Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №132/3179/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3179/26

Провадження №1-кп/132/426/26

Вирок

Іменем України

24 вересня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Калинівка в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025220000048 від 03.08.2026, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, будучи судимим 17.04.2024 Калинівським районним судом Вінницької області за ч.1, ч.2, ч.4. ст.185, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі та 03.03.2026 звільненим з місць позбавлення волі на підставі відбуття строку покарання, на шлях виправлення не став та вчинив нове, умисне кримінальне правопорушення.

Так, на підставі п «г» ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про адміністративний нагляд», за поданням Державної установи «Літинська виправна колонія №123» ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 26.02.2026 відносно ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік та визначені наступні обмеження у виді: заборони виходити із будинку у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, з 23:00 год. до 06:00 год.; заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі міста; реєстрації в органах поліції за місцем проживання один раз на місяць (остання п`ятниця місяця).

В подальшому, 13.04.2026 ОСОБА_2 прибув до ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області та під підпис ознайомився із вищевказаною ухвалою про встановлення адміністративного нагляду, а також був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за порушення встановлених щодо нього правил адміністративного нагляду та став на облік, обравши місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» - адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Відповідно до ст. 7 вище вказаного Закону - працівники поліції зобов`язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» - особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов`язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції; з`являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; в разі від`їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.

Незважаючи на роз`яснення та попередження, що здійснені працівниками ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, а також на встановлені ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 26.02.2026 обмеження, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про встановлення йому адміністративного нагляду з рядом обмежень, діючи з прямим умислом та маючи на меті ухилення від адміністративного нагляду, без поважних на те причин, не повідомивши працівників ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області та не маючи в тому нагальної потреби, 09.06.2026 самовільно залишив місце свого проживання в АДРЕСА_1 , та попрямував в особистих справах за межі міста Калинівка та межі Хмільницького району Вінницької області.

Відтак, при проведенні працівниками поліції відповідних перевірок за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 був відсутній за обраним ним місцем проживання з 09.06.2026 по 03.08.2026.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Прокурор ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту додано також заяву ОСОБА_2 написану в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 про беззаперечне визнання винуватості, згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 302 КПК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Частиною 3 ст. 381 КПК України передбачено, що спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України, тому вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Суд, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку) повністю доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України, тобто як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, які згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, досудовим розслідуванням та судом не встановлені.

По даному кримінальному провадженню цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 на досудовому слідстві не застосовувався.

При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, які пом`якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та відсутність обставин, які обтяжують його покарання.

З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді обмеження волі і відповідно до ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, що буде співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Визначене таким чином покарання обвинуваченому на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 395 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з дня проголошення вироку – 24.09.2026 року.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу через Калинівський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СУДДЯ ОСОБА_1