Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №752/22426/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №752/22426/26

Суддя: Котельва О. О.

Справа № 752/22426/26

Провадження №: 3/752/6392/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Котельва О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746461 від 15.08.2026, 15.08.2026 о 16:10 год у м. Києві, вулиця Академіка Заболотного, 3А, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, д/н НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes, д/н НОМЕР_2 , який рухався з лівого боку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР (водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану т/з повинен дотримуватися безпечної дистанції), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що напрямок руху не змінював, водій іншого авто його скоріше за все не побачив, оскільки спочатку зачепив у задню частину його автомобіля, а саме в колесо, й потім протягнув.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є причинний зв`язок між порушенням конкретною особою Правил дорожнього руху та настанням наслідків у виді пошкодження майна.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно з п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Протокол про адміністративне правопорушення фіксує версію події, викладену посадовою особою, яка його склала, і сам по собі не є достатнім доказом винуватості особи. Обставини, викладені в ньому, мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

З огляду на те, що справи за ст. 124 КУпАП з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976), мають «кримінальний» характер у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на них поширюються гарантії справедливого суду, зокрема презумпція невинуватості. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно довести, що саме він змінював напрямок руху та порушив вимоги п. 13.1 ПДР щодо безпечного бокового інтервалу, і що саме це порушення спричинило зіткнення транспортних засобів.

Проте досліджені судом докази цього не підтверджують.

Так, у письмових поясненнях від 15.08.2026, наданих на місці події, ОСОБА_1 зазначив, що рухався по вул. Заболотного в другому ряду, не змінюючи смуги руху, і автомобіль Mercedes, д/н НОМЕР_2 , ударив його автомобіль у задню ліву частину; після першого зіткнення його автомобіль втратив керування, пішов у неконтрольований занос, його затягнуло в смугу руху автомобіля Mercedes, де відбулося друге зіткнення, і автомобіль протягнуло приблизно 70-100 метрів.

Водій автомобіля Mercedes-Benz Actros, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 15.08.2026 зазначив, що рухався в четвертій смузі, мав намір змінити напрямок руху в третю смугу і під час маневру почув удар у праву сторону свого автомобіля. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746423, складеному щодо нього, ОСОБА_2 пояснив: «Коли перелаштовувався, не помітив автомобіль».

Таким чином, ОСОБА_2 сам визнав, що в момент зіткнення здійснював перестроювання вправо і автомобіля Volkswagen не бачив. За таких обставин його твердження про те, що автомобіль Volkswagen «теж здійснював маневр, перелаштовуючись у третю смугу», не ґрунтується на власному спостереженні та є припущенням, яке не підтверджене жодним іншим доказом.

Крім того, у протоколі серії ЕПР1 № 746423, складеному тим самим інспектором щодо ОСОБА_2 за результатами тієї самої події, зафіксовано, що ОСОБА_2 при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen, д/н НОМЕР_1 , «який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися», чим порушив п. 10.3 ПДР. Тобто в одному з протоколів поліцейський констатує, що зміну напрямку руху здійснював водій автомобіля Mercedes, а автомобіль Volkswagen рухався своєю смугою, а в іншому - що напрямок руху змінював водій автомобіля Volkswagen. Такі взаємовиключні твердження посадової особи щодо механізму однієї і тієї самої дорожньо-транспортної пригоди не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що первинний контакт транспортних засобів відбувся в районі заднього лівого колеса автомобіля Volkswagen, д/н НОМЕР_1 , що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні. Таке розташування місця первинного контакту узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 про те, що автомобіль Mercedes, який рухався ліворуч і позаду, при перестроюванні вправо зачепив задню частину його автомобіля, та з поясненнями самого ОСОБА_2 про удар у праву сторону автомобіля Mercedes саме під час виконання ним маневру.

Схема місця ДТП від 15.08.2026 містить два різні місця зіткнення, позначені окремо «зі слів водія Mercedes» та «зі слів водія Volkswagen», тобто фіксує лише версії обох водіїв і не містить об`єктивних даних про те, що автомобіль Volkswagen змінював смугу руху. Свідки події не залучалися, відеозапис події до матеріалів справи не долучено, автотехнічне дослідження не проводилося.

Суд не може самостійно збирати докази на підтвердження винуватості особи, оскільки це перетворило б його на сторону обвинувачення й порушило б принцип безсторонності суду, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (зокрема, рішення у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, заява № 926/08).

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 напрямку руху не змінював, не перестроювався, а зіткнення сталося внаслідок того, що автомобіль Mercedes, д/н НОМЕР_2 , під час перестроювання вправо зачепив автомобіль Volkswagen, д/н НОМЕР_1 , спочатку в районі заднього лівого колеса. Доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР і що саме його дії перебувають у причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, матеріали справи не містять.

Питання про наявність чи відсутність в діях іншого учасника ДТП складу адміністративного правопорушення предметом розгляду в цій справі не є.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 7, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Котельва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua