Додаткове рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №296/12052/24 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/12052/24 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рябчун Олесі Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Дмитрієва Жанна Анатоліївна,

на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 30 березня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Рожкової О. С. у м. Житомирі,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за участю органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради,

УСТАНОВИВ:

1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 (далі – позивачка) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_1 (далі – відповідач) та його малолітнього сина ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

2. Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 30 березня 2026 року у справі №296/12052/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.

3. У квітні 2026 року позивачка через свого представника – адвоката Дмітрієву Ж. А. подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. 02 вересня 2026 року представник відповідача – адвокат Рябчун О. Д. у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у справі зробила усну заяву про подання доказів понесення відвідачем витрат на правничу допомогу.

5. Житомирський апеляційний суд постановою від 02 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 30 березня 2026 року у справі №296/12052/24 залишив без змін.

6. 04 вересня 2026 року представник відповідача – адвокат Рябчун О. Д. подала до Житомирського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просила стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

7. 21 вересня 2026 року представник позивачки – адвокат Дмітрієва Ж. А. подала до Житомирського апеляційного суду заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в якому просила у задоволенні заяви відмовити, у зв`язку з неналежним її оформленням, а саме посиланням у заяві на номер справи № 296/11656/25, а не № 296/12052/24, зазначення у прохальній частині заяви про стягнення з " ОСОБА_4 " витрат на правничу допомогу, посиланням в заяву на опис робіт, підписаний керівником ГО "КГ "Світанок" та адвокатом Струковою Л.В., що немає відношення до справи за позовом ОСОБА_2 , а також завищення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн.

8. Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

9. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК).

10. У частині 2 статті 137 ЦПК визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11. Частиною 8 статті 141 ЦПК визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК).

13. За змістом частини 4 статті 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

14. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

15. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК).

16. Колегія суддів ураховує, що правничу допомогу відповідачу в суді апеляційної інстанції надавала адвокат Рябчун О. Д. на підставі копії договору про надання правничої допомоги від 28 березня 2025 року, ордеру серії АМ №1207451 від 19 травня 2026, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001092 від 29 серпня 2019 року.

17. На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокат Рябчун О. Д. подала:

1) копію договору про надання правничої допомоги від 28 березня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро “Олесі Рябчун” та ОСОБА_1 , яким передбачено такі умови:

- п. 1.1.: Адвокатське бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнтк правничу допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів; представництва та захисту інтересів клієнта, зокрема, в судах;

- п. 3.1.: розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін;

2) копію додатку №1 від 04 вересня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 28 березня 2025 року, за умовами якого укладеного між адвокатським бюро “Олесі Рябчун” та ОСОБА_1 , за умовами якого

- п. 1.1., 1.2.: погодинна ставку оплати послуг Адвокатського бюро у розмірі 2000 грн за 1 голину роботи; оплата здійснюється за фактично втрачений Адвокатським бюро час на виконання доручень клієнта, відлік часу здійснюється за кожні повні або неповні 15 хвилин роботи;

-п. 3.1. підставою для оплати є детальний опис робіт (Звіт), який готується Адвокатським бюро та погоджується клієнтом шляхом підписання акту наданих послуг;

3) детальний опис робіт (наданої правничої допомоги) до договору від 28 березня 2025 року та додатку №1 від 04 вересня 2026 року, згідно якого адвокатом виконано наступні роботи:

- ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги позивача – 1 год., сума 2 000 грн;

- написання тексту відзиву на апеляційну скаргу, включаючи нормативно-правове обґрунтування заперечень – 2 год., сума 4 000 грн;

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 02 вересня 2026 року, включаючи час на очікування та підготовку – 3 год., сума 6 000 грн;

4) копію акту наданих послуг від 04 вересня 2026 року (додаток №1 до договору про надання првничої допомоги від 28 березня 2025 року), підписаний адвокатом Рябчун О. та С.Романовським, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 12 000 грн.

18. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

19. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

20. Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI).

21. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

22. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

23. Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

24. Питання гонорару та його оплату визначено у додатку №1 до договору про надання правничої допомоги, клієнт прийняв від адвоката відповідні послуги за актом наданих послуг.

25. Таким чином, представник відповідача - адвокат Рябчун О. Д. надала докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

26. Свої заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу представник позивача – адвокат Дмітрієва Ж. А. мотивувала, зокрема, тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає ні складності справи, ні затратам адвоката, а також вказувала на ненадання платіжних документів, які б свідчили про реальність понесені витрати.

27. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

28. Доводи представника позивачки про відсутність платіжних документів на оплату послуг адвоката не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК розподілу підлягають як сплачені витрати на правничу допомогу, так і ті, що лише підлягають сплаті згідно умов договору про правничу допомогу.

29. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18. Указана судова практика Верховного Суду є незмінною.

30. Колегія суддів також відхиляє доводи представника позивачки про відсутність підстав для задоволення заява про ухвалення додаткової постанови через зазначення у заяві номера справи № 296/11656/25 замість № 296/12052/24, а також помилку в зазначенні ім`я позивачки, оскільки такі недоліки мають характер технічних описок та не спростовують факту надання відповідачу правничої допомоги в межах справи № 296/12052/24, а зміст заяви та надані до неї документи дають можливість встановити сторін справи, характер наданої правничої допомоги, її зв`язок з апеляційним переглядом цієї справи та заявлений до відшкодування розмір витрат.

31. Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19).

32.У додатковій постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК.

33. З урахуванням пункту 3 частини 4 статті 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

34. Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

35. Оцінюючи заявлений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх розумності, необхідність, пропорційності складності справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами позивача про їх завищений розмір.

36. Апеляційний суд, з урахуванням наведеного, вважає за можливе задовольнити частково заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рябчун О. Д., та ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 гривень.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 — адвоката Рябчун Олесі Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

3. У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько