Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №753/14285/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14285/26

провадження № 3/753/4396/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу 27 червня 2026 року о 17 годині 45 хвилин у м. Києві ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Північно-Озерній, під час виїзду з прилеглої території, а саме з пров. Північно-Озерного, 4, не дотримався безпечної дистанції до транспортного засобу «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого допустив зіткнення з указаним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 27 червня 2026 року, керуючи автомобілем «BMW», виїжджав з провулку Північно-Озерного, 4 на вул. Північно-Озерну. Видимість у напрямку руху була достатньою, однак з лівого боку оглядовість частково обмежував стовп. У зв`язку з цим він почав повільно виїжджати вперед, щоб переконатися у безпеці подальшого руху та побачити транспортні засоби, які могли рухатися зліва. Через декілька секунд після цього відбулося зіткнення з автомобілем «Ford».

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надавши оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є наявність причинного зв`язку між конкретним порушенням Правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження майна.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Отже, для встановлення порушення вимог зазначеного пункту Правил дорожнього руху необхідно встановити фактичні обставини руху транспортних засобів, їх взаємне розташування, напрямок та траєкторію руху, а також обставини, за яких виникла необхідність дотримання відповідної дистанції чи інтервалу.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не рухався слідом за автомобілем «Ford», а здійснював виїзд із провулку Північно-Озерного, 4 на вул. Північно-Озерну. Зазначена обставина має істотне значення для правильної оцінки інкримінованого йому порушення, оскільки у такій дорожній ситуації транспортні засоби змінювали своє взаємне положення, а автомобіль «BMW» здійснював виїзд на проїзну частину з іншої дороги.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що під час виїзду з провулку Північно-Озерного, 4 на вул. Північно-Озерну він мав достатню видимість дорожньої обстановки, однак з лівого боку оглядовість була добра, а з правої сторони був великий кущ. У зв`язку з цим він почав поступово виїжджати вперед, щоб отримати можливість побачити дорожню обстановку з правої сторони та переконатися у безпеці подальшого руху. За словами ОСОБА_1 , після того як він почав виїзд, через декілька секунд відбулося зіткнення з автомобілем «Ford» який їхав з правої сторони не своєю смугою.

Суд бере до уваги зазначені пояснення, оскільки вони стосуються безпосередньо механізму дорожньо-транспортної пригоди та підлягають оцінці разом з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Разом з тим, з письмових пояснень іншої учасниці дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що остання рухалася автомобілем головною дорогою, коли з провулку Північно-Озерного раптово виїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . На її думку, останній, виїжджаючи з провулку, не надав їй переваги в русі та, не переконавшись у безпечності виконання маневру, розпочав рух, унаслідок чого відбулося зіткнення.

Однак, суд критично оцінює письмові пояснення іншої учасниці дорожньо-транспортної пригоди в частині викладеного нею механізму події та тверджень про те, що саме ОСОБА_1 , виїжджаючи з провулку Північно-Озерного, не надав їй переваги в русі та допустив зіткнення.

Так, із зазначених пояснень убачається, що остання в момент дорожньо-транспортної пригоди рухалася головною дорогою. Водночас, як встановлено судом, її транспортний засіб рухався зустрічною смугою руху, тобто з порушенням встановленого порядку руху транспортних засобів по проїзній частині. За таких обставин саме по собі посилання останньої на те, що вона рухалася головною дорогою, не може свідчити про наявність у неї безумовної переваги в русі та автоматично покладати відповідальність за виникнення дорожньо-транспортної пригоди на ОСОБА_1 .

Таким чином, суд не може покласти в основу висновку про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху виключно пояснення іншої учасниці ДТП, оскільки вони не узгоджуються в цій частині з встановленими обставинами щодо напрямку та смуги її руху. Наведені пояснення підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, з урахуванням фактичного розташування транспортних засобів та обставин їх руху безпосередньо перед зіткненням.

Для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно встановити, що ним було допущено конкретне порушення Правил дорожнього руху, передбачене протоколом, та що саме це порушення стало безпосередньою причиною виникнення зіткнення.

Водночас матеріали справи не містять достатніх об`єктивних даних, які б дозволяли встановити, у чому саме полягало недотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції у розумінні п. 13.1 ПДР України.

Зокрема, не встановлено, що на момент виникнення небезпеки транспортний засіб іншої учасниці ДТП рухався головною дорогою, призначеній для його руху назустріч автомобілю під керуванням ОСОБА_1 . Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що інша учасниця ДТП рухалася зустрічною смугою руху. Водночас, за обставинами, викладеними самим ОСОБА_1 , його транспортний засіб здійснював виїзд із провулку Північно-Озерного, 4 на вул. Північно-Озерну. За таких обставин сам по собі факт виїзду ОСОБА_1 з провулку не свідчить про те, що він мав об`єктивну можливість своєчасно виявити транспортний засіб, який рухався зустрічною смугою, та уникнути зіткнення.За таких обставин посилання виключно на недотримання безпечної дистанції без встановлення конкретного положення транспортних засобів, їх швидкості, траєкторії руху та моменту виникнення небезпеки не дозволяє зробити висновок про порушення ОСОБА_1 саме вимог п. 13.1 ПДР України.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначав, що після початку виїзду з провулку Північно-Озерного його транспортний засіб перебував у такому положенні на проїзній частині, за якого інша учасниця дорожньо-транспортної пригоди мала можливість його виявити. Водночас зіткнення відбулося не безпосередньо в момент початку виїзду автомобіля ОСОБА_1 з провулку, а через декілька секунд після початку його руху. За таких обставин наведені обставини підлягають оцінці з урахуванням того, що інший транспортний засіб у цей момент рухався зустрічною смугою, що має істотне значення для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та причин її виникнення. Зазначені обставини мають значення для оцінки дій обох учасників дорожнього руху та встановлення безпосередньої причини зіткнення.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У даному випадку матеріали справи не містять достатніх відомостей про те, з якого саме моменту автомобіль «BMW» став об`єктивно видимим для водія автомобіля «Ford», якою була відстань між транспортними засобами в цей момент, з якою швидкістю рухався автомобіль «Ford», а також чи вживала його водій заходів для зменшення швидкості або уникнення зіткнення.

Отже, матеріалами справи не спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що після початку виїзду його транспортного засобу на проїзну частину в іншого учасника дорожнього руху існувала можливість своєчасно виявити автомобіль «BMW» та відповідно відреагувати на зміну дорожньої обстановки.

При цьому суд не встановлює факту порушення водієм автомобіля «Ford» вимог п. 12.3 ПДР України, оскільки така оцінка не є предметом розгляду цієї справи. Водночас доводи ОСОБА_1 у цій частині мають значення для перевірки причинного механізму ДТП та встановлення того, чи є доведеним причинно-наслідковий зв`язок між його діями та наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також оцінює наявні у матеріалах справи фотознімки автомобіля «BMW». З них убачається відсутність на ньому видимих пошкоджень.

Зазначена обставина не спростовує факту контакту транспортних засобів, однак підлягають врахуванню при оцінці механізму зіткнення та характеру взаємодії транспортних засобів.

При цьому характер пошкоджень сам по собі не дає можливості встановити, що зіткнення відбулося саме внаслідок недотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції. Для такого висновку необхідні об`єктивні дані щодо механізму ДТП, взаємного розташування транспортних засобів, напрямку їх руху та моменту виникнення небезпеки.

Таким чином, судом встановлено факт зіткнення транспортних засобів та пошкодження автомобіля «Ford», однак не встановлено належними та достатніми доказами, що причиною такого зіткнення стало саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Суд наголошує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП недостатньо встановити лише факт дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортного засобу. Необхідним є доведення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі об`єктивної сторони правопорушення та причинного зв`язку між конкретним порушенням Правил дорожнього руху і наслідками.

У цьому випадку такий причинний зв`язок належними та достатніми доказами не підтверджений.

За відсутності об`єктивних даних, які б дозволили достовірно встановити механізм ДТП та безпосередню причину зіткнення, висновок про те, що саме дії ОСОБА_1 стали причиною пошкодження автомобіля «Ford», ґрунтувався б на припущенні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та що саме таке порушення перебувало у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та пошкодженням автомобіля «Ford».

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: