Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №132/1690/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №132/1690/26

Суддя: Павленко І. В.

Справа № 132/1690/26

Провадження №1-кп/132/355/26

Вирок

Іменем України

25 вересня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Калинівського відділу

Хмільницької окружної прокуратури

Вінницької області ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025220000036 від 17 червня 2026 року, за № 12026025220000056 від 25 серпня 2026 року та за № 12026025220000026 від 09 травня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яришівка Тиврівського району Вінницької області, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово непрацюючого, освіта неповна середня, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026 за ч. 1 ст. 249 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 09 травня 2026 року близько 03 годині 00 хвилин, достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла, порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав, а також дозволу, усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла особи і бажаючи вчинити такі дії, умисно, протиправно, через хвіртку проник на приватну територію, а саме на територію домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , законним власником якого є ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_4 підійшов до гаражного приміщення та маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення права потерпілого на недоторканість іншого володіння особи та бажаючи їх настання, не маючи на це законних підстав, всупереч волі законного власника, скориставшись його відсутністю, умисно, за допомогою фізичної сили відтиснув скло у вікні гаражного приміщення та через отвір вікна проник всередину гаражного приміщення, де перебував певний проміжок часу, до виявлення працівниками групи реагування Хмільницького районного відділення управління поліції охорони у Вінницькій області, які прибули за вище вказаною адресою о 03 годині 09 хвилин, так як в гаражному приміщенні спрацювала сигналізація.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив дії, які полягають в незаконному проникненні до іншого володіння особи, чим порушив права на недоторканість потерпілого ОСОБА_5 .

Крім того 17.06.2026 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів, діючи всупереч встановленим чинним законодавством України у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільним відносинам, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, діючи умисно, перебуваючи на відкритій території поблизу поля у с. Лемешівка, Хмільницького району, Вінницької області, побачив дикоростучу рослину виду коноплі та усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбав її, а саме: зірвав стебла рослини коноплі (канабісу), які поклав у кишеню своєї жилетки. Після цього, ОСОБА_4 поїхав до м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області, тим самим перевіз заборонену наркотичну речовину. Де того ж дня, близько 16 год. 30 хв., незаконно зберігаючи наркотичний засіб, який знаходився у лівій кишені його жилетки, рухаючись пішки на відкритій території неподалік вулиці Анатолія Обухова у м. Калинівка був зупинений працівником поліції в ході спілкування із яким ОСОБА_4 повідомив, що має при собі наркотичний засіб – канабіс. В подальшому, 17.06.2026 у період часу з 16 год. 49 хв. по 17 год. 15 хв. працівниками відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області поблизу вулиці Анатолія Обухова у м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції фрагменти рослин коноплі - канабіс, які останній зберігав при собі, для власного вживання, без мети збуту. Відповідно до висновку експерта, надані на дослідження фрагменти рослин є наркотичним засобом – канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг, яких обмежено. Загальна маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 36,30 г.

Крім того, у липні 2026 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів, діючи всупереч встановленим чинним законодавством України у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільним відносинам, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, діючи умисно, неподалік вулиці Пушкіна у місті Калинівка, у лісосмузі, незаконно придбав дикоростучу рослину виду «коноплі», зірвав її та заніс до свого будинку, де в подальшому, шляхом її сушіння та подрібнення, виготовив наркотичний засіб, помістивши його у поліетиленовий пакет та незаконно зберігав для власних потреб, без мети збуту. У подальшому, ОСОБА_4 , 25.08.2026 близько 13 години 00 хвилин, незаконно зберігаючи наркотичний засіб у поліетиленовому пакеті білого кольору, який знаходився у лівій кишені його штанів, рухаючись пішки неподалік вулиці Заводська у м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області, був зупинений працівником поліції та в ході спілкування з останнім повідомив, що має при собі наркотичний засіб – канабіс. В подальшому, 25.08.2026 у період часу з 14 год. 03 хв. по 14 год. 26 хв. працівниками відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області поблизу вулиці Заводська у м. Калинівка, Хмільницького району Вінницької області проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет білого кольору, у якому знаходилася речовина рослинного походження зеленого кольору, яку останній зберігав при собі, для власних потреб, без мети збуту. Відповідно до висновку експерта, надані на дослідження фрагменти рослин є наркотичним засобом – канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг, яких обмежено. Загальна маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 49,19 г. Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 маса вилученого у ОСОБА_4 наркотичного засобу – обіг, якого обмежено - канабісу становить більш ніж невеликий розмір. Тобто, маса вилученого у ОСОБА_4 наркотичного засобу – обіг, якого обмежено - канабісу перевищує невеликий розмір, встановлений відповідними нормативними актами України з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Прокурор по справі ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного об`єднаного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.1 ст. 309 КК України.

Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по об`єднаному кримінальному провадженні, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого.

Також обвинуваченому ОСОБА_4 суд роз`яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому та надав суду чіткі та послідовні пояснення, що повністю узгоджуються з обвинувальним актом.

Зокрема, суду показав, що 09 травня 2026 року близько 03 годині 00 хвилин, через хвіртку проник на приватну територію, а саме на територію домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , законним власником якого є ОСОБА_5 . Після цього, підійшов до гаражного приміщення та маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , умисно, за допомогою фізичної сили відтиснув скло у вікні гаражного приміщення та через отвір вікна проник всередину гаражного приміщення, де перебував певний проміжок часу, до виявлення працівниками поліції охорони, так як в гаражному приміщенні спрацювала сигналізація.

Крім того 17.06.2026 близько 15 год. 00 хв., перебуваючи на відкритій території поблизу поля у с. Лемешівка, Хмільницького району, Вінницької області, побачив дикоростучу рослину виду коноплі та усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбав її, а саме: зірвав стебла рослини коноплі (канабісу), які поклав у кишеню своєї жилетки. Після цього, поїхав до м. Калинівка, де того ж дня, близько 16 год. 30 хв., рухаючись пішки на відкритій території неподалік вулиці Анатолія Обухова у м. Калинівка, був зупинений працівником поліції в ході спілкування із яким повідомив, що має при собі наркотичний засіб – канабіс. В подальшому працівниками поліції було проведено огляд місця події, в ході якого він добровільно видав працівникам поліції фрагменти рослин коноплі – канабіс.

Крім того, у липні 2026 року, неподалік вулиці Пушкіна у місті Калинівка, у лісосмузі, зірвав дикоростучу рослину виду «коноплі» та заніс до свого будинку, де в подальшому, шляхом її сушіння та подрібнення, виготовив наркотичний засіб, помістивши його у поліетиленовий пакет та незаконно зберігав для власних потреб, без мети збуту. У подальшому, 25.08.2026 близько 13 години 00 хвилин, рухаючись пішки неподалік вулиці Заводська у м. Калинівка, був зупинений працівником поліції та в ході спілкування з останнім повідомив, що має при собі наркотичний засіб – канабіс. В подальшому, 25.08.2026 у період часу з 14 год. 03 хв. по 14 год. 26 хв. працівниками поліції було проведено огляд місця події, в ході якого він добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет білого кольору, у якому знаходилася речовина рослинного походження зеленого кольору, яку він зберігав при собі, для власних потреб, без мети збуту.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без його участі, претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не має. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

На досудовому слідстві дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані:

-За ч.1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла;

-за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

По даному кримінальному провадженню цивільний позов не заявлявся.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів Вінницького НДЕКЦ за проведення експертизи: висновок експерта № СЕ-19/102-26/12635-НЗПРАП від 24.06.2026 року становлять в сумі 2888,16 грн; висновок експерта № СЕ-19/102-25/17592-НЗПРАП від 27.08.2026 року становлять в сумі 2888,16 грн., а всього на загальну суму 5776 гривні 32 коп., які суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на досудовому слідстві не застосовувався.

При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинив кримінальні правопорушення у період не знятої та непогашеної судимості, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому та рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, вважаю, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.06.2026 у справі № 607/9097/20 виклала правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК України у разі, коли особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень (які відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення) і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або кілька – після його ухвалення, а також про кваліфікацію таких правопорушень в аспекті застосування норм, передбачених ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 71 КК України, у їх взаємозв`язку з положеннями, визначеними ч. 1 ст. 32, ст. 33 цього Кодексу.

Так, Велика Палата виснувала, що якщо після постановлення вироку у справі (вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші – після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст. 70, так і ст. 71 КК України в такій послідовності: 1) спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1; 2) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК України визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; 3) потім – призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1; 4) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК України визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1; 5) після цього – за правилами ст. 71 КК України визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п. 4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п. 2.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 20.08.2026 засуджений вироком Калинівського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

Вирок набрав законної сили 21.09.2026, однак покарання на виконання даного вироку обвинувачений не відбував.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що два кримінальні проступки, а саме: кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України – вчинений 09.05.2026 та кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за фактом незаконного придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, вчинений 17.06.2026, тобто до постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026.

При цьому останній кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 вчинив 25.08.2026, тобто після ухвалення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховуючи передбачений кримінальним законом алгоритм призначення покарання, а саме: 1) спочатку за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України, за кожне окремо, вчинені до постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026; 2) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; 3) потім – за ч. 1 ст. 309 КК України, вчинене після постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026; після цього – за правилами ст. 71 КК України, визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п. 3, частково приєднати не відбуту частину покарання, визначену у п. 2, - у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 12.11.2025 на тимчасово вилучене майно, а саме поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026, ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2026 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання на виконання вироку суду.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 5776 гривні 32 коп.

Арешт, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 19.06.2026 року та від 27.08.2026 року на вилучене майно, а саме: речовини рослинного походження зеленого кольору, - скасувати.

Речові докази по справі: речовину рослинного походження зеленого кольору, яку упаковано до спеціального пакету НПУ RАWО 113926; вилучений 25.08.2026 року у ОСОБА_4 поліетиленовий пакет із наркотичною речовиною рослинного походження – канабісом масою 49,19 гр., які поміщено до сейф-пакету № 3085557, і які було здано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Вирок може бути оскарженим до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua