Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №754/11683/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2425/26

Справа №754/11683/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884283 від 23.06.2026 ОСОБА_1 01.05.2026 о 22 год. 15 хв. був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив правила адміністративного нагляду, визначені пунктом 3 ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2025 у справі № 357/18854/25, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, явку особи під час направлення справи до суду не забезпечила.

На неодноразові виклики ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи його повідомлено судовими повістками, які надсилалися за місцем проживання засобами поштового зв`язку. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Також оголошення про виклик у судове засідання розміщувалося на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

З метою забезпечення обов`язкової присутності особи постановою суду від 20.08.2026 до ОСОБА_1 застосовано привід у судове засідання. Привід не виконано, особу до суду не доставлено. Орган поліції надав рапорт про неможливість здійснення приводу.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався і про причини своєї неявки суд не повідомив. Оскільки процесуальні можливості забезпечення явки особи вичерпано, подальше відкладення розгляду справи призвело б до порушення розумних строків розгляду. З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 187 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції. Зазначені дії тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку здійснення адміністративного нагляду. Об`єктивна сторона полягає в порушенні конкретного правила адміністративного нагляду з числа перелічених у диспозиції (формальний склад). Суб`єкт є спеціальний, тобто особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Диспозиція частини першої статті 187 КУпАП є вичерпною, а тому обов`язковою умовою притягнення до відповідальності є встановлення того, яке саме з перелічених правил порушено, і доведення факту такого порушення.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2025 у справі № 357/18854/25 щодо ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд. Пунктом 3 цієї ухвали йому заборонено вихід з будинку (квартири) у період з 22 години до 6 години наступного дня, крім періоду оголошення сигналу повітряної тривоги.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Суд розглядає справу в межах складу і обставин правопорушення, зазначених у протоколі, не встановлює їх самостійно і не відшукує докази на користь обвинувачення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 до протоколу долучено рапорт дільничного офіцера поліції Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 01.05.2026, у якому зазначено, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання 01.05.2026 о 22 год. 15 хв., чим порушив правила адміністративного нагляду. Долучено також пояснення ОСОБА_1 від 23.06.2026, копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2025, копію довідки про звільнення з місць позбавлення волі та копію документа про ознайомлення ОСОБА_1 з накладеними цією ухвалою обмеженнями. Інших відомостей про обставини перевірки матеріали справи не містять, а рапорт складено тією самою посадовою особою, яка склала протокол.

Згідно з підпунктом 5.5 Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.11.2003 № 1303/203, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.01.2004 за № 46/8645 (далі - Інструкція), про результати перевірок додержання піднаглядними правил і обмежень дій адміністративного нагляду працівники міліції здійснюють запис у листку контролю за дотриманням встановлених обмежень дій піднаглядним (додаток 12) та рапортом доповідають начальнику міськ-, райвідділу. Додатком 12 до Інструкції передбачено фіксацію посади і прізвища працівника, який перевіряє піднаглядного за місцем проживання, дати і часу перевірки, її результатів та заходів, ужитих до піднаглядного. Відповідно до підпункту 3.9 Інструкції та додатка 7 до неї листок контролю належить до документів справи адміністративного нагляду.

Однак листка контролю або іншого документа, яким у встановленому порядку зафіксовано результати перевірки 01.05.2026, матеріали справи не містять. Спосіб, у який установлено відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання, з матеріалів справи не убачається: акта перевірки не складено, пояснень інших осіб не відібрано, технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, застосування яких передбачено статтями 31 і 40 Закону України «Про Національну поліцію», не використано, свідків не встановлено і не допитано.

Пунктом 3.6 Інструкції передбачено, що при виявленні піднаглядних, які залишають місце проживання в заборонені для цього години, такі особи затримуються і доставляються до чергової частини з метою оформлення матеріалів про порушення правил адміністративного нагляду. Відомостей про виявлення ОСОБА_1 поза місцем проживання в заборонений час матеріали справи також не містять.

Крім того, суд ураховує, що обставини, які стали підставою для складення протоколу, виявлено 01.05.2026, а пояснення в особи відібрано і протокол про адміністративне правопорушення складено 23.06.2026, тобто майже через два місяці після події.

Отже, перевірку за місцем проживання ОСОБА_1 проведено з порушенням порядку, установленого Інструкцією, а її результати належними засобами не зафіксовано.

У поясненнях від 23.06.2026 ОСОБА_1 зазначив, що неофіційно працює на овочевому ринку «Фермер» вантажником і має ненормований графік роботи. Під час перевірки дотримання правил адміністративного нагляду він був відсутній за місцем проживання, оскільки перебував на роботі.

Однак наведені доводи ОСОБА_1 органом, який склав протокол, не перевірено: відомостей про місце роботи особи, її графік і про те, де вона перебувала у визначений час, не витребувано, пояснень осіб, які могли б підтвердити або спростувати цю версію, не відібрано.

З огляду на встановлені порушення під час здійснення адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_1 суд робить висновок, що письмові пояснення ОСОБА_1 не можуть бути єдиною підставою для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а і від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а, за якою обґрунтування вини лише даними сприйняття співробітників поліції є спрощеним підходом, за якого порушуються принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, а рапорт працівника поліції і визнання особою вини за відсутності інших належних доказів не можуть бути достатньою підставою для висновку про вчинення правопорушення.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів ні на підтвердження порушення ОСОБА_1 конкретного обмеження, встановленого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2025, ні на підтвердження умислу в його діях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК