Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №276/958/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/958/25 Головуючий у 1-й інст. ЗБАРАЖСЬКИЙ А. М.

Категорія 30 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №276/958/25 за позовом Приватного підприємства «Альянс Кар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Збаражського А.М. у с-щі Хорошеві,

у с т а н о в и в:

У червні 2025 року Приватне підприємство «Альянс Кар» (далі – ПП «Альянс Кар») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Альянс Кар» 224 589 грн боргу згідно з договором купівлі-продажу від 15 червня 2022 року №150622-1 (включаючи основний борг, пеню, індекс інфляції).

Позов обґрунтований тим, що 15 червня 2022 року між ПП «Альянс Кар» і фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №150622-1, за яким продавець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець своєчасно оплатити та прийняти транспортний засіб, що був у використанні: легковий автомобіль CITROEN DS5, кузов: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення. Загальна вартість товару за договором становила 156 700 грн. Вказаний транспортний засіб був придбаний підприємством на Південнокорейському аукціоні «AUTOWINI INC» та переданий ОСОБА_2 15 червня 2022 року. ОСОБА_2 не оплатив вартість автомобіля, на вимоги про виконання умов договору не реагує, борг не повернув. У зв`язку з цим, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Альянс Кар» 224 589 грн заборгованості згідно з договором купівлі-продажу від 15 червня 2022 року №150622-1 (включаючи основний борг, пеню та інфляційні втрати), а також судові витрати в розмірі – 3 369 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що згідно з наданих у судовому засіданні показань ОСОБА_3 , у вересні 2021 року він ( ОСОБА_1 ) звернувся до нього ( ОСОБА_3 ) із проханням придбати на Південнокорейському аукціоні автомобіль. Того ж місяця, ОСОБА_3 на Південнокорейському аукціоні Auctionwini оформлена проформа – інвойс №РІА-2109004377, тобто попередній документ про майбутню трансакцію щодо оплати за придбання автомобіля. На наступний день після виграшу він ( ОСОБА_1 ) передав кошти ОСОБА_3 для сплати за придбання вказаного авто. Отримавши від нього кошти, ОСОБА_3 за участю працівників ПП «Альянс Кар» від імені вказаної фірми 27 вересня 2021 року здійснив платіж за придбання виграного на аукціоні автомобіля. Після прибуття в середині грудня 2021 року автомобіля до порту Одеси, його транспортовано до митного терміналу та після цього ОСОБА_3 передано кошти на сплату митних платежів та доставку авто. Також були сплачені кошти за те, що машина «заїхала на фірму». Після завершення митного оформлення, 15 грудня 2021 року автомобіль переданий йому. Автомобіль був після ДТП, на облік у сервісному центрі його поставити було не можливо, а тому він ( ОСОБА_1 ) здійснював ремонтно-відновлювальні роботи. Після їх завершення, 15 червня 2022 року він ( ОСОБА_1 ) звернувся до директора ПП «Альянс Кар» Світельської М.А. за отриманням документів для реєстрації. Вказаною особою без жодних заперечень передані оформлені 15 червня 2022 року документи, а саме: договір купівлі-продажу, акт, видаткова накладна, акт огляду, акт технічного стану. Задовольняючи позов, суд не враховав відсутність в умовах договору ціни товару. Вказана в умовах договору вартість товару не є ціною, оскільки в сумі є меншою за вартість придбаного на аукціоні автомобіля, сплачених за його оформлення митних платежів та не включає ПДВ, а відтак є статистичною, а не фактичною вартістю. В умовах договору відсутні строки оплати. ПП «Альянс Кар», як юридична особа, та жодний його працівник не є авторизованими користувачами Південнокорейського аукціону, оскільки не мають зареєстрованого на зазначеному майданчику облікового запису. Кошти за придбавання транспортного засобу сплачувалися не за рахунок власних коштів фірми, а від імені фірми, оскільки передумовою проведення транзакції було отримання необхідної для сплати суми коштів від нього, тобто відповідача. Вказані в комерційному інвойсі від 06 грудня 2021 року контакти ПП «Альянс Кар» позивачу або жодному його працівникові не належать. Висновок суду, що ПП «Альянс Кар» придбало Південнокорейському аукціоні Auctionwini транспортний засіб та його доставило є помилковим, оскільки витрати на його придбання та доставлення здійснювалися не за рахунок належних фірмі коштів, а за рахунок попередньо наданих ним ( ОСОБА_1 ) коштів, у послідуючому від імені фірми. Не враховано, що транспортний засіб фактично вважається йому переданим відразу по завершенню його розмитнення, тобто ще у грудні 2021 року, а тому суд помилково вказав про його передачу 15 червня 2022 року. Суд безпідставно не врахував показання ОСОБА_3 , оскільки саме ними підтверджується участь в аукціоні з придбання транспортного засобу, отримання від нього ( ОСОБА_1 ) за придбання транспортного засобу коштів, їх подальшу передачу позивачу для проведення від імені фірми розрахунків та спростовуються вимоги позивача про наявність перед позивачем у нього боргу.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник ПП «Альянс Кар» Світельська М.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.173,176). Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої, другої ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст.656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі- продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до вимог частини першої ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк термін, виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених Законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини першої ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша ст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша ст.80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі №129/1033/13-ц).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року в справі №522/16724/16 зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Альянс Кар» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, основним видом діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (а.с.7).

У вересні 2021 року ПП «Альянс Кар» придбало на Південнокорейському аукціоні «AUTOWINI INC» легковий автомобіль CITROEN DS5, номер кузову: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, за 3 150 дол.США (з урахуванням доставки), та доставило його на територію України. Вказане підтверджується проформою-інвойс від 27 вересня 2021 року, платіжною відомістю про перерахунок коштів у сумі 3 150 дол.США, а також митною декларацією з відповідними відмітками митного органу (а.с.22-29).

Між ПП «Альянс Кар», в особі директора Світельської М.А., та фізичною особою ОСОБА_1 15 червня 2022 року укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №150622-1 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець своєчасно оплатити та прийняти транспортний засіб, що був у використанні: легковий автомобіль CITROEN DS5, кузов: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, ВМД 20217028107. Загальна вартість товару за Договором становила 156 700 грн (пункти 1.1,1.3 договору).

Згідно з п.2.2 договору оплата за фактично одержаний товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Датою передачі товару вважається дата одержання товару, зазначена в накладній. Право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару й оформлення документів, вказаних у п.3.2 цього договору. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця (пункти 3.2 - 3.4 договору).

Відповідно до пунктів 4.1,4.3 договору, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, названий у п.1.1 договору згідно з актом прийому-передачі, видатковою накладною та додати необхідні документи (ВМД, сертифікат відповідності, свідоцтво про реєстрацію ТЗ тощо). Покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та вчасно оплатити його вартість.

ОСОБА_1 15 червня 2022 року був наданий акт огляду реалізованого транспортного засобу та акт технічного стану транспортного засобу марки CITROEN DS5, номер кузову: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення (а.с.15-16).

Також 16 червня 2022 року сторони підписали видаткову накладну №АК-0000041 від 15 червня 2022 року щодо поставки товару - легкового автомобіля марки CITROEN DS5, номер кузову: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, на суму 156 700 грн (із ПДВ), а також склали акт приймання-передачі зазначеного транспортного засобу до договору купівлі-продажу від 15 червня 2022 року №150622-1 (а.с.13-14).

ОСОБА_1 16 червня 2022 року зареєстрував за собою вказаний автомобіль в Територіальному сервісному центрі, про що свідчить витяг із Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 04 червня 2025 року (а.с.21).

Факт укладення договору купівлі-продажу між позивачем і відповідачем підтверджується підписами сторін на самому договорі та інших відповідних документах, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами. Транспортний засіб передано відповідачу, що свідчить про виконання зобов`язань Приватного підприємства «Альянс Кар» за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 15 червня 2022 року №150622-1.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за придбаний автомобіль, 15 травня 2023 року ОСОБА_1 направлена претензія з вимогою оплатити товар, а також пеню в сумі 39 282,33 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення сплати заборгованості (а.с.30-34).

Окрім цього, 08 січня 2024 року Житомирським районним управлінням поліції ГУНП в Житомирській області зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.190 КК України за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами, що належали ПП «Альянс Кар», зокрема, автомобілем марки CITROEN DS5, номер кузову: НОМЕР_1 (а.с.39).

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , фактично отримавши спірний транспортний засіб та зареєструвавши на своє ім`я право власності на нього в сервісному центрі, в порушення умов договору від 15 червня 2022 року №150622-1 не сплатив ПП «Альянс Кар» узгоджену сторонами вартість автомобіля – 156 700 грн на розрахунковий рахунок продавця, що передбачено п.2.2 договору, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав обов`язку щодо оплати вартості придбаного автомобіля та цілком законно стягнув із відповідача на користь позивача кошти у сумі 156 700 грн.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення оплати ОСОБА_1 узгодженої вартості автомобіля, зокрема, квитанцій, платіжних доручень про перерахунок коштів тощо. Вказаних доказів не надано й суду апеляційної інстанції.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст.550 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ст.551 ЦК України).

В умовах пунктів 5.1, 5.2 договору сторони узгодили, що за невиконання умов цього договору вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У випадку затримки оплати за товар або затримки товару винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день заборгованості.

Відповідно до частини другої ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ПП «Альянс Кар» також просило стягнути пеню за період із 16 червня 2022 року по 15 грудня 2022 року в сумі 39 282,33 грн, а також суму інфляційних втрат за період із 16 травня 2023 року по квітень 2025 року, що складає 28 607,40 грн.

Ураховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості автомобіля та не спростував наданий позивачем розрахунок пені та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на стягнення пені та інфляційних втрат за спірні періоди.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про те, що він передавав кошти для сплати за придбання вказаного автомобіля ОСОБА_3 , а також доказів того, що придбання та доставлення автомобіля здійснювалося за рахунок попередньо наданих ним коштів, а не за рахунок коштів позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо показань свідка ОСОБА_3 також не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду, оскільки суд першої інстанції за клопотанням відповідача допитав ОСОБА_3 у судовому засіданні та оцінив показання свідка в сукупності з іншими доказами у справі.

Інші доводи апеляційної скарги містять суб`єктивне тлумачення скаржником обставин справи, спрямовані на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку з додержанням положень ст.89 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 25 вересня 2026 року.

Головуюча Судді: