Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №139/539/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/539/26

Провадження № 2/139/371/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

29.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою та доданими до неї матеріалами до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 06.08.2011 вони перебувають у шлюбі, в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13.07.2026 шлюб між подружжям розірваний. Сторони тимчасово проживають разом, проте фактично вже не є сім`єю. Відповідач з серпня 2026 року планує винаймати окреме житло. За домовленістю сторін діти залишаються проживати із позивачем; на даний час вони вже перебувають на її утриманні. Батько дітей наполягає на вирішенні в судовому порядку питання стягнення аліментів на їх утримання. У зв`язку з наведеним позивач просить суд постановити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої і малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи з часу її звернення до суду.

Ухвалою від 03.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а розгляд справи вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 23, 24).

Копії даної ухвали позивачеві та відповідачеві вручені 11.08.2026 (а. с. 26, 27).

Відзив на позовну заяву або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2011 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а. с. 7). Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13.07.2026 у справі № 139/462/26 даний шлюб розірвано.

В шлюбі у подружжя народилось дваоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 15, 16).

У позовній заяві зазначено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, наполягає на вирішенні питання про стягнення аліментів в судовому порядку. Відповідач таких тверджень не заперечив і не спростував, відомостей про інших утриманців, свій майновий стан, стан здоров`я і непрацездатність суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Сімейного Кодексу України (у тексті - СК України) мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. А згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За таких обставин суд вважає, що відповідач на підставі наведених норм законодавства повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до норм ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуаль ної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідач щодо зазначених обставин суду своєї позиції не висловив.

В абз. 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи, що позивач просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, а відповідач проти цього не надав заперечень, суд вважає за можливе задовольнити позов у заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Позивач звернулася до суду з цим позовом 29.07.2026.

Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача в передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі - 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 183, 191 СК України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 263, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,в розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 липня 2026 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення суми платежу (аліментів) на користь позивача ОСОБА_1 за один місяць з 29 липня 2026 року по 29 серпня 2026 року допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА