Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №755/7107/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7107/26

Провадження №: 2/755/7301/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

У С Т А Н О В И В :

28 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 14 липня 2011 року до 31 жовтня 2014 року.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

05 жовтня 2017 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві Булаєнко А. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року.

Позивачка вказує, що відповідач протягом примусового виконання рішення суду аліменти сплачував не вчасно, або взагалі не сплачував у розмірі, який встановлено рішенням суду.

Зазначає, що останні платежі сплачені відповідачем 27 листопада 2025 року у розмірі 1 000,00 грн, 22 грудня 2025 року у розмірі 1 610,00 грн, 22 грудня 2025 року у розмірі 1 000,00 грн, 07 січня 2026 року у розмірі 2 220,00 грн, 07 січня 2026 року у розмірі 1 000,00 грн.

09 лютого 2026 року на електронну пошту представник позивача було отримано відповідь Дніпровського ВДВС м. Києва з розрахунком заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 від 23 грудня 2025 року станом на 01 грудня 2025 року. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість зі сплати аліментів перед відповідачем складає у розмірі 178 448,18 грн.

06 вересня 2024 року державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

26 грудня 2025 року державним виконавцем було внесено дані щодо відповідача про внесення даних щодо нього до Єдиного реєстру боржників та винесено постанови про: тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження у праві користування зброєю; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 221 036,93 грн.

25 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи їхнє право на подання заяв по суті справи.

15 липня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзив мотивовано тим, що наданий позивачем розрахунок пені не є первинним документом, який підтверджує розрахований позивачем розмір заборгованості зі сплати аліментів.

Вказує, що в період з грудня 2025 року до 30 квітня 2026 року відповідач працював в ТОВ «Терра Голд Україна», де отримував заробітну плату щомісячно у розмірі: за грудень 2025 року 7 926,43 грн (1/4 частина від цієї суми складає 1 981,61 грн.) за січень, лютий, березень 2026 року по 8 650,00 грн в місяць, частина від цієї суми складає 2 162,50 грн на місяць; кожна із цієї суми перевищувала 30 % від прожиткового мінімуму в Україні для дітей віком від 6 до 18 років, який становив з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 рік 3 196,00 грн, 30% від цієї суми складає 958,80 грн; з 01 січня 2026 року 3 512,00 грн, 30 % від цієї суми складає 1 053,00 грн.

Зазначає, що відповідач не мав іншого доходу за вказаний період, а тому виконавець безпідставно нарахував за вказаний період суму у розмірі 49 418,75 грн

Крім того при здійсненні розрахунку пені позивач не бере до уваги сплачені за період з 01 грудня 2025 року до 30 квітня 2026 року аліменти на загальну суму у розмірі 14 244,00 грн.

Також вказує, що позивач достив помилку при нарахуванні пені за період з 01 травня 2019 року до 30 листопада 2025 року, а саме позивач нараховує пеню в сумі 69 726,93 грн за 2 399 днів прострочення не сплаченої частини аліментів в сумі 2 906,50 грн у вересні 2019 року, однак з розрахунку заборгованості за цей період визначена переплата аліментів у розмірі 2 658,42 грн.

Також вказує, що позивач допустив помилку при розрахунку пені за жовтень 2019 року, враховуючи попередню сплату аліментів у розмір 2 915,13 грн та сплачені в поточному місяці 1 000,00 грн, а сума підлягає до стягнення 3 906,50 грн то несплачена частина аліментів становить 50 грн 13 коп.

Крім того державний виконевець під час обчислення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не врахував: 1 000,00 грн сплачені відповідачем 27 листопада 2025 року; 1 000,00 грн 31 жовтня 2025 року; 1 000,00 грн 23 вересня 2025 року; 2 000,00 грн 25 серпня 2025 року; 2 000,00 грн 09 липня 2025 року; 1 000,00 грн 27 червня 2019 року

3 500,00 грн сплачені відповідачем 12 квітня 2022 року шляхом перерахування грошових коштів через термінал самообслуговування на картку дитини, вказаний платіж здійснювався матір`ю відповідача ОСОБА_4 , яка в подальшому неодноразово за дорученням відповідача перераховувала кошти на рахунок дитини за період з 30 вересня 2024 року до 21 квітня 2026 року.

Також просить застосувати строк позовної давності до даних правовідносин

28 липня 2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазнача, що надані відповідачем копії квитанцій свідчать про те, що перекази здійснювались не ним а іншою особою, сам по собі факт сплати таких коштів не свідчать про те, що відповідні кошти були сплачені на виконання аліментного обов`язку відповідача перед позивачем.

Також відсутні докази, що кошти належали відповідачу, третя особа діяла за його дорученням, відповідач надав вказані доручення третій особі, відповідні платежі були враховані державним виконавцем як належне виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Вказує, що у наданих квитанціях отримувачем коштів вказана дитина, в той час як аліменти присудженні до стягнення на користь її матері.

Відповідач не надав доказів, що наданий позивачем розрахунок заборгованості оскаржений скасований, змінений, чи визнаний незаконним.

Крім того вказує, що відповідач не спростував наданий розрахунок, вказуючи про не зарахування конкретних платежів відповідач не надав власного контррозрахунку.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено статті 279 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14 липня 2011 року, який розірвано на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року (а. с. 47).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 53).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 48-49).

05 жовтня 2017 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві Булаєнко А. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 (а. с. 23).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 23 грудня 2025 року, станом на 01 грудня 2025 року розмір заборгованості з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 складає суму у розмірі 178 448,18 грн (а. с. 22-23)

З наданого позивачем розрахунку заборгованості розмір пені за просточення сплати аліментів становить суму у розмірі 1 560 796,32 грн, сума боргу за частиною 1 статті 196 СК України складає суму у розмірі 221 036,93 грн.(а. с. 38 - 42). Розрахунок здійснений за період з вересня 2019 року до квітня 2026 року.

Згідно розрахунку боргу станом на 03 червня 2026 року розмір заборгованості з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 складає суму у розмірі 238 109,17 грн.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції застосував саме таке правило та реалізував своє право на зменшення розміру пені, дослідивши обставини справи, докази, надані сторонами, та здійснивши їх правову оцінку, відповідно до частини другої статті 196 СК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).

Надаючи оцінку розрахунку заборгованості суд зазначає, що згідно розрахунку боргу станом на 03 червня 2026 року розмір заборгованості з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 складає суму у розмірі 238 109,17 грн, вказаний розрахунок зроблено з урахуванням платежів, які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву, та які здійснювались матір`ю відповідача, із призначенням платежу: аліменти, та\або борг по аліментам, зокрема: 1 610,00 грн 22 грудня 2025 року, 1 000,00 грн 22 грудня 2025 року, 07 січня 2026 року на суму 2 220,00 грн та 1 000,00 грн, 1 756,00 грн 12 лютого 2026 року, 1902,00 грн 23 березня 2026 року, 1 000,00 грн 23 березня 2026 року, 21 квітня 2026 року у розмірі 1 000,00 грн.

Окрім того, державним виконавцем також враховані платежі які відповідач підтверджує відповідними виписками по заборгованості.

Отже твердження відповідача про те, що в розрахунку заборгованості не враховано суми які сплачувала його мама для погашення аліментів не підтвердились під час розгляду справи.

Разом з тим, суд зазначає, що в розрахунку боргу невірно не враховано що за період з жовтня 2025 року до квітня 2026 року відповідач працював, тому сума розміру аліментів повинна була вираховуватись із розміру доходу відповідача, яка мала становити суму: за грудень 2025 року у розмірі 1 981,61 грн (1/4 від суми доходу відповідача у розмірі 7 926,43 грн.) січень, лютий, березень 2026 року у розмірі 2 162,50 грн (1\4 від доходу в сумі 8 650,00 грн), квітень 2026 року 2 375,63 грн (1/4 від доходу в сумі 2 375,63 грн).

В іншій частині розмір заборгованості по аліментам є обгрунтованим та відповідачем не спростований.

Отже, загальна сума боргу за розрахунком заборгованості по аліментам, з урахуванням періоду за який відповідач офіційно працював з грудня 2025 року до квітня 2026 року (квітень - кінець періоду, за який здійснює розрахунок позивач) має становити суму у розмірі: 182 010,41 грн.

З розрахунку заборгованасті по аліментам вбачається, що за період з травня 2019 року (перший день місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти) по травень 2026 року ОСОБА_2 здійснені часткові платежі за наявності заборгованості зі сплати аліментів за попередні періоди, що необхідно враховувати при визначенні розміру неустойки.

Розрахунок неустойки по аліментах за період з жовтня 2019 року до квітня 2026 року належить здійснювати таким чином:

307,08 грн (розмір заборгованості за жовтень 2019 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 95,13 грн. (борг за жовтень 2019 року сплачений у листопаді 2019 року);

2300,58 грн (розмір заборгованості за листопад 2019 року) * 30 (кількість днів прострочення) * 1% = 713,18 грн. (борг за листопад 2019 року частково сплачений у грудні 2019 року у розмірі 2 000,00);

300,58 грн (залишок заборгованості за листопад 2019 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 90,17 грн. (борг за листопад 2019 року сплачений у січні 2020 року у розмірі 2 000,00 грн, залишок 1699,42);

5 017,83 грн (розмір заборгованості за грудень 2019 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 1 555,53 грн. (борг за грудень 2019 року сплачений у січні 2020 року зараховується частково у розмірі 1 699,42 грн);

3 318,41 грн (залишок заборгованості за грудень 2019 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 1 028,71 грн. (борг за грудень 2019 року сплачений у лютому 2020 року зараховується частково у розмірі 3 000,00 грн);

318,41 грн (залишок заборгованості за грудень 2019 року) * 29 (кількість днів прострочення) * 1% = 92,34 грн. (борг за грудень 2019 року сплачений у лютому 2020 року у розмірі 3 200,00 грн, залишок 2 881,59);

6 987,33 грн (розмір заборгованості за січень 2020 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 2 166,07 грн. (борг за січень 2020 року сплачений у березні 2020 року зараховується частково у розмірі 2 881,59 грн);

4 105,74 грн (залишок заборгованості за січень 2020 року) * 29 (кількість днів прострочення) * 1% = 1 190,66 грн. (борг за січень 2020 року сплачений у квітні 2020 року зараховується частково у розмірі 1 000,00 грн);

3 105,74 грн (залишок заборгованості січень 2020 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 900,66 грн. (борг за січень 2020 року сплачений у травні 2020 року у розмірі 4 900,00 грн, залишок 1 794,26 грн);

8 099,08 грн (розмір заборгованості лютий 2020 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 2 510,71 грн. (борг за лютий 2020 року сплачений у травні 2020 року зараховується частково у розмірі 1 794,26 грн);

6 304,82 грн (залишок заборгованості лютий 2020 року) * 30 (кількість днів прострочення) * 1% = 1 891,45 грн. (борг за лютий 2020 року сплачений у червні 2020 року зараховується частково у розмірі 2 700,00 грн);

3 604,82 грн (залишок заборгованості лютий 2020 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 1 117,49 грн. (борг за лютий 2020 року сплачений у липні 2020 року зараховується частково у розмірі 2000,00 грн);

1 604,82 грн (залишок заборгованості лютий 2020 року) * 30 (кількість днів прострочення) * 1% = 481,45 грн. (борг за лютий 2020 року сплачений у серпні 2020 року зараховується частково у розмірі 1200,00 грн);

404,82 грн (залишок заборгованості лютий 2020 року) * 31 (кількість днів прострочення) * 1% = 125,49 грн. (борг за лютий 2020 року сплачений у травні 2020 року у розмірі 1 200,00 грн, залишок 795,18 грн);

9 396,58 грн (розмір заборгованості березень 2020 року) * 183 (кількість днів прострочення) * 1% = 17 195,74 грн. (борг за березень 2020 року сплачений у вересні 2020 року зараховується частково у розмірі 795,18 грн).

З огляду на те що відповідач належним чином не виконував рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 755/2521/17 про стягнення з нього аліментів у розмірі частини доходів, враховуючи період за який виникла заборгованість, з травня 2019 року до квітня 2026 року, неналежна сплата аліментів підтвердилась під час розгляду даної справи, суд не вбачає за необхідне продовжувати наводити власний розрахунок пені за весь період прострочення, оскільки очевидним є те, що сума заявлена у позові відповідає сумі заборгованості, яка за неведеним прикладом розрахована судом.

За неведених обставин, суд діючи в межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів є обрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 210,36 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з травня 2019 року до квітня 2026 року у розмірі 221 036 (двісті двадцять одна тисяча тридцять шість) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 210,36 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 );

Третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул. Георгія Тороповського, буд. 39, ЄДРПОУ 35011660).

С у д д я