Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №935/960/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/960/26 головуючий суддя у І інстанції Василенко Р. О.

Номер провадження №33/4805/1330/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Колодяжним О.В., за участю захисника Козирєва І.М., у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою захисника Шматко Наталії Геннадіївни на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/960/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Шматко Наталії Геннадіївни на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/960/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 625929 від 27.03.2026, ОСОБА_1 27.03.2026 о 23 год. 11 хв. в м. Коростишів, по вул. Героїв Небесної Сотні, 58, керував автомобілем Пежо Партнер, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння відповідно до висновку лікаря Коростишівської ЦМЛ ОСОБА_2 , а саме: мав ознаки виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду захисник ОСОБА_1 . Шматко Н.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вважає постанову незаконною, необгрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права .

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 27 .03.2026 року о 23 год. 11 хв. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Ці обставини визначають межі адміністративного обвинувачення та підлягають перевірці судом. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 уже перебував у закладі охорони здоров`я та проходив медичний огляд. Під час судового розгляду працівник поліції пояснив, що зазначення у протоколі часу 23 год. 11 хв. є технічною помилкою, а фактичний час зупинки транспортного засобу становив 22 год. 11 хв. Суд першої інстанції погодився з такими поясненнями та визнав зазначену розбіжність технічною помилкою. На думку захисника, суд фактично усунув недолік протоколу та змінив викладені в ньому обставини адміністративного правопорушення. Захисник вказує, що суд не вправі виправляти зміст протоколу, замінювати фактичні обставини, зазначені органом поліції, або формувати нову редакцію фабули адміністративного обвинувачення. Обов`язок належного оформлення матеріалів та доведення обставин правопорушення покладено на орган, який склав протокол. Пояснення працівника поліції, надані під час судового розгляду, не можуть замінити належно оформлений процесуальний документ. Жодних документів, які б підтверджували виправлення зазначеного у протоколі часу, матеріали справи не містять. За таких обставин висновок суду про те, що фактичний час події становив 22 год. 11 хв., на переконання захисника, не ґрунтується на належних доказах та порушує право ОСОБА_1 на захист. Крім того, захисник зазначає, що суд не надав належної оцінки доводам щодо процедури проведення огляду на стан сп`яніння та доказів, отриманих за його результатами. Під час огляду на місці зупинки транспортного засобу приладом Drager 6820 зафіксовано результат 0,21‰, з яким ОСОБА_1 не погодився та реалізував право на проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, під час проведення якого зафіксовано результат 0,34‰. На думку захисника, суд не встановив причин розбіжності між результатами оглядів, не перевірив доводи щодо метрологічної похибки приладу та дотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015) під час проведення медичного огляду. Захисник також стверджує, що лікар фактично обмежився дослідженням за допомогою приладу Drаger 6820, тоді як відеозапис не підтверджує проведення всіх необхідних клінічних досліджень та належного оформлення результатів медичного огляду. Судом не витребувано та не перевірено первинну медичну документацію, яка могла б підтвердити проведення всіх етапів огляду. Посилання в постанові суду першої інстанції на пояснення працівника поліції щодо проведення лікарем вимірювання артеріального тиску та пульсу, на думку захисника, не може замінити медичну документацію та інші об`єктивні докази дотримання встановленого порядку проведення медичного огляду. Також захисник вказує, що суд формально виклав доводи сторони захисту, при цьому не навів переконливих мотивів їх відхилення, чим не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи відповідно до вимог ст. 251, 252 та 280 КУпАП. На переконання захисника, наявні у справі суперечності щодо часу події, факту керування транспортним засобом, порядку проведення медичного огляду та достатності доказів не підтвердженні належними доказами. У зв`язку з чим висновок суду є необґрунтованим, а сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На підтвердження зазначених доводів захисник посилається на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини у подібних справах.

У судовому засіданні захисник Козирєв І.М. апеляційну скаргу підтримав з обставин, зазначених у скарзі. Посилався на те, що при проведенні освідування водія були порушені норми відомчих інструкцій, які регулюють порядок проведення огляду, оскільки в медзакладі не було проведено повторний замір, не відібрано біологічні зразки та не проведено їх лабораторне дослідження, оскільки факт сп`яніння водій заперечував, у протоколі невірно зазначено час вчинення правопорушення, що судом розцінено як описка, однак суд невправі самостійно змінювати час вчинення правопорушення. Сукупність допущених процесуальних порушень є підставою для закриття провадження у справі.

Захисник Шматко Н.Г. та Волналович О.Л. в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9.А ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як на докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625929 від 27.03.2026 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6920063 від 27.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, чек Драгера 6820, результат становить 0,21 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 27.03.2026, з якого слідує, що 27.03.2026 о 22 год. 45 хв. в КНП «Центральна районна лікарня імені Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради проведено огляд ОСОБА_1 (результат огляду: перебуває у стані алкогольного сп`яніння), рапорт поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції від 28.03.2026, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи, акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.03.2026 №15, яким зафіксовано, що в медичному закладі огляд проведено за допомогою приладу Alcotest Drаger 6820, вимірювальний вміст етилового спирту у видихуваному повітрі 0, 34 проміле,

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, з огляду на наступне:

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регулюється положеннями ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції // затв. Наказом МВС 09.11.2015 року №1452/735 зі змінами (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів врегульовано розділом ІІ Інструкції, згідно положень якого за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогоюспеціальних технічних засобів.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2)(далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Порядок проведення огляду водія на стані сп`яніння в закладах охорони здоров`я регулюється розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень указаного розділу Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3)(далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4),видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Поцедура проведення освідування водія ОСОБА_1 за його згодою як на місці зупинки, так і в медичному закладі зафіксована на відеозаписі, який сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події та не містить ознак фальсифікації. Відеоматеріал наявний у достатньому об`ємі для з`ясування дійсних обставин справи.

З наявного у матеріалах справи відеозапису встановлено, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Правил дорожнього руху, про що винесли постанову про накладення адміністративного стягнення у виді попередження. Після цього працівники поліції встановили відсутність у водія страхового поліса, що ОСОБА_1 не заперечував, у зв`язку з чим щодо нього було винесено постанову за ст.126 ч.1 КУпАП.

Під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції було виявлено запах, який сприйнято як запах алкогольного напою, тому поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкотестер Drager», на що водій погодився, зазначивши, що алкоголь не вживав, однак прийняв знеболюючі ліки. Результат огляду становив 0,21 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився, заперечив факт вживання алкоголю. На пропозицію працівників поліції в разі незгоди з результатом отриманим на місці пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, водій погодився. У подальшому ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Центральна районна лікарня імені Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради. Огляд в медичному закладі охорони здоров`я було проведено за допомогою приладу Alcotest Drаger 6820, результат якого показав 0,34 проміле.

У висновку щодо результатів медичного огляду №15 від 27.03.2026, складеного на підставі отриманих результатів за допомогою спеціальних технічних засобів, зазначено про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 було роз`яснено права передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, ознайомленого зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, іншими адміністративними матеріалами. Протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та надано пояснення, що «не пив, випив знеболюючі припарати».

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі висновки не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи і не підтверджуються достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу було отримано показник 0,21 ‰.

Враховуючи технічні характеристики газоаналізатора, який використовувався під час проведення огляду, - газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яким передбачена можливість похибки вимірювання, а саме: абсолютна похибка (Д) ± 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д) ± 10 % у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові абсолютна похибка (Д) ± 0,04 ‰ у діапазоні від 0 до 0,4 ‰, відносна похибка (д) ± 10 % у діапазоні понад 0,4 ‰, то показник 0,21 проміле при допустимих похибках межує з допустимим рівнем.

Разом із тим, оцінюючи зазначений результат, апеляційний суд враховує, що будь-який результат вимірювання технічним приладом не може оцінюватися ізольовано від метрологічних характеристик такого засобу вимірювання, зокрема його допустимої похибки. Показник 0,21 ‰ лише на 0,01 ‰ перевищує гранично допустиму концентрацію алкоголю 0,2 ‰, у зв`язку з чим такий результат, з урахуванням допустимої похибки вимірювання приладу Drаger, не дає можливості дійти беззаперечного висновку про фактичне перевищення ОСОБА_1 встановленого нормативного показника.

При цьому апеляційний суд враховує і обставини проведення подальшого медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я.

З матеріалів справи вбачається, що під час огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 продув спеціальний технічний засіб лише один раз, за результатами чого було отримано показник 0,34 ‰ (відео 22:44:33). Повторне дослідження видихуваного повітря не проводилося та відразу було складено медичний висновок.

Зазначений цифровий результат 0,34 ‰ не відображений у висновку № 15 від 27.03.2026 року, який складено за результатами медичного огляду. Відсутній у цьому документі і підпис ОСОБА_1 як особи, яку обстежували.

Таким чином, безпосередній цифровий результат проведеного в закладі охорони здоров`я дослідження не знайшов належного відображення в основному документі, яким оформлено результати медичного огляду, що не дає можливості перевірити його зміст, порядок отримання та правильність оформлення в установленому порядку.

ОСОБА_1 під час проведеня оглядів, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, заперечував факт вживання алкогольних напоїв та зазначав про вживання ним знеболювальних лікарських засобів. Вказані пояснення належним чином не були перевірені під час проведення медичного огляду.

Як вбачається з відеозапису, медичні працівники не виключали можливості впливу вжитих ОСОБА_1 лікарських засобів на отриманий результат дослідження (відео 22:44:53 – можливо він приймав якісь ліки). Водночас будь-яких додаткових досліджень, необхідних для достовірного встановлення причин отриманого показника, враховуючи неодноразові заперечення обстежуваного та посилання на те, що він вживав знеболюючий препарат, бо боліла спина, проведено не було.

Окрім того, матеріали справи не містять належних та об`єктивних даних щодо дотримання під час проведення медичного огляду вимог до використання одноразового та належним чином упакованого мундштука для алкотестера, що також має значення для оцінки достовірності отриманого результату.

За аких обставин, результат 0,21 ‰, отриманий під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, з урахуванням допустимої похибки вимірювання відповідного технічного засобу, не дає достатніх та беззаперечних підстав для висновку про перевищення ним установленого допустимого рівня алкоголю. А результат 0,34 ‰, отриманий під час подальшого медичного огляду, не може бути покладений в основу висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки обставини проведення дослідження та його документального оформлення не дають можливості належним чином перевірити достовірність отриманого результату через недотримання процедури такого огляду.

Відсутність повторного дослідження, невідображення цифрового показника у висновку № 15, відсутність підпису особи, яка проходила огляд, а також відсутність належної перевірки пояснень ОСОБА_1 щодо прийому ним лікарських препаратів у сукупності викликають обґрунтовані сумніви у достовірності результату такого медичного огляду.

Окрім того, результат огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, становив 0,21 ‰, що на 0,01 ‰ перевищував встановлений допустимий рівень. З урахуванням допустимої похибки вимірювання відповідного технічного засобу зазначений результат не дає достатніх та беззаперечних підстав для достовірного встановлення факту перевищення ОСОБА_1 допустимого рівня алкоголю у видихуваному повітрі.

Таким чином, оцінені в сукупності результати проведених оглядів не дають можливості встановити факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, необхідний для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Отже судом встановлено не лише таку обставину, як відсутність належних та допустимих доказів, які у їх сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість особи у вчиненні правопорушення, а й відсутність у діях такої особи складу правопорушення, за вчинення якого її притягнуто до відповідальності.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.98 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки щодо особи, що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

У результаті апеляційного розгляду, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та визнає доводи апеляційної скарги захисника обгрунтованими.

Установлені під час апеляційного перегляду обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що мало наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, наявність складу якого у її діях матеріалами справи не доведено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим, а отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130ч.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Шматко Наталії Геннадіївни на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/960/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязадовольнити.

Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/960/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушенняскасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення №935/960/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушенняна підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрити .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.