Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №756/12879/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа №756/12879/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С., розглянула матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а :

Відповідно до протоку серії ЕПР1 №712568 від 6 липня 2026 року о 21 год. 30 хв., 6 липня 2025 року ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 8, керував транспортним засобом «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи без його та представника участі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Артем`єва Г.О. у судовому засіданні від 15 вересня 2026 року зазначила, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Пояснила, що з матеріалів справи, зокрема, з відеозаписів з нагрудних відеорегістраторів патрульних поліцейських не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також зазначила, що його автомобіль був припаркований на території лікарні. Під час перебування у медичному закладі він вжив алкогольний напій, після чого покинув територію закладу охорони здоров`я разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 та намагався викликати таксі. У цей час до нього підійшли працівники муніципальної охорони, які повідомили йому, що вони чекають приїзду поліції. У період очікування правоохоронних органів ОСОБА_1 повернувся до лікарні за повторною медичною допомогою для ОСОБА_2 , де його знайшли патрульні поліцейські. Після чого вони йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння від якого він відмовився, так як не перебував за кермом транспортного засобу. Таким чином працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відмову проходити зазначений огляд, однак доказів керування авто не надали. Усе зазначене вказує на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, а тому представник просила закрити провадження у справі.

У судовому засіданні від 15 вересня 2026 року допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка безпосередньо перебувала разом із ОСОБА_1 впродовж періоду коли виникли зазначені події. Пояснила, що 6 липня 2026 року орієнтовно о 18 год. 00 хв. перебувала в районі площі Тараса Шевченка в Оболонському районні міста Києва, де на сходах магазину впала внаслідок чого отримала травму. Після чого зателефонувала ОСОБА_1 з яким перебуває у фактичних шлюбних стосунках, який відвіз її у лікарню, де їй діагностували перелом нижньої кінцівки. У медичному закладі вони перебували довгий період часу - орієнтовно до 23 годин вечора, за цей час очікування ОСОБА_1 вирішив випити алкогольного напою, тому після виходу з лікарні одразу почав викликати таксі щоб доїхати додому. Під час цього до них підійшли працівники муніципальної охорони та повідомили, що ОСОБА_1 підозріло ходить тому вони виклали поліцію. Потім ОСОБА_2 стало повторно зле у зв`язку з чим вони повернулися до медичного закладу. Під час надання їй медичної допомоги приїхала поліція та повідомила, що виклик був за фактом керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Стверджувала, що ОСОБА_1 випив виключно під час перебування у лікарні через отриманий стрес пов`язаний з її травмою. До приїзду був тверезий, а після сам намагався викликати таксі щоб повернутися додому.

З метою з`ясування всебічно та повно обставин цієї справи, судом здійснювався виклик в судове засідання поліцейської взводу №2 роти №2 батальйону № 1 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП рядового поліції Герасимової К.О., якою складено протокол серії ЕПР1 №712568 від 6 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 . Однак поліцейська до суду не з`явилася та не повідомила поважність причин такої неявки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень статтею 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

У відповідності до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 251 КУпАП визначено докази, фактичні дані та обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тобто за порушення пункту 2.5 ПДР, передбачена статтею 130 КУпАП.

За змістом вказаних положень законодавства особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Згідно з частинами 4, 5 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів передбачений розділом ІІІ Інструкції.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, відтак при розгляді справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП суди, застосовують рішення ЄСПЛ, ухвалені за результатами розгляду справ, в яких заявників було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі національного законодавства.

Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), пункт 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.

Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статтею 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Суд зауважує, що складання протоколу є ключовою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Отже, для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи підтверджується факт керування особою транспортним засобом.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 6 липня 2026 року стороною захисту також оспорюється, оскільки як убачається з його пояснень він не перебував за кермом автомобіля і взагалі знаходився у медичному закладі під час того, як до нього підійшли поліцейські, яких викликали працівники муніципальної охорони.

Суд приймає до уваги факт вживання алкоголю ОСОБА_1 після зупинення автомобіля та залишення його на майданчику для паркування поряд з медичним закладом. Після чого він перебував у лікарні понад 3 години чекаючи завершення надання медичної допомоги ОСОБА_2 .

Будь-яких доказів водіння транспортним засобом ОСОБА_1 суду не надано.

Також суд враховує, що з наданих відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 постійно заперечує факт водіння та зауважує, що має намір викликати таксі. Однак поліція наполягає на проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З відеозаписів чітко вбачається, що з моменту прибуття працівників поліції до майданчику для паркування та виявлення ОСОБА_1 у лікарні пройшло достатньо багато часу, що відповідає показанням останнього.

Таким чином, досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено відсутність фіксації факту керування транспортним засобом, що унеможливлює встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

При цьому, поліцейська взводу №2 роти №2 батальйону № 1 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП рядова поліції Герасимова К.О. не скористалася правом підтвердження та/або спростування наведених істотних обставин справи, на відміну від ОСОБА_1 , яким повністю спростовано факт водіння у стані алкогольного сп`яніння.

При оцінці вказаних обставин, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності винуватості, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд вважає, що спростування доводам ОСОБА_1 та його представника суду не надано і таких не вбачається з матеріалів справи, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно з статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 247, 268, 33-35, 40-1, 51, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили через десять днів з моменту її проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому копія постанови суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення строку для апеляційного оскарження, якщо скаргу подано протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

У разі апеляційного оскарження, постанова суду набирає законної сили у разі прийняття апеляційним судом судового рішення про повернення апеляційної скарги, закриття апеляційного провадження, залишення її без розгляду або без задоволення.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА