Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №756/16113/25 — Оболонський районний суд міста Києва

08.07.2026 Справа № 756/16113/25

Ун.№756/16113/25

Пр.№2/756/1734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 квітня 2025 року, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.Г. з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її батька. В зв`язку з цим, нотаріусом було відкрито спадкову справу № 2/2025. При оформлені спадщини, з інформації яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 стало відомо, що в розділі відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано тип обтяження арешт нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 35411434 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.11.2012 року, виданої відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції. Згідно листа Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) вбачається, що відомості про надходження до відділу або перебування у відділі виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 11.07.2025 автоматизована система не містить, а надання інформації щодо виконавчих проваджень, які перебували у відділі до її впровадження не вбачається за можливе. Позивач вимушена звернутися до суду за захистом порушених прав, передбачених ст. 319 ЦК України.

Представник позивача у заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав зазначених в заяві, в подальшому розгляд згідно письмової заяви проводився в відсутність сторони позивача.

Відповідач Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, заяв про відкладення розгляду, відзив на позов, заяву про розгляд у відсутність представника не подавав.

Третя особа до судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть останнього.

При оформленні права на спадщину виявилося, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Комунального підприємства «Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг», м. Київ Бондар Зінаїдою Володимирівною до Реєстру (в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень») було внесено запис про арешт майна ОСОБА_3 , а саме:

Номер запису про обтяження: 24402832;

Дата, час державної реєстрації: 27.11.2012 09:16:00;

Державний реєстратор: Бондар Зінаїда Володимирівна, Комунальне підприємство «Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг», м. Київ;

Документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 35411434, виданий 26.11.2012, видавник: ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, 3486/17, 3485/17;

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39219762 від 16.01.2018 р. 14:49:06;

Вид обтяження: арешт нерухомого майна;

Відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, код ЄДРПОУ 35018577, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна,04201, м. Київ, вул. Полярна, 13-а;

Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 13297239, 27.11.2012 09:16:00;

Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно листа Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) вбачається, що відомості про надходження до відділу або перебування у відділі виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 11.07.2025 автоматизована система не містить, а надання інформації щодо виконавчих проваджень, які перебували у відділі до її впровадження не вбачається за можливе.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимога позивача, що ґрунтується на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка є обов`язковою для суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218, ч.3. ст. 1231 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 набула права на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Отже, наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_3 перешкоджає позивачу, як спадкоємцю першої черги за законом, оформити спадщину на майно, яке остання успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті свого батька та стало підставою для відмови нотаріуса видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п.9 ч.1, ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено належність ОСОБА_1 майна, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_3 , арешт на яке позбавляє спадкоємця можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто, підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч. 1 ст. 317 ЦК України.

За таких обставин, із закінченням виконавчого провадження, арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому, втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого закінченням виконавчого провадження.

Арешт майна боржника ОСОБА_3 , у такому разі, із заходу забезпечення виконання рішення суду, перетворюється на неправомірне обмеження права ОСОБА_1 користуватися належним їй майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що наявність обтяження перешкоджає позивачу в повній мірі реалізувати своє право власності на таке майно, зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень, припинення юридичної особи - стягувача, смерті фізичної особи - боржника, суд вважає, що правові підстави для арешту майна відсутні, а його наявність порушує права позивача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача: Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Керуючись ст.ст.10,12,18,81,187,258,259,273,274-279,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладений 26.11.2012 р. постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, номер 35411434, видавник: Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35018577), додаткові відомості, зазначені в реєстрі 3486/17, 3485/17, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2018 року, номер запису про обтяження 24402832, шляхом перенесення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.11.12 р., реєстраційний номер обтяження 13297239.

Стягнути з Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 35018577, адреса місцезнаходження м. Київ вул. Левка Лук`яненка, 2-Д) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Київському апеляційному суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М. Луценко