Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №752/25787/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25787/25

Провадження № 2/752/2494/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 222, 50 грн, укладеним відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на її номер мобільного телефону,

Посилається в позові на те, що 15 липня 2023 між ТОВ» «Аванс Кредит» та відповідачкою був укладений кредитний договір №20623-07/2023.

27 грудня 2023 року між ТОВ» «Аванс Кредит» та ТОВ» «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 27122023, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ» «ФК`ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки на суму 31 222, 50 грн, з яких:

- 6 900, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;

- 24 322, 50 грн заборгованості за процентами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка умов договору не виконала, кредит та відсотки не повернула.

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 21 жовтня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для подання відзиву.

08 січня 2026 року представник відповідачки подала відзив, яким проти позову заперечує.

Не заперечує укладення кредитного договору з ТОВ «Аванс Кредит» та отримання кредиту в сумі 7 000, 00 грн.

В той же час зазначає, що матеріали справи не містять доказів належності відповідачці номера телефону та платіжної картки, реквізити якої в позові наведено неповно, саме їй.

В кредитному договорі неповно зазначено номер картки, на який потрібно перерахувати кредит, а лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є належним доказом її належності саме їй.

Вважає, що позивачем не доведено факту видачі їй коштів у заявленому розмірі.

Не дивлячись на це, проаналізувала умови договору та зазначила, що розмір денної процентної ставки 2, 50% суперечить вимогам Закону України « Про споживче кредитування» і є несправедливими, а також статті 21 Закону щодо того, що сукупна сума не може перевищувати половину отриманої суми кредиту.

Крім того, нарахування явно завищених відсотків не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності як складових елементів, визнаечним частинами 1,2 статті 627 ЦК України.

Заявлена до стягнення сума в 4 рази перевищує суму кредиту, а проценти за кредитом є явно завищеними.

14 січня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив.

Зазначає, що товариство не є фінансовю установою, а тому не веде особові рахунки клієнтів і на нього не розповсюджується дія Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04 липня 2018 року.

Зазначив, що відповідач може надати суду виписку з карткового рахунку, який належить їй, і на який були перераховані кредитні кошти.

Крім того, розмір процентів узгоджено сторонами при укладенні кредитного договору і заперечень з цього приводу відповідачка не висловлювала.

Звернув увагу на те, що кредитний договір діє до повного виконання, а кінцева дата строку кредиту є лише датою поверенння кредиту, а не датою закінчення строку його дії.

15 січня 2026 року представник відповідачки подав відповідь на відзив, яким підримав приведені в відзиві заперечення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 15 липня 2023 між ТОВ» «Аванс Кредит» та відповідачкою був укладений кредитний договір №20623-07/2023.

Відповідно до розділу 1 договору відповідачці був наданий кредит у розмірі 7 000, 00 грн строком на 360 днів під 2, 50% на день

Кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер якої було надану відповідачкою при укладенні договору та зазначену в його тексті.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту загальні витрати за кредитом становлять 63 000, 00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 70 000, 00 грн.

27 грудня 2023 року між ТОВ» «Аванс Кредит» та ТОВ» «ФК`ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 27122023, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ» «ФК`ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки на суму 31 222, 50 грн, з яких:

- 6 900, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;

- 24 322, 50 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом пункту 3 частини 1 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачці надані.

В свою чергу, відповідачка умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору факторингу його сторонами виконані, грошові кошти набувачем прав вимоги первісному кредитоу сплачені, документи на підтвердження права вимоги позивача до відповідачки передані.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд не приймає до уваги твердження відповідачки, приведені в відзиві, виходячи з наступного.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ « Приватбанк», на ухвалу суду від 25 лютого 2026 року про виребування доказів, на ім`я відповідачки в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 14 липня 2023 року зараховано кошти в сумі 7 000, 00 грн.

Таким чином, факт укладення договору та перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки є доведеним.

Щодо посилання на порушення вимог Закону України « Про споживче кредитування» суд враховує наступне.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладенні кредитного договору відповідачка погодилася на його умови, в тому числі розмір процентів, який у цій частині був викладений достатньо чітко, не двозначно та в доступній формі.

Дані обставини в відзиві не заперечуються.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2026 року в справі № 552/672/23 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вирішувала питання про межі повноважень суду під час оцінки розміру договірних процентів, а саме можливості суду самостійно коригувати проценти за кредитним договором без відповідної вимоги споживача в порядку статті 18 Закону України « Про захист прав споживачів».

Об`єднана палата відступила від раніше сформованого підходу в цій частині та зазначила наступне: розмір процентів може бути зменшено за ініціативою суду без відповідного позову лише внаслідок тлумачення нечітких або двозначних умов договору.

Як зазначено вище, умови договору в частині розміру процентів викладені просто,чітко, зрозуміло та не дають підстав для будь-яких трактувань.

Крім того, слід зазначити і на це також посилається Верховний Суд у даній постанові, обмеження процентної ставки розміром не більше 1% на день передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Тобто, на відносини сторін за кредитним договором, укладеним у липні 2023 року, дана норма не рзпосюджується.

З урахуванням приведеного, умови договору не суперечать статті 21 Закону України « Про споживче кредитування».

Крім того, суд враховує, що приведена в позові сума до стягнення не перевищує орієнтовну суму кредиту, зазначену в паспорті споживчого кредиту.

З урахування позиції Верховного Суду в цій частині, погодження відповідачкою умов кредитного договору, в тому числі в частині розміру процентів, і в цій частині заперечення не можуть бути прийняті до уваги.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, а суму до стягнення з відповідачки доведеною.

Відповідно до частинм 1 статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним суовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 513, 514, 516, 517, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 31 222, 50 грн заборгованості та 3 028, 00 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.В.Машкевич