Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №136/1635/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1635/26

провадження № 2/136/797/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

06 червня 2018 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області по справі № 136/867/18 було розірвано шлюб між сторонами. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Діти проживають разом зі позивачем. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а позивачка не може сама на належному рівні забезпечити усі першочергові потреби дітей. Відповідач є особою працездатного віку, без вад здоров`я, тому позивач вважає, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходів. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 29.07.2026 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 06 червня 2018 року по справі № 136/867/18 було розірвано шлюб між сторонами (а.с.5).

Від спільного шлюбу у сторін народились діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Діти знаходяться на утриманні позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 6, 7).

Відповідно до довідки Турбівської селищної ради про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за №62/15-20 від 09.01.2023 (а.с. 8) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані в АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні.

Судом встановлено, що позивач одна несе витрати по утриманню дітей, тому не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню їх потреб.

Відповідач відомостей про свої доходи суду не надав.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

В силу вимог ч. 5 ст. 183 СК України передбачено стягнення аліментів на двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Отже, стягнення з відповідача 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, не суперечить вимогам закону та буде достатнім для належного забезпечення фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей.

Нормами ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

З урахуванням обставин встановлених судом та обставин, які визначені ст. 182 СК України, рівного обов`язку батьків щодо утримання їх спільних дітей, а також виключного права того з ким проживають діти на вибір способу стягнення аліментів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правилами Глави 8 ЦПК України. Враховуючи те, що позов задоволено, а при пред`явлені його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 264, ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів дитини.

На підставі ст.ст. 84, 180-184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 279, 280, 281, 285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову – 24.07.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець