виходить із того, що для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно довести саме факт керування, а не лише перебування особи в салоні чи на місці водія.
Для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, які саме конкретні дії вчинила особа, виходячи з диспозиції відповідної статті, оскільки інше суперечить принципу правової визначеності, закріпленому, зокрема, у численних рішеннях Європейського суду з прав людини, у тому числі у пункті 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії».
Європейський суд з прав людини, серед іншого, у рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява № 36673/04, та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, зазначав, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно її редагувати, а також не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права особи на захист, зокрема права належним чином підготуватися до захисту, та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, а встановлення інших обставин, які знаходяться за межами такого обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим зміст правопорушення, викладений у протоколі, не тільки не дозволяє особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд можливості належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувачення, позбавляючи себе статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд критично оцінює посилання у протоколі на час вчинення правопорушення - 00 год. 15 хв. 21.04.2026, оскільки на відеозаписі, який охоплює відповідний часовий проміжок, ОСОБА_1 вже перебуває в нерухомому автомобілі та спілкується з працівниками поліції. При цьому будь-яких відомостей про те, що саме о 00 год. 15 хв. він здійснював керування автомобілем, матеріали справи не містять.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу висновку про доведеність факту керування, якщо наведені в ньому відомості не знаходять достатнього підтвердження іншими доказами. У даному випадку об`єктивного підтвердження того, що ОСОБА_1 безпосередньо перед прибуттям працівників поліції керував автомобілем, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що відеозапис не містить фіксації моменту керування автомобілем ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять інших об`єктивних доказів, які б безпосередньо підтверджували виконання ним функцій водія та рух автомобіля під його керуванням.
Посилання на те, що ОСОБА_1 приїхав до м. Немирова саме на зазначеному автомобілі, саме по собі також не є достатнім доказом того, що станом на час, зазначений у протоколі, він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з матеріалів справи не встановлено час припинення такого керування та не зафіксовано безпосередньо моменту керування, який став підставою для складання протоколу.
Таким чином, судом встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, однак належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 21.04.2026 о 00 год. 15 хв. керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За результатами розгляду справи судом не встановлено та належними, допустимими і достатніми доказами не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 130, 247, 251, 255, 266, 280, 283, 284, 289 КУпАП, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена правопорушником протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд.
Суддя: В.М. Алєксєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua