Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №756/3766/26 — Оболонський районний суд міста Києва

13.07.2026 Справа № 756/3766/26

Справа пр. №2/756/5135/26

ун. №756/3766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

13 липня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом ТОВ «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Ейс" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 07.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №695950691 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало грошові кошти в кредит. В свою чергу відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

В подальшому 28.11.2018 між Первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №695950691. В подальшому 30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №695950691, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року. 11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та "Фінансова компанія Ейс" було укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № б/н від 14.07.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 768,92грн, з яких - 7499,20грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3269,72грн. сума заборгованості за відсотками. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10768,92грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00грн.

Відповідачем направлено до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач не погоджується з заявленими розміром позовних вимог, а також вважає, що є наявні підстав для застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 07.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №695950691у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Кредитний договір №695950691 від 07.01.2022 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV44А8Н який відправлено 07.01.2022 на номер телефону відповідача.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2500,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитодавець виконав умови кредитного договору та перерахував на картковий рахунок позичальника 2500,00 грн.

В порушення умов кредитного договору відповідач неналежним чином не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим у ним перед кредитодавцем виникла заборгованості у розмірі 10 768,92грн, з яких - 7499,20грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3269,72грн. сума заборгованості за відсотками.

28.11.2018 між Первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №695950691. В подальшому 30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №695950691, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року. 11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та "Фінансова компанія Ейс" було укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № б/н від 14.07.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 768,92грн, з яких - 7499,20грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3269,72грн. сума заборгованості за відсотками. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення декількох договорів факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором №695950691 від 07.01.2022.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву просила суд застосувати строк позовної давності, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі, застосувавши строк позовної давності.

З огляду на викладене, суд вбачає за необхідне вказати наступне.

Так, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено до 01 липня 2023 року.

В той же час, з початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набув чинності 17 березня 2022 року «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.

З приводу застосування вищезазначених норм закону Верховний Суд висловив свою позицію в постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 920/724/21, від 13 липня 2023 року у справі № 910/14550/17, від 29 травня 2024 року у справі № 523/19380/21, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23, від 03 грудня 2024 року у справі № 910/2721/23.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строки позовної давності були зупинені з 02.04.2020 року, а позивач звернувся з позовом до суду у березні 2026 року.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором № 695950691 від 07.01.2022року, а право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10768,92 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Представник позивача зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат становить 7 000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі7 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ТОВ «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія ЕЙС» (місцезнаходження - м. Київ, вул.. Юрія Поправки 6,каб.13; код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №695950691 від 07.01.2022 року в розмірі 10768,22грн., судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко