Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №761/31099/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31099/26

Провадження № 3/761/5782/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року № 812, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду радника відділу правового оформлення державного кордону Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України, будучи посадовою особою дипломатичної служби, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, 27.11.2025 о 18 год 55 хв без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мостова І.О. просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю діяння, зазначивши, що ОСОБА_1 було подано декларацію особи 10.01.2024 за 2023 рік з позначкою «кандидат на посаду», а декларації подані 10.01.2024 та 27.11.2025 є ідентичні, тому інформація про майновий стан за 2023 рік була подана вчасно.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав думку адвоката Мостової І.О., та зазначив, що негативних наслідків для суспільства не настало, умислу приховати майно чи інші відомості не було, а він бажає продовжити роботу в Управлінні санкційної політики.

Прокурор Сказко Р. просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді мінімального розміру штрафу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Мостову І.О. та прокурора Сказка Р., приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вина підтверджується зібраними доказами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України від 15.01.2024 № 72-ос «Про призначення відповідно до воєнного стану ОСОБА_2 » ОСОБА_1 призначено на посаду радника відділу правового оформлення державного кордону Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України з 22.01.2024.

Наказом Міністерства закордонних справ України від 22.12.2024 № 3322-ос «Про присвоєння дипломатичних рангів», відповідно до Закону України «Про дипломатичну службу» та Указу Президента України «Про Перелік дипломатичних посад, приписаних до дипломатичних рангів», ОСОБА_1 присвоєно дипломатичний ранг радника другого класу.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про дипломатичну службу» визначено, що дипломатичні посади встановлюються для дипломатичних службовців органів дипломатичної служби. Дипломатичною посадою у тому числі є посада радника.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларації відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою дипломатичної служби, є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» наведено перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Посадові та службові особи дипломатичної служби не включені до вказаного переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік становить не пізніше 31 березня 2024 року, включно.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (ідентифікатор документа - 4fda5c38-e492-439b-9084-561b57d1411b), лише 27.11.2025 о 18 год 55 хв, а отже несвоєчасно.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчинив ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 28.11.2025, останній розпочав вчиняти дії направлені на заповнення/перегляд розділів документа - 4fda5c38-e492-439b-9084-561b57d1411b - лише 27.11.2025. Дата реєстрації у Реєстрі - 24.04.2017.

У зв`язку із зазначеним, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП. При цьому, посилання адвоката Мостової І.О. щодо подачі декларантом декларації, як кандидата на посаду, аналогічного змісту декларації за 2023 рік, як підстави для звільнення від адміністративної відповідальності, є не спроможними. а надані ОСОБА_1 пояснення не підтверджують поважності причин несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Таким чином, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах мінімальної межі санкції ст. 172-6 КУпАП.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 278, 280, 283, 284, 285, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання.

Суддя Олена ЧАЙКА