Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №753/12231/16-к — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12231/16-к

провадження № 1-кп/753/148/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016101020000120 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Ємільчене Житомирської обл., громадянки України, українки, з повною середньою освітою, розлученої, працюючої спеціалістом у тюнінг - ательє «Аверс», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , 15.09.2010 року приблизно о 04 годині, знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись раптовим злочинним умислом, направленим на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання у вигляді тілесних ушкоджень, в ході словесного конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли між нею та ОСОБА_5 , яка також знаходилась за вказаною адресою, тримаючи у правій руці ніж, нанесла останній декілька ударів ножем в область грудної клітки та живота, спричинивши ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення по передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва в проекції 6-го міжребер`я з відходженням від неї ранового каналу і проникненням в плевральну порожнину і пошкодженням по ходу міжреберної артерії, нижньої долі лівої легені, діафрагми зліва (з проникненням в порожнину живота), селезінки, поперечно-ободової кишки, в порожнину живота рановий канал сліпо обривається, колото-різане поранення по передній поверхні грудної клітки зліва в підключичній області, з відходженням від неї раневого каналу і проникненням в плевральну порожнину, де рановий канал сліпо обривається, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; а також легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я - колото-різане поранення в лівій ліктьовій області по задній її поверхні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла в лікарні швидкої медичної допомоги. Причиною смерті стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та живота, з ушкодженням міжреберної артерії, лівої легені, діафрагми ліворуч, селезінки та товстої кишки, що супроводжувались кровотечею та призвели до розвитку масивної кровотечі, шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину в пред`явленому обвинуваченні не визнала в повному обсязі, категорично заперечуючи нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Пояснила, що ОСОБА_5 була її давньою подругою, була хрещеною її, ОСОБА_10 , сина, вони багато років дружили. Коли ОСОБА_5 поїхала в Київ на навчання, вона, ОСОБА_10 , її підтримувала, її сім`я допомагала хворій на рак мамі ОСОБА_5. 14 вересня вона приїхала до потерпілої на роботу, остання в цей вечір дуже посварилась з братом по телефону, у них часто виникали сімейні конфліктні ситуації. Біля 12 години ночі вони приїхали до ОСОБА_5 додому, перед цим придбали слабоалкогольний напій, також була горілка, в цей день був день народження її, обвинуваченої, сина. Вони стали готувати вечерю, але було пізно і вони не збирались довго сидіти. Приблизно о 1-2 годині ночі вони пішли спати, так як ОСОБА_5 запропонувала у неї переночувати. Перед тим їй подзвонив ОСОБА_13 , і вона попросила, що якщо він прийде, щоб вона, ОСОБА_10 , не виказувала, що перебуває у квартирі. Вона, обвинувачена, заснула, чула голос ОСОБА_5 . Не може повідомити, чи говорила ОСОБА_5 по телефону, чи вона спілкувалась з кимось віч-на-віч, безпосередньо ОСОБА_13 вона не бачила. Приблизно о 3:45 год., на вулиці ще було темно, її розбудив гуркіт, вона вирішила, що це сусіди роблять ремонт.

Вона вийшла з кімнати, на кухні був повний хаос, ніби скатертину стягнули і скинули все. У ванній кімнаті вона знайшла ОСОБА_5, одягнену в спідню білизну, в якої все обличчя та руки були закривавлені, остання наче намагалась відкрити кран, волосся було мокре. Так як в потерпілої була бронхіальна астма, вона, ОСОБА_10 , вирішила, що це була астма. ОСОБА_5 стала падати на неї, вона не змогла донести потерпілу до ліжка та поклала у коридорі. ОСОБА_5 не відповідала, що з нею сталось, тільки плакала та просила не розповідати про це на роботі. Навкруги все було розбито, валялось, де мобільні телефони, вона, ОСОБА_10 , не бачила. Оскільки вона знала в будинку тільки одну людину - ОСОБА_14 - це консьєрж, то спустилась до неї та сказала, що ОСОБА_5 вся в крові, та попросила викликати швидку і одразу побігла назад у квартиру.

Через деякий час - хвилин 10-15, до квартири прийшла ОСОБА_14 . Вона, ОСОБА_10 , сказала, щоби ОСОБА_14 викликала швидку, навіть не запитала, чи вона викликала чи знову викликатиме. Вона накрила ОСОБА_5 ковдрами, кофтами, а швидка все не їхала, вони з ОСОБА_5 плакали. Вона розуміла, що пройшло багато часу, десь 40 хвилин, і вона знову спустилась до ОСОБА_14 , але остання вже при ній викликала швидку медичну допомогу. Приїхала швидка, потім прийшов ОСОБА_13 , почав допомагати, сказав, що хоче поїхати з ОСОБА_5 . Лікар попросила зібрати речі і документи потерпілої, взяти гроші. Було дуже багато крові. Вказала, що якби вона могла здогадатись, що у ОСОБА_5 поранення, то можливо діяла би по іншому. Вона з ОСОБА_14 поїхали у лікарню на таксі, ОСОБА_13 був з ОСОБА_5 у швидкій. Десь о 7 годині ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пішли за пивом та цигарками, потім вона їх не бачила. Вийшов лікар та повідомив, що операція пройшла, все нормально. Вона подзвонила з телефону ОСОБА_5 ОСОБА_13 , сказала, що операція закінчилась. Потім наче дзвонила ОСОБА_14 і сказала, що потрібно чи принести ключи від квартири, чи кров здати, і там її, ОСОБА_10 , вже чекали працівники міліції. Її затримали на 3 доби, вона була в ІТТ. Потім вона прийшла на другий ранок в поліцію до слідчого, у нього був її телефон, він віддав телефон і вона почала розпитувати, що сталось. Вона ходила ще 4 рази до слідчого, щоб він поїхав допитати ОСОБА_5 . Ніхто її не допитав. Потім ОСОБА_5 померла, а її арештували та змусили написати явку з повинною, погрожували, що позбавлять батьківських прав, посадять на 15 років. Вона дізналась про те, що сталось, тільки коли її брат передав справу в СІЗО. На експерименті їй сказали, що вона має зайти на кухню, стояти біля вікна, розмахувати ножем, ОСОБА_5 йде на неї, розмахує ножем і ніби вона, обвинувачена, імітує удар ножем. Вона все показала так, як їй сказали. Про те, що є ще одне поранення вона дізналась пізніше.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_7 , винність останньої у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених вироком суду, в повному обсязі підтверджується дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами, які були оцінені судом у їх сукупності.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні суду показав, що ОСОБА_5 є його сестрою. У 2010 році йому подзвонив з роботи сестри ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_5 зарізали. Вони зустрілись на Харківському масиві, де сестра знімала квартиру. Коли він зайшов до квартири, де жила потерпіла, то побачив там безлад, праворуч - біля санвузла та кухні була кров, на кухні була недосмажена мойва. Приїжджала поліція, було проведено огляд. Він бачив на кухні ніж з білою ручкою у крові. Він загорнув цей ніж у серветку та привіз у міліцію, міліціонери були незадоволені, так як треба було переписати документи. Потерпіла за характером була жорстка, давала відсіч. У неї був хлопець з Луганська, він її бив. Наполягав на тому, що потерпіла ніколи би не покінчила життя самогубством. У потерпілої та обвинуваченої були конфлікти через цього чоловіка, обвинувачена «переходила дорогу», зраджуючи з ним. Потерпіла не зловживала алкогольними напоями, а коли була випивши - то ніякої агресії не було, «хоч прикладай до рани». Зазначив, що сестра та обвинувачена були разом з дитячого садочку, відносини були довірливі, саме сестра перетягнула обвинувачену до м. Києва, давала їй роботу та допомагала з житлом. Але сестра розповідала йому, що в неї з обвинуваченою були конфлікти через те, що ОСОБА_10 спала з її хлопцем. Звинувачував ОСОБА_10 у тому, що вона зарізала його сестру. Також зазначив, що він бачив у слідчого на столі файл, в якому був ніж з чорною ручкою.

Цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона підробляла вахтером за адресою: АДРЕСА_3 . У вересні 2010 року пізно вночі приїхали ОСОБА_5 з обвинуваченою, у ОСОБА_5 був день смерті бабусі, і вона дала цукерки, потім потерпіла та обвинувачена, які були трішки напідпитку, піднялись в квартиру, яку орендувала потерпіла. Біля 5 години ранку обвинувачена спустилась і сказала, що ОСОБА_5 погано, вона впала та втратила свідомість. Вона, свідок, викликала швидку допомогу, обвинувачена сказала, що в ОСОБА_5 астма. Обвинувачена пішла у квартиру. Вона, свідок, також піднялась до квартири, бо «душа була не на місці»,та наказала відкрити двері, оскільки спочатку обвинувачена не хотіла відкривати двері. Коли вона зайшла до квартири, побачила, що потерпіла лежить на спині у воді із додаванням крові, на ній були одягнуті труси, щось ще, та вона була вкрита якимось рядном. На питання звідки кров, обвинувачена сказала, що ОСОБА_5 себе вдарила ножем. Стіл на кухні був перевернутий, лежало декілька погнутих ножів. Вона, свідок, побігла і знову подзвонила у швидку допомогу, та сказала, що у потерпілої не астма, а вона стікає кров`ю, між викликами пройшло можливо хвилин 15, точно сказати не може. Обвинувачена сказала, щоби вона просила, щоби лікарі не викликали міліцію, так як потерпіла адвокат. Медики відкрили рядно і побачили рану ліворуч між шиєю і ключицею, рану обробили та сказали, що необхідна допомога ще одного чоловіка, щоби винести потерпілу до карети швидкої допомоги. Вона, свідок, пішла до своєї квартири, кімнату в якій знімав ОСОБА_13 , та покликала його на допомогу. Потерпіла була без свідомості. Коли вони несли потерпілу на рядні, то почули, як щось ллється - це була кров, тоді розмотали потерпілу та побачили ганчірку, якою була заткнута рана. Тоді медики обробили рану та поставили крапельницю, потерпіла втратила багато крові. ОСОБА_5 один раз прийшла до тями, відкрила очі, вона, свідок спитала, що ж потерпіла наробила, але вона закрила очі. ОСОБА_13 поїхав у швидкій, а вона та ОСОБА_10 поїхали у лікарню на таксі. Вона сказала обвинуваченій поїхати та привести квартиру до ладу. Коли ОСОБА_13 подзвонив на роботу потерпілої, вона чула, як йому сказали затримати куму (обвинувачену). Тоді вона з півшляху повернула обвинувачену, сказавши, що, нібито, потрібен паспорт, остання повернулась, і всі поїхали в міліцію. 24.09.2010 ОСОБА_13 сказали, що ОСОБА_5 померла. Зазначила, що потерпіла та ОСОБА_13 колись зустрічались, але на час події відносини були припинені. Також вказала, що ОСОБА_13 повернувся додому до того, як прийшли потерпіла та обвинувачена, коли вона, свідок, прийшла попросити про допомогу винести ОСОБА_5 , ОСОБА_13 спав. Потерпіла казала, що обвинувачена трішки «нечиста на руку», але жаліла її та двох її дітей. Уточнила, що обвинувачена спускалась до неї два рази, другий раз, коли вона пішла вдруге викликати швидку. Через деякий час після подій свідок та ОСОБА_13 якійсь період перебували у взаєминах.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він був залучений на відтворення подій по вбивству, що сталось на Позняках по вул. А. Ахматової, також був ще один понятий і працівники міліції. Обвинувачена добровільно та самостійно показувала, що і як відбулось, як вони сиділи з потерпілою, випивали, потім посварились, і вона вдарила потерпілу звичайним кухонним ножем. Вказав, що ніякого тиску на обвинувачену не було. Він підписав протокол. Вказав, що на даний час пройшов тривалий термін, подробиць він не пам`ятає, але він давав раніше показання в суді.

Підстав, з яких потерпілий та вказані свідки могли оговорювати обвинувачену, судом в ході судового розгляду не встановлено.

При цьому, суд вважає, що вказані показання є логічними, послідовними та об`єктивно підтверджуються та узгоджуються з іншими дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.09.2010 року та ілюстрованованої фототаблиці до нього, об`єктом огляду є майданчик поряд ліфтових кабін на 14 поверсі 1-го під`їзду у будинку АДРЕСА_3 , на покритті якого виявлено плями бурого кольору, які продовжуються у вигляді слідової доріжки, що веде до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , зразки яких було вилучено та визнано речовини доказами (т. 2 а.с. 10-13, 117).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.09.2010 року та ілюстрованованої фототаблиці до нього, об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , в коридорі на підлозі, у кімнаті № 1 біля ліжка, на ліжку виявлено плями бурого кольору, у кімнатах №№2 та 3 обстановка не порушена. В коридорі біля кухні на підлозі лежить різний одяг, на якому наявні плями бурого кольору, також на підлозі наявна пляма 60х60 бурого кольору. У ванній кімнаті виявлено плями бурого кольору. В ході поведеного огляду виявлено та вилучено майку чорного кольору з плямами бурого кольору, шорти жіночі сірого кольору з плямами бурого кольору, блузку рожевого кольору, предмет, схожий на ніж, який лежав на кухонному столі, які визнано речовими доказами, також вилучено сумку чорного кольору з документами на ім`я потерпілої та грошима (т. 2 а.с. 14-32, 118).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 16.09.2010 року та ілюстрованованої фототаблиці до нього, об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , на кухні на двох електричних плитах стоїть різний посуд та продукти харчування, у мийці знаходиться брудний посуд, на мийці стоять три півлітрові банки, в яких заходяться черпаки, ложки, відкривачки. З однієї банки вилучено ніж з чорною ручкою з двома заклепками, схожий на кухонний, на лезі якого наявне нашарування речовини бурого кольору, який визнаний речовим доказом (т. 2 а.с. 33-36, 119).

Суд вважає, що зазначення в змісті протоколу номеру квартири АДРЕСА_7, замість АДРЕСА_3 , є технічною помилкою, оскільки у фототаблиці вказано номер квартири АДРЕСА_3 , при цьому в ході судового розгляду встановлено, що огляд квартири АДРЕСА_7 в ході досудового розслідування не проводився.

Також, при проведенні експертиз було вказано про дослідження вилучених 15.09.2010 та 16.09.2010 ножів з квартири

АДРЕСА_3 проводився з дозволу ОСОБА_19 як власниці квартири, що підтверджується власноручною заявою останньої (т. 2 а.с. 14).

Як вбачається з даних акту судово-медичного дослідження (обстеження) трупу № 266/3 від 22.11.2010 року, в рамках якого були проведені та враховані дані акту судово-гістологічного дослідження № 1723 (т. 2 а.с. 93-94) та акту медико-криміналістичного дослідження № 272-МК (т. 2 а.с. 95-99), при судово-медичному та судово-гістологічному дослідженні трупу, вивченні даних медичної документації, у ОСОБА_5 виявлено наступне:

- колото-різана рана № 1 по передньо-боковій поверхні грудей зліва в проекції 6-го міжребер`я з відходженням від неї ранового каналу і проникненням в плевральну порожнину і пошкодженням по ходу міжреберної артерії, нижньої долі лівої легені/діафрагми зліва (з проникненням в порожнину черева), селезінки, поперечно-ободової кишки, в порожнині очеревини рановий канал сліпо обривається;

- колото-різана рана № 2 по передній поверхні грудей зліва в підключичній області/з відходженням від неї раневого каналу і проникненням в плевральну порожнину, де рановий канал сліпо обривається;

- наявність в лівій плевральній порожнині і в порожнині очеревини більше 2 л крові, нерівномірне кровонаповнення, місцями недокрів`я внутрішніх органів, фокуси некротичного нефрозу шунтуванням кровоточу в нирці, деліпідизація спонгіоцитів кори наднирника, дискомлексація гепатоцитов в печінці, порушення реологічних властивостей крові, вогнища дестелактаза альвеол, набряк-набухання головного мозку; за даними меддокументації геморагічний шок 3 ступеня;

- вогнищева серозно-гнійна пневмонія;

- колото-різана рана № 3 і № 4 в лівій ліктьовій області по задній її поверхні;

- оперативне втручання 15.09.2010 р.;

- причиною смерті ОСОБА_5 є проникаюче колото-різане поранення грудей та живота з пошкодженням міжреберної артерії, лівої легені, діафрагми зліва, селезінки та товстої кишки, що супроводжувалось кровотечею, і призвело до розвитку масивної крововтрати, шока (т. 2 а.с. 85-92).

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 49/266/3 від 23.11.2010 року, в якому враховані дані акту судово-медичного дослідження (обстеження) трупу № 266/3 від 22.11.2010 року:

1. (1.)При судово-медичному і судово-гістологічному дослідженні трупа, з вивчених даних медичної документації у ОСОБА_5 виявлені наступні пошкодження:

а) - колото-різана рана № 1 по передньо-боковій поверхні грудей зліва в проекції 6-го міжребер`я з відходженням від неї ранового каналу і проникненням в плевральну порожнину і пошкодженням по ходу міжреберної артерії, нижньої долі лівої легені/діафрагми зліва (з проникненням у порожнину очеревини), селезінки, поперечно-ободочної кишки, в порожнині очеревини рановий канал сліпо обривається.

- наявність в лівій плевральній порожнині і в порожнині черева більше 2 л. крові. Весь вищевказаний комплекс пошкоджень - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; і між даним комплексом пошкоджень і причиною настання смерті - вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок;

б) - колото-різана рана № 2 по передній поверхні грудей зліва в підключичній області/ з відходженням від неї раневого каналу і проникненням в плевральну порожнину, де раневий канал сліпо обривається - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

в) - колото-різана рана № 3 і № 4 в лівій ліктьовій області по задній її поверхні - мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Характер і морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися в наслідок дії гострого предмета, який має колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, який має П-образний обушок і помірно гостре лезо.

Враховуючи зовнішній вигляд виявлених пошкоджень, а також даних про те, що сталося - все це не суперечить можливим утворенням даних ушкоджень в строк указаний в постанові.

2. (1.) - Згідно даним медичної документації: біологічна смерть ОСОБА_5 була констатована в стаціонарі ЛШМД 24 вересня 2010 р. в 11 годині 30 хвилин.

3. (3.) - Від часу спричинення тілесних ушкоджень до часу настання смерті - пройшло більше 9-ти діб.

4. (4.) - Об`єм і характер виявлених ушкоджень не виключає можливості вчинення потерпілої активних дій, характер яких встановити не надається можливим.

5. (5.) - Колото-різані рани в лівій ліктевій області по задній її поверхні - могли виникнути при захисті від наносимих ударів.

6. (6.) - Схожість морфології ран, їх лінійний розмір - не виключає можливості утворення даних ушкоджень від дії одного і того ж травмуючого предмета.

7. (10.) - Згідно з даними медичної документації: кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0 (1),Rh «+» (позитивний).

Результати судово-імунологічного дослідження крові від трупу ОСОБА_5 знаходиться у відділенні судово-медичної імунології.

8. (11.) - Характер і морфологія виявлених ушкоджень, їх локалізація - виключає можливості їх утворення при обставинах, викладених в протоколі відтворення обставин та обстановки події (т. 2 а.с. 82-84).

Згідно з висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи №53-2013/о від 19.08.2013 р., проведеної за постановою суду, приймаючи до уваги час, який пройшов з моменту спричинення ОСОБА_5 колото-різаних поранень, в т.ч. і проникаючих, до моменту настання її смерті (приблизно з 04:00 15.09.2010 року по 11:30 24.09.2010 року) встановити послідовність їх спричинення взагалі неможливо. Під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_5 будь-яких переломів кісток скелету, в т.ч. кісток кінцівок, виявлено не було, в наданій медичній документації відсутні будь-які дані про існування переломів кісток скелету.

Наявність на тілі ОСОБА_5 колото-різаних поранень на верхніх кінцівках, з урахуванням існування ще інших поранень, дозволило як під час проведення попередньої експертизи, так і дозволяє в даній експертизі висловитись про те, що колото-різані поранення на верхніх кінцівках у ОСОБА_5 могли утворитися при захисті від нанесених ударів.

В даному випадку, дані наданої документації, в т.ч. і часові, дозволяють стверджувати про те, що медична допомога, яка надавалась ОСОБА_5 як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах, була адекватною та правильною, і відповідала стану потерпілої. Має місце несвоєчасне надання медичної допомоги: з моменту прийняття станцією швидкої медичної допомоги виклику до моменту початку оперативного втручання пройшло більше 2 годин (прийняття виклику - 04:43, прибуття швидкої допомоги на місце - 04:55, виїзд швидкої допомоги з місця на госпіталізацію - 05:25, надходження потерпілої до стаціонару - 05:50, початок операції - 06:30) - у разі своєчасного надання медичної допомоги ОСОБА_5 «ймовірність» збереження її життя не виключається. Стверджувати про можливість збереження життя ОСОБА_5 не дозволяє термін часу, який пройшов з моменту спричинення потерпілій тілесних ушкоджень (близько 04 години) до моменту виклику швидкої медичної допомоги (04:43) - 43 хвилини.

Наявні судово-медичні дані не повністю відповідають даним відтворення обстановки та обставин події від 27.09.2010 року, оскільки ОСОБА_7 під час проведення вищезазначеної дії «пам`ятала» та «відчувала» нанесення лише одного удару: тримала ніж в правій руці та здійснювала рух рукою (відносно положення потерпілої) зліва направо, зверху донизу та дещо ззаду наперед - відповідає механізму утворення колото-різаного поранення № 1 на тілі ОСОБА_5 .

Проте, враховуючи те, що ОСОБА_7 під час проведення відтворення обстановки та обставин події від 27.09.2010 року, зазначала про рухи правою рукою, в якій вона тримала ніж, «відвернутою» головою, можливість спричинення колото-різаних поранень №№ 2-4 ОСОБА_5 при таких обставинах не виключається.

Дані наданої медичної документації, з урахуванням даних огляду місця події, свідчать про те, що внаслідок спричинення ОСОБА_5 колото-різаних поранень (приблизно о 04 годині 15.09.2010 року), крововтрата у останньої (станом на 11:30 15.09.2010 року) була в об`ємі більше ніж 2100 мл. Такий об`єм крововтрати є наслідком кровотечі з ушкоджених органів та судин, артерії міжребер`я зліва, нижньої частки лівої легені, лівого купола діафрагми, селезінки та її судин, товстої кишки (т. 2 а.с. 42-57).

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 21/266/3/2 від 06.06.2016 року, причиною смерті ОСОБА_5 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та живота з ушкодженням міжреберної артерії, лівої легені, діафрагми ліворуч, селезінки та товстої кишки, що супроводжувалось кровотечею, та призвело до розвитку масивної кровотечі, шоку. Колото-різані рани розташовані в зонах, доступних для спричинення рукою потерпілої (т. 2 а.с. 139-140).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 402 від 12.11.2010 року, кров потерпілої гр. ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На наданому на дослідження марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору, вилученим при огляді загального коридору на 14 поверсі біля ліфта по АДРЕСА_3 (об.І), виявлена кров людини. При визначенні групової належності група О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 58-62).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 400 від 22.11.2010 року, кров потерпілої гр. ОСОБА_5 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На наданих на дослідження речових доказах: шортах (об. №№ 1-9), вилучених при огляді місця події в кв. АДРЕСА_3 , виявлена кров людини. При визначенні групової належності якої в об. №№ 2379 встановлена група О з з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. В об. 1,4,5,6,8 виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої гр. ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 65-70).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 401 від 12.11.2010 року, кров потерпілої гр. ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На наданій на дослідження майці (об. 1-4), вилученій при огляді місця події в кв. АДРЕСА_3 , виявлена кров людини. При встановленні групової належності виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої гр. ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 71-75).

Як вбачається з висновку судово-цитологічної експертизи № 252/ц від 22.11.2010 року, згідно з «Актом судово-медичного дослідження» № 941 від 09.11.2010 року, проведеного у відділення судово-медичної імунології КМБ СМЕ, кров потерпілої ОСОБА_5 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні клинка (об.І) кухонного ножа № 1 знайдені кров та епітеліальні клітини особи жіночої генетичної статі. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і Н та ізогемаглютин анти-В, а на клітинах - антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, кров на клинку (об. 1) ножа № 1 могла утворитися від жінки з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н. Неможливо виключити домішки крові та клітин від потерпілої ОСОБА_5 (антиген Н). На рукоятці (об.2) вищевказаного ножа кров не знайдена. При судово-цитологічному дослідженні кухонного ножа № 2 (об. 3,4) кров не знайдена. На клинку (об. З) даного ножа знайдені одиничні епітеліальні клітини багатошарового плаского не зроговілого епітелію з непридатними для дослідження ядрами (т. 2 а.с. 76-81).

Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 329-МК від 30.11.2010 року, досліджена рана з лівої підключичної ділянки трупа ОСОБА_5 могла бути спричина клинком ножа № 1 (з чорною ручкою). Виникнення такої рани від клинка ножа № 2 (з білою ручкою) виключається (т. 2 а.с. 107-113).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 27.09.2010 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в кабінеті № 414 Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, назвавши свої анкетні данні та короткі відомості про себе та стан свого здоров`я, в присутності понятих та захисника, розповіла, що 15.09.2010 року близько 01 години приїхала разом з ОСОБА_5 на таксі до неї додому за адресою: АДРЕСА_3 , по дорозі зайшовши до магазину «Велика кишеня» та придбавши там пляшку горілки «Хлібний дар», 0,5 л., пішли до неї додому, де розпили пляшку горілки, після чого між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 стала їй погрожувати, на ґрунті ревнощівдо свого колишнього хлопця, з яким вона раніше проживала. ОСОБА_7 повідомила, що на момент виникнення даного конфлікту та отримання даних тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 була одягнена в плавках та якійсь «кофтинці», якій точно, вона не пам`ятає. ОСОБА_7 пояснила, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 вона спричиняла кухонним ножем, який вона взяла з баночки біля мийки на кухні, після того, як ОСОБА_5 перша взяла в руку ніж та стала їм погрожувати. ОСОБА_7 описала ніж, яким вона вдарила ОСОБА_5 , а саме легкий невеликий з пластмасовою рукояткою чорного кольору, з довжиною леза до 10-ти см. Скільки саме вона нанесла ударів ножем ОСОБА_20 , вона не пам`ятає, оскільки остання істерично кричала та щось постійно при цьому кидала, але одного разу точно вона влучила в ОСОБА_5 , оскільки вона це точно відчула. Після чого, відразу ж вибігла з кімнати та викинула ніж в прихожій, та побігла до кімнати. Скільки точно нанесла ударів сказати не може. ОСОБА_5 їй тілесних ушкоджень не наносила, а просто тримала в руці ніж та другою рукою кидала в ОСОБА_7 посуд та інші речі. Як повідомила ОСОБА_7 , їй ОСОБА_5 тілесних ушкоджень своїми діями не наносила, лише декілька разів штовхнула руками в груди, але це було ще до того як вона взяла в руки ніж. ОСОБА_7 повідомила, що тілесних ушкоджень вона не має, окрім двох невеличких синців на колінах, які вона отримала в себе вдома. За медичною допомогою не зверталась.

Після чого ОСОБА_7 погодилась на пропозицію показати на місця обставини вчинення нею злочину, який мав місце за адресою: АДРЕСА_3 .

Тож, о 16 год. 33 хв. дана слідча дія була призупинена, та всі учасники слідчої дії на службових автомобілях райуправління поїхали за напрямком вказаним гр. ОСОБА_7 . Під`їхавши до буд. АДРЕСА_3, ОСОБА_7 вказала на даний будинок як на місце вчинення нею даного злочину. Тож, вийшовши з автомобілів біля зазначеного вище будинку, ОСОБА_7 вказала на під`їзд та поверх, де знаходиться кв. АДРЕСА_3 . Після чого, всі учасники слідчої дії, разом з обвинуваченою ОСОБА_7 , пішли до під`їзду, де піднявшись на 14-й поверх, гр. ОСОБА_7 вказала на вхідні двері кв. АДРЕСА_3. Вхідні двері даної квартири відчинила власниця даної квартири - ОСОБА_19 , яка надала згоду на проведення даної слідчої дії в її квартирі. Після чого, ОСОБА_7 та всі інші учасники слідчої дії зайшли до даної квартири, де у присутності понятих та інших учасників слідчої дії на статисті за допомогою макету ножа ОСОБА_7 , в приміщенні кухні, відобразила події, при яких 15.09.2010 року вона за допомогою ножа нанесла гр. ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Тож, розмістивши статиста навпроти себе, ОСОБА_7 , взявши в праву руку макет ножа, показала на статисту механізм та локалізацію нанесення ударів, які вона нанесла ОСОБА_5 , та як саме вона тримала ніж в своїй руці. В ході цього вона показала положення тіл, як вони знаходились, одна навпроти одної, при цьому, надавши статистові в праву руку «умовний ніж», та показала, як ОСОБА_5 погрожувала їй ножем. Потім розповіла, що після нанесення даних ударів ножем та завдавши ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, вона відразу вибігла з кухні, залишивши ОСОБА_5 там, та викинула ніж в коридорчику біля ванної кімнати, а саме в зляканому та шоковому стані побігла в кімнату, де була декілька хвилин, звідки вийшла, почувши гуркіт на кухні, та коли вийшла, то побачила ОСОБА_5 у ванній кімнаті, на ній з одягу були лише труси, і в неї голова була закривавленою. ОСОБА_7 пояснила, що, побачивши це та зрозумівши, що вона накоїла, з метою надати ОСОБА_5 допомогу, вона витягнула її з ванної кімнати, та, оскільки її тіло було слизьке від крові, поклала її на підлозі в коридорчику, а сама побігла до консьєржа, щоб викликати швидку. При цьому консьєржу та медикам сказала, що ОСОБА_5 впала та вдарилась головою. Після приїзду швидкої ОСОБА_7 підняла з підлоги коридору викинутий нею ніж та поклала його десь біля мийки на кухні. Сам ніж, вона стверджує, що не мила. Та на запитання, щодо вживання того дня спиртного, ОСОБА_7 відповіла, що до квартири вони прийшли вже напідпитку, оскільки до цього вживали пиво та «Шейк», від випитого почувала легке сп`яніння. При цьому вказана слідча дія у квартирі була проведена за згодою власниці - ОСОБА_19 , що підтверджується її власноручної заявою (т. 2 а.с. 121, 122-125).

Відповідно до акту амбулаторної нарколого-психіатричної експертизи № 1126 від 28.09.2010 року, ОСОБА_7 перед вчиненням інкриміновано діяння, на момент його вчинення та на час проведення експертизи будь-яким психічним розладом, наркологічним розладом не страждала. За своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2 а.с. 100-102).

Версії про самогубство ОСОБА_5 , або спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшли.

Про умисел обвинуваченої на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій свідчить сукупність всіх обставин вчиненого нею злочину, в тому числі обставини, спосіб нанесення потерпілій тілесних ушкоджень та їх локалізація. При цьому повідомлення при виклику швидкої допомоги про начебто напад астми, а також те, що обвинувачена не хотіла відчиняти двері, коли ОСОБА_16 піднялась до квартири, щоби перевірити стан потерпілої, свідчить про намагання обвинуваченої приховати вчинення нею злочину.

Виходячи із сукупності наведених раніше доказів, суд вважає, що показання свідка ОСОБА_22 , даних в ході досудового розслідування та судового розгляду попереднім складом суду, оголошених в судовому засіданні за ініціативою сторони захисту, є такими, що не спростовують висновків суду про доведеність винності ОСОБА_7 , виходячи з наступного. Як вбачається з вказаних показань, ОСОБА_22 зазначила, що 15.09.2010 року близько 04 год. 43 хв. вони отримали від диспетчера підстанції № 9 виклик, що за адресою: АДРЕСА_3 , приступ бронхіальної астми з кровохарканням. За вказаною адресою вони прибули о 04 год. 55 хв. Яким чином вони зайшли до під їзду, вона не пам`ятає, здається, їх вже зустрічала консьєржка, яка потім разом з ними піднялася наверх. Зайшовши до кв. АДРЕСА_3 , вони пройшли праворуч від вхідних дверей, де на підлозі в коридорчику, що навпроти ванної кімнати, лежала жінка, яка була одягнена в якусь маєчку (легеньку темного кольору) та труси, іншого одягу на ній не було. Дана жінка була при свідомості. Одяг на ній був скривавлений. Оглянувши її, вони перенесли її до кімнати та поклали там на ліжко. Після чого, зняли з неї майку та виявили у неї дві колото-різані рани грудей з лівого боку. Крім того, в неї на лівому лікті ззовні також були рани. Після того, як вони її оглянули, вони обробили рани та на грудях заклеїли лейкопластиром, лікоть замотали бинтом. Потім вони поклали її на ковдру та винесли з квартири до автомобіля швидкої допомоги, після чого доставили її до КМЛШМД. Коли вони підходили до дверей квартири, перед тим як увійти всередину, вона на підлозі коридору побачила дрібні каплі крові, які вели від кв. АДРЕСА_3 до ліфту. Коли вони зайшли до квартири, то окрім даної жінки (потерпілої), яка представилась ОСОБА_5 , ще була одна жінка, яку ОСОБА_5 називала сестрою, чи якоюсь родичкою, можливо, кумою, як вона зрозуміла, що це якась її близька родичка. В той час, коли вони зайшли до квартири, то вона там метушилась, та розповідала, що ОСОБА_5 вдарила ножем сама себе. Також вона допомагала їм виносити ОСОБА_5 з квартири. Ніякого ножа в квартирі вона не бачила. З даного приводу їм пояснила ОСОБА_5 , що разом з подругою вживали спиртне, і що вона, нібито, сама себе вдарила ножем, причини не говорила. Просила, щоб про даний випадок вони не повідомляли на її роботу. Більше з даного приводу вона нічого не говорила.

Оцінюючи вказані показання, суд приходить до висновку, що свідок не підтвердила знаходження у квартирі, крім потерпілої та обвинуваченої, якогось чоловіка, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_13 було покликано на допомогу після приїзду швидкої медичної допомоги. Також показання ОСОБА_22 підтверджують те, що потерпіла та обвинувачена були близьким особами, при цьому, потерпіла просила не повідомляти про отримання тілесних ушкоджень на роботу, що також узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_16 . Наведені обставини, на думку суду, пояснюють небажання потерпілої викрити обвинувачену. Крім того, суд враховує, що потерпіла через недовгий час втратила свідомість і через 9 днів померла.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства право обвинуваченої ОСОБА_7 на захист порушено не було, оскільки остання була забезпечена правовою допомогою з боку адвокатів. Посилання на вручення процесуальних документів за відсутності захисника, як на порушення права на захист, є надуманими, оскільки саме по собі таке вручення не вимагає присутності адвоката.

Порушень при проведені судово-медичних експертиз, у зв`язку із залученням експерта, який проводив першу експертизу, як про це вказує сторона захисту, не вбачається. Так, у Законі України «Про судову експертизу», Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 705/3145 від 17.01.1995 року, а також Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, немає заборони про доручення про проведення експертизи експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, за виключенням призначення повторної експертизи, яка повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам). Разом з тим, в рамках даного кримінального провадження додаткові експертизи не призначались та не проводились.

Посилання на визнання недопустимим доказом протокол відтворення обстановки і обставин події через відсутність диску з відеозаписом вказаної слідчої дії, суд вважає неспроможними, виходячи з наступного. Так, дійсно, згідно з даними протоколу в ході проведення відтворення обстановки та обставин події проводилась відеозйомка цифровою камерою «SONY» на DVD-R диску фірми «GVC». Вказаний диск було переглянуто в ході досудового розслідування, у тому числі ОСОБА_7 та її захисником, що підтверджується протоколом перегляду відеозапису від 27.09.2010 року (т. 2 а.с. 125). В судовому засіданні було встановлено, що в період після повернення справи для проведення до судового розслідування та надходження до суду І інстанції, вказаний диск зник. Разом з тим, суд приймає до уваги, що у самому протоколі детально розписані показання та кожна дія ОСОБА_7 , прямих посилань про те, що детальний перебіг зафіксовано на відеозаписі - немає, при цьому відеозапис є лише додатком до протоколу. Крім того, фіксування вказаної слідчої дії технічними засобами, у тому числі проведення відеозйомки, не є обов`язковим.

Доводи ОСОБА_7 про застосування до неї незаконних методів ведення досудового слідства та неправомірних дій працівників міліції були ретельно перевірені судом в ході судового слідства, та свого підтвердження не знайшли. Так, з долученої до справи постанови слідчого прокуратури міста Києва від 17.08.2016 року вбачається, що після проведення ретельної перевірки відомостей, викладених ОСОБА_7 , кримінальне провадження № 42016100000000662 за фактом застосування працівниками Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві фізичного та психологічного тиску до обвинуваченої ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінальної справи за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 К України, - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_7 не змогла чітко вказати, які дії слідчого позбавили її можливості вказувати про невірність змісту процесуальних документів, у тому числі в протоколі відтворення обстановки та обставин події, та подавати скарги і клопотання.

Свідок ОСОБА_18 , який був залучений в якості понятого, при відтворенні обстановки та обставин події також вказав, що обвинувачена була спокійна, добровільно розповідала та показувала за допомогою статиста, як вона наносила тілесні ушкодження.

Крім того, вказана слідча дія проходила через 12 днів після події - 27.09.2010 року, відповідно про кількість тілесних ушкоджень та їх розташування працівникам поліції було відомо, разом з тим ОСОБА_7 показала про нанесення лише одного тілесного ушкодження.

При цьому суд звертає увагу, що розповідаючи та показуючи на місці про те, що потерпіла на неї нападала, в обвинуваченої не було виявлено ніяких пошкоджень. В ході судового провадження обвинувачена заперечила нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, але суд, визнавши протокол відтворення обстановки та обставин події допустимим доказом, вважає надуманими твердження обвинуваченої при проведенні вказаної слідчої дії про спричинення тілесних ушкоджень в ході самооборони.

Всупереч тверджень обвинуваченої, при проведенні судово-медичної криміналістичної експертизи № 329-МК, експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385, 387 КК України, в дослідницькій частині детально описано, з яких саме підстав було зроблено висновок про те, що рана з лівої підключичної ділянки трупа ОСОБА_5 могла бути спричинена клинком ножа з чорною ручкою. Твердження ОСОБА_23 про невідповідність клинка ножа розмірам рани оцінюються критично, оскільки обвинувачена не є спеціалістом, а тим більше судово-медичним експертом, при цьому інших досліджень, які би спростовували вказаний висновок експерта, до суду не подано.

Сторона захисту наполягала на огляді речових доказів - ножів, проте згідно листа Дарницького УП ГУНП у м. Києві, на даний час неможливо передати на ознайомлення речові докази - ніж з чорною ручкою та ніж з білою ручкою (т. 3 а.с. 170).

Разом з тим, суд вказує, що неможливість оглянути вказані речові докази не впливає на доведеність винності обвинуваченої, оскільки вказані ножі були виявлені та належним чином вилучені в ході проведення огляду місця події, експертами при дослідженні будь-яких зауважень щодо порушення цілісності упаковки таких речових доказів не висувалось, як слідує з протоколів огляду від 06.12.2010 року та 20.11.2010 року з фототаблицями, після проведення експертиз було оглянуто опечатані пакети зі всіма речовими доказами (т. 2 а.с. 114-116, 132-135).

Та обставина, що потерпілий виявив у квартирі, де було скоєно злочин, ніж з білою ручкою, який приніс до відділення міліції, значення для даного кримінального провадження не має, оскільки на експертизу були надані ножі, які було вилучено в ході проведення огляду місця події, при цьому експертним дослідженням встановлено, що ймовірно тілесні ушкодження спричиненні ножем з чорною ручкою.

Також, всупереч тверджень сторони захисту, суд вважає встановленим, що мотивом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 були неприязні стосунки, що виникли в результаті конфлікту під час перебування потерпілої та обвинуваченої в стані алкогольного сп`яніння. Наведене опосередковано підтверджується показаннями свідка ОСОБА_16 , яка в своїх поясненнях зазначала, що потерпіла вказувала на негативні якості ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_5 вказував про наявність конфлікту між потерпілою та обвинуваченою з особистих мотивів.

Викладені докази, які були ретельно досліджені судом, повністю спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не наносила удари ножем потерпілій ОСОБА_5 за обставин, встановлених вироком суду, і оцінюються як позиція захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Посилання сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 15.09.2010 року, складений дізнавачем ОСОБА_24 , а також протокол огляду місця події від 16.09.2010 року, через не внесення відомостей про всіх учасників, які брали участь у проведенні вказаних слідчих дій - є безпідставними, Так, в фототаблицях до вказаних протоколів міститься інформація про особу, яка склала дані фототаблиці - слідчий СВ Дарницького РУ ОСОБА_25 . Крім того, дані фототаблиць повністю узгоджуються з відомостями, які містяться у протоколах оглядів місця події, у тому числі щодо виявлення та вилучення предметів та речовин.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що само по собі не зазначення особи, яка склала фототаблицю, в самому протоколі огляду місця події, не свідчить про його недопустимість, оскільки вказане порушення не є суттєвим.

Крім того, на відміну від положень ч. 2 ст. 104 КПК України 2012 р., в яких передбачено, що у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі, за правилами КПК України 1960 р. таких вимоги передбачені не були.

При цьому положеннями ч. 8 Розділу XІ КПК України передбачено, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Відповідно до висновків судово-криміналістичних експертиз № № 538, 539 від 19.11.2010 року, надані на дослідження ножі, що були вилучені в ході проведення огляду місця події 15.09.2010 та 16.09.2010 року, відносяться до ножів господарсько-побутового призначення та не є холодною зброєю (т. 2 а.с. 103-106). При цьому, суд вважає вказані докази неналежними у даному кримінальному провадженні, оскільки вони жодним чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст. 91 КПК України, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Проте, приймаючи до уваги сукупність інших, наведених у вироку доказів, визнання неналежним та недопустимим зазначених доказів відповідно, саме по собі не впливає на висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченої у вчиненому.

Також є безпідставними твердження сторони захисту про те, що на лезі ножа з чорною ручкою не виявлено кров ОСОБА_5 , оскільки у висновку судово-цитологічної експертизи № 252/ц від 22.11.2010 року при дослідженні клинка вказаного кухонного ножа знайдені кров та епітеліальні клітини особи жіночої генетичної статі, встановлено, що неможливо виключити домішки крові та клітин від потерпілої ОСОБА_5 .

Крім того, захистом не наведено доводів, які б свідчили про істотне порушення вимог КПК України, не встановлено таких даних і в ході судового розгляду справи.

Разом з тим, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, та її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України, умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, належить до особливих (складних) злочинів із матеріальним складом і змішаною формою вини, та виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.

Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

З системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

При цьому, ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду, не зібрано достатніх доказів, які б безумовно свідчили про намір обвинуваченої позбавити потерпілу життя.

Так, між потерпілою та обвинуваченою були міцні тривалі дружні стосунки, тілесні ушкодження ОСОБА_5 були спричинені в ході конфлікту, ОСОБА_7 звернулась до консьєржа будинку для виклику швидкої допомоги, хоча мала можливість позбавити потерпілу життя.

Наведене дає підстави зробити висновок про те, що в ОСОБА_7 був умисел лише на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_7 у тому, що вона заподіяла тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, і тому її дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України.

Обираючи обвинуваченій міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії тяжкого, ступінь суспільної небезпеки, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння.

Судом також враховуються дані про особу обвинуваченої, яка негативних характеристик не має, працює, на спеціальних обліках не перебуває, раніше ні в чому осудному помічена не була.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та суспільну небезпечність скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, дані про особу обвинуваченої, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, вважаючи вказане покарання необхідним та достатнім, не вбачаючи підстав для можливості виправлення обвинуваченої без реального відбування покарання чи призначення іншого виду покарання.

Разом з тим, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Оскільки дане кримінальне правопорушення, яке відноситься категорії тяжкого злочину, було вчинене 15.09.2010 року, суд, враховуючи приписи ч. 5 ст. 74 КК України, звільняє обвинувачену від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов, суд приходить до висновку про його задоволення, виходячи із наступного.

Так, потерпілий - цивільний позивач просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8812 грн. 35 коп., обґрунтовуючи свої позовні вимоги витратами, пов`язаними з лікуванням сестри та організацією поховання. Оскільки розмір понесення вказаних витрат повністю підтверджено наданими в судовому засіданні доказами - чеками, договором та квитанцією, що долучені до матеріалів провадження, суд вважає, що позов потерпілого в частині матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, вирішуючи поданий ОСОБА_5 позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись положеннями ст. 23 ЦК України, приймаючи до уваги характер та глибину душевних страждань потерпілого, яких він зазнав в результаті непоправної втрати близького родича - сестри, враховуючи обставини справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним заявлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі і стягнути з обвинуваченої 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази, а саме:

- ніж з рукояткою білого кольору, ніж з рукояткою чорного кольору - знищити;

- майку чорного кольору з плямами бурого кольору, шорти жіночі сірого кольору з плямами бурого кольору та блузку рожевого кольору - знищити;

- змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон, поміщений до паперового конверту білого кольору - знищити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 8812 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий