Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №544/1121/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/1121/25 Номер провадження 33/814/122/26Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.,

за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Гарькавої Н.О., на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.

За змістом постанови місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 квітня 2025 року об 11 годині 30 хвилин на 155 км автодороги М-0З Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем «DAF», н.з. НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом «Kogel», н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, вживав алкогольний напій (пиво) після її вчинення і до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

В апеляційній скарзі адвокат Гарькава Н.О. просить скасувати постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: в графі – деталі аналізу, роздруківки з приладу «Drager Alcotest 7510» наявні п`ять стрілок вгору (^^^^^), відповідно до інструкції з використання цього приладу три стрілки вгору (^^^) на дисплеї приладу означають, що вимірюване значення концентрації перевищує вимірювальний діапазон, натомість, інформації про, що свідчить показник у вигляді п`яти стрілок вгору (^^^^^) суду не надано та зазначена інструкція не містить; зазначення в акті огляду та протоколі про адміністративне правопорушення результату огляду, який визначено як максимальну кількість проміле, є неспроможним, оскільки такий показник свідчить про критичний стан особи, але відповідно до відеозапису ОСОБА_1 поводив себе адекватно, не мав ознак алкогольного сп`яніння і перебував у тверезому контрольованому стані; зважаючи на особливості технічного приладу та можливість допустимих похибок під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, не вбачається безумовних підстав уважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, так як інформація про, що свідчить показник у вигляді п`яти стрілок вгору відсутня в інструкції з використання приладу «Drager», а тому роздруківка з технічного приладу та акт огляду на стан сп`яніння не є належними доказами; ОСОБА_1 , зазначаючи в результатах огляду: «згоден», думав і розумів, що п`ять стрілок вгору це помилка приладу; в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 для проходження огляду в медичному закладі; ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом; наявний у матеріалах провадження відеозапис є неналежним і недопустимим доказом, оскільки на ньому лише частково відображені події, з нього неможливо зробити висновок про те, чи були дотримані поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вимоги законодавства щодо його оформлення, чи не було порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу. Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.2 ст.251 КУпАП самостійно почав збирати докази по справі, зазначивши в постанові обставини іншої справи.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представнику – адвокату Гарькавій Н.О., було належним чином повідомлено про місце, дату й час апеляційного розгляду, в судове засідання вони не з`явилися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від них не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Тому на підставі ч.6 ст.294 КУпАП справа щодо ОСОБА_1 підлягає розгляду.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке.

Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до вимог п.2.10 «є» ПДР України в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП – вживання ним як особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №313404 27 квітня 2025 року об 11 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 на 155 км автодороги М-0З Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем «DAF», н.з. НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом «Kogel», н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, вживав алкогольний напій (пиво) після дорожньо-транспортної пригоди та своїми протиправними діями порушив вимоги п.2.10 «є» ПДР України (а.с.3).

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, об`єктивно підтверджуються даними відеозапису, записаного на технічному носієві інформації, з якого вбачається те, що 27 квітня 2025 року ОСОБА_1 після ДТП за його участю пройшов як водій огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, показник якого відобразив: «три вертикальні стрілки вгору». Поліцейські роз`яснили, що даний показник підтверджує наявність у ОСОБА_1 кількості проміле алкоголю в крові, яка перевищує граничну межу вимірювального діапазону цього приладу. На запитання поліцейського ОСОБА_1 після детального роз`яснення йому поліцією значення отриманого показника алкотестера підтвердив те, що він погоджується з наведеними вище результатами огляду та його небажання реалізації права на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 підтвердив те, що він, керуючи транспортним засобом, здійснював випередження транспортного засобу, який рухався попереду нього, але не врахував інший транспортний засіб марки «JEEP PATRIOT» та здійснив ДТП за участю транспортних засобів. Злякавшись, він залишив місце ДТП та саме після ДТП вжив алкоголь (місце пиво). Затим поліцією було встановлено місцезнаходження ОСОБА_1 . Із аналізу обставин, зафіксованих відеозаписом, убачається, що алкоголь ОСОБА_1 вживав до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду (а.с.12).

Згоду з названими вище результатами огляду, отриманими за допомогою застосування технічного приладу, ОСОБА_1 підтвердив і письмово своїми власноручними записами й підписами в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідній графі та в роздруківці з технічного засобу «Drager Alcotest 7510» (а.с.5, 6).

У долученій же до протоколу про адміністративне правопорушення інструкції з технічної експлуатації технічного приладу «Drager Alcotest 7510», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , визначено, що цей алкотестер має відповідний діапазон вимірювання концентрації алкоголю в крові. Якщо результат вимірювання виходить за межі вимірювального діапазону, на дисплей виводяться три вертикальні стрілки вгору, що підтверджує те, що виміряне значення концентрації алкоголю в крові перевищує вимірювальний діапазон (тобто свідчить про значно - в десятки разів, більший показник, ніж 0, 2 проміле алкоголю в крові).

Відповідно до відеозапису саме такий показник (три вертикальні стрілки вгору) відобразив дисплей алкотестера після здійснення із його застосуванням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що є підтвердженням перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння з результатами, які значно - в десятки разів, перевищують 0, 2 проміле алкоголю в крові навіть із урахуванням установленої похибки вимірювання.

Апеляційний суд наголошує, що та обставина, що прилад «Drager Alcotest 7510» має похибку вимірювання, є законною та обґрунтованою, оскільки з метою унеможливлення ймовірного відхилення номінальної функції перетворення засобу вимірювальної техніки від реальної, похибка вимірювання запроваджується в усіх засобах вимірювальної техніки алкоголю в крові (не тільки в приладі «Drager Alcotest 7510»), й лише у випадку знаходження результату в межах похибки наявні підстави для сумніву щодо перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, чого в даному випадку не було.

При цьому, в зазначеній вище інструкції передбачено ряд позначень, які виводяться на дисплей приладу при неможливості здійснення коректного вимірювання у випадках наявності технічних недоліків чи несправності приладу, температури приладу, яка виходить за межі допустимого діапазону чи якщо не повністю розсмоктався залишковий алкоголь у роті. Таких показників дисплей приладу після проведення огляду ОСОБА_1 не висвітлював, що спростовує посилання апелянта на можливу некоректну роботу приладу.

Що стосується того, що в роздруківці зі спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, та акті цього огляду зазначено результат огляду у вигляді п`яти вертикальних стрілок вгору, а не трьох вертикальних стрілок вгору, то вказана кількість стрілок є лише технічною особливістю приладу при виготовленні роздруківки, яку в подальшому було відображено в акті, що не впливає на суть результатів огляду та жодним чином не ставить під сумнів наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, адже спеціальний технічний засіб не відображав позначень, які виводяться на дисплей при неможливості здійснення коректного вимірювання у випадках наявності технічних недоліків чи несправності приладу, температури приладу, яка виходить за межі допустимого діапазону чи якщо не повністю розсмоктався залишковий алкоголь у роті. Натомість, відповідно до відеозапису дисплей алкотестера після здійснення із його застосуванням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відобразив показник у вигляді трьох вертикальних стрілок вгору, що згідно з наведеною вище інструкцією засвідчує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з чим ОСОБА_1 погодився, висловив свою позицію про небажання реалізації права на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та, більше того, три рази підтвердив факт вживання ним алкоголю, що мало місце за визначених у ч.4 ст.130 КУпАП особливостей. Більше того, виходячи з диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП, саме факт вживання особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після ДТП і до проведення уповноваженою особою медичного огляду чи прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, вже утворює склад цього адміністративного правопорушення, незалежно від кількості вжитого особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю.

Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Належних і достатніх підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Посилання ж апелянта на відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для проходження огляду в медичному закладі є неспроможними, оскільки відповідно до положень ст.266 КУпАП, п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі проводиться лише в разі незгоди цієї особи на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, в той час як, ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, а навпаки погодився з цими результатами та відразу висловив своє небажання реалізації права на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 , погоджуючись із результатами огляду, думав і розумів, що п`ять стрілок вгору це помилка приладу, є надуманими, адже спростовуються даними відеозапису, відповідно до якого висловленню ОСОБА_1 згоди з результатами огляду передувало детальне роз`яснення йому поліцією значення отриманого показника алкотестера, а саме те, що він підтверджує наявність у ОСОБА_1 кількості проміле алкоголю в крові, яка перевищує граничну межу вимірювального діапазону цього приладу, й сам ОСОБА_1 неодноразово підтверджував факт вживання ним алкоголю.

Що стосується посилань апелянта як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, які зводяться до неповноти відеозапису, то вони є необгрунтованими, так як наявний у матеріалах справи технічний носій інформації з відеозаписом та інші викладені вище докази з достатньою повнотою підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, процедури огляду й оформлення матеріалів провадження поліцією. Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП. Під час оформлення матеріалів провадження поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, надано можливість надати пояснення щодо суті правопорушення, ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та вручено йому копію протоколу, що ОСОБА_1 підтвердив письмово своїми підписами у відповідних графах протоколу та зауважень чи доповнень щодо змісту протоколу й порядку його складання не мав. Перевіркою матеріалів справи не встановлено тих порушень поліцією порядку оформлення матеріалів провадження, які би ставили під сумнів законність та обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, вказували на обмеження чи порушення прав ОСОБА_1 . Про безпідставність вказаних вище доводів апелянта свідчить і те, що ним не наведено, які конкретно порушення прав ОСОБА_1 , на думку сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було допущено поліцією та, яким чином вони вплинули на належність і допустимість доказів по справі.

Тому належних і достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови за вказаними вище доводами суд апеляційної інстанції не вбачає.

Також слід зауважити, що можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, ОСОБА_1 і його представнику було надано під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, якими вони й скористалися в повному обсязі в спосіб, який уважали за необхідне. У ході провадження в місцевому суді та апеляційного провадження ОСОБА_1 і його представник, зокрема, мали можливість навести аргументи щодо безпідставності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП. Разом з тим, ці доводи не знайшли свого підтвердження.

Усупереч доводам апелянта, судом першої інстанції не здійснювалося збирання доказів по справі, а посилання в оскаржуваній постанові на зміст іншого судового рішення у справі щодо ОСОБА_1 за ст.ст.122-4, 124 КУпАП, яке набрало законної сили та наявне у відкритому доступі в Єдиному державному рєстрі судових рішень, не свідчить про збирання місцевим судом доказів у справі. У будь-якому випадку дані доводи апеляційної скарги жодним чином не впливають на законність та обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом підтверджується сукупністю наведених вище доказів (відеозаписом, актом огляду, роздруківкою з технічного приладу, протоколом із долученою до нього інструкцією щодо спеціального технічного засобу).

Водночас доводи апелянта, пов`язані з питанням відсторонення водія від керування транспортним засобом, за своїм змістом не стосуються конструктивних ознак диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП, не утворюють достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , адже не спростовують факт вживання ним як особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, і, враховуючи викладене вище, також самі по собі не обумовлюють недопустимість чи неналежність доказів по справі з огляду на відсутність безпосереднього прямого зв`язку між цими питаннями та обставинами, які мають місце в межах складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Накладене місцевим судом на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, із урахуванням принципів співмірності, індивідуалізації за своїм видом і розміром законне, справедливе та сприяє меті адміністративного стягнення, тобто є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Гарькавої Н.О., залишити без задоволення, а постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун