Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №539/6261/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/6261/25 Номер провадження 11-кп/814/1366/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

представників потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025170000000757, за апеляційними скаргами прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Губське, Лубенського району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда третьої групи, працюючого на посаді водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Полтава-Плюс» (далі - ТОВ «Сервісагро-Полтава-Плюс»), раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:

- за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, 07 вересня 2025 року близько 14.00 год. ОСОБА_7 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем Man TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом ПСМ 1528, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський в сторону міста Полтави та, проїжджаючи неподалік села Пишне Лубенського району Полтавської області, зупинився у місці для розвороту зустрічного транспорту, де, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушив вимоги пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), а саме, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху, розпочав виконувати маневр розвороту в установленому для цього місці та допустив зіткнення із зустрічним мотоциклом Kawasaki Ninja, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_14 , яка рухалася по головній дорозі в сторону міста Києва в лівій смузі для руху.

У результаті порушення водієм ОСОБА_7 зазначених вимог Правил дорожнього руху мотоцикліст ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди. Причиною смерті ОСОБА_14 стали несумісні з життям ушкодження - грубе зруйнування анатомічної цілісності тіла з численними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційних скаргах прокурор ОСОБА_6 та потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 просять вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На обґрунтування вимог апелянти посилаються на неврахування судом наслідків вчиненого кримінального правопорушення у вигляді смерті молодої людини. Прокурор оспорює врахування судом обставини, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки, на її переконання, злочин був розкритий з моменту прибуття працівників поліції на місце ДТП. Також вважає, що звільнення від відбування покарання особи не сприятиме досягненню мети покарання.

У своїх доводах потерпілі вказують на безпідставне врахування судом висновків фототехнічної експертизи від 14.10.2025 № СЕ-19/117-25/20268-ФП та інженерно-транспортної експертизи від 29.10.2025 № СЕ-19/117-25/23270-ІТ, як такі, що підтверджують обставини, що дають суду право та можливість звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.

Зокрема потерпілі вказують, що камера, яка зафіксувала рух мотоцикла, розташована за декілька кілометрів від місця зіткнення, а тому зафіксована нею швидкість мотоцикла не може бути врахована як ідентична в момент зіткнення.

У висновку інженерно-транспортної експертизи від 29.10.2025 №СЕ-19/117-25/23270-ІТ для визначення швидкості руху мотоцикла була взята швидкість яка зафіксована вказаною вище камерою, а отже висновок про порушення водієм мотоцикла ОСОБА_14 вимог пунктів 12.6 а), 12.69 б) ПДР, які також знаходяться у причинному зв`язку з ДТП є некоректні, оскільки не відображають реальної картини в частині визначення відповідності вимогам правил дорожнього ружу водієм ОСОБА_14 .

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції прокурор та потерпілі підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити. Обвинувачений та захисник заперечили проти доводів апеляційних скарг, просили вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої за обставин встановлених судом, у апеляційній скарзі не оспорюються.

Згідно з ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є, на підставі п. 2 ч. 1 ст.413 цього Кодексу застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Твердження прокурора про неправильне врахування судом першої інстанції як обставини, що пом`якшує покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення колегія суддів вважає безпідставним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються, у тому числі, і активне сприяння розкриттю злочину.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» визначено поняття «активне сприяння розкриттю злочину» під яким вважається надання особою органам досудового розслідування будь-якої допомоги у встановленні невідомих їм обставин (далі - Постанова Пленуму №12).

Відповідно до обвинувального акту щодо ОСОБА_7 , слідчим було вказано, що обставиною, яка пом`якшує покарання слід вважати активне сприяння розкриттю злочину.

Оскільки встановлення обставини «активне сприяння розкриттю злочину», згідно наведених роз`яснень Пленуму, можливе лише під час досудового розслідування і слідчий у обвинувальному акті, погодженому прокурором, зазначає про наявність такої обставини, по-суті визнавши її існування у вигляді надання ОСОБА_7 допомоги у встановленні обставин, що мали значення для розслідування злочину і не були відомі органу досудового розслідування, - суд першої інстанції правильно врахував її при призначенні покарання обвинуваченому, пославшись на положення ст. 66 КК України.

В той же час, доводи прокурора та потерпілих про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, є слушними.

За змістом ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальною підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням є результат об`єктивної можливості досягнення мети покарання без його реального виконання. Наявність цієї підстави підтверджується сукупністю обставин кримінального провадження, що передусім характеризують вчинений злочин і особу винного.

Відповідно до оскаржуваного вироку обвинувачений ОСОБА_7 є особою раніше не судимою, вчинив необережне тяжке кримінальне правопорушення, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи, працевлаштований.

Судом визнано обставини, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Мотивами застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 75, 76 КК України у вироку суд вказав наявність об`єктивної можливості виправлення обвинуваченого, оскільки останній вину визнав, намагався відшкодувати моральну шкоду, за висновком досудової доповіді органу пробації має низький рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, порушення ПДР загиблою та думку потерпілих про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що застосування положень ст. 75 КК України у даному випадку є помилковим. Обвинувачений дійсно характеризується виключно позитивно та має онкологічне захворювання, проте суд викривив у вироку думку потерпілих, які наполягали на суворому покаранні. Також суд формально врахував порушення загиблою ОСОБА_14 ПДР, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді її смерті.

Як слушно вказують потерпілі у своїй апеляційній скарзі, досліджувана експертом швидкість мотоцикла в інженерно-транспортній експертизі від 29.10.2025 №СЕ-19/117-25/23270-ІТ була не на місці ДТП, а в населеному п. Пишне, Лубенського району. Позаяк, дорожньо-транспортна пригода відбулася поза межами вказаного населеного пункту. А тому висновок суду про порушення водієм мотоцикла ПДР, які знаходяться у причинному зв`язку із настанням ДТП, об`єктивно не підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Суд першої інстанції не у повній мірі врахував невідворотні наслідки у вигляді смерті молодої людини, думку потерпілих про призначення суворого покарання та безпідставно звільнив ОСОБА_7 від відбування основного покарання.

За таких обставин, вирок суду в частині призначення покарання слід скасувати і ухвалити новий вирок.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_7 вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав, розкаявся, намагався відшкодувати завдану шкоду, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має онкологічне захворювання, за висновком досудової доповіді має низький рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, раніше не судимий.

Колегія суддів враховує думку потерпілих про необхідність призначення ОСОБА_7 суворого покарання.

Обставинами, що пом`якшує покарання суд апеляційної інстанції визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання колегією суддів не встановлено.

Враховуючи думку потерпілих, наведені вище відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також наслідки, що настали у вигляді смерті молодої людини, ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, яке слід відбувати реально, з позбавленням права керувати транспортнимими засобами в межах максимального строку для даного кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420, 615 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

У зв`язку з набранням вироком законної сили, взяти під варту ОСОБА_7 в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 25 вересня 2026 року.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4