Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №752/4797/23 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4797/23

Провадження по справі № 1-кп/752/672/26

В И Р О К

іменем України

"24" вересня 2026 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023100010000306, дані про яке 28.01.2023 внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куйбишевка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, що має базову середню освіту, неодруженого, такого що не має на утриманні малолітніх та/або працездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:

18.01.2012 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки;

15.01.2013 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.71 КК України остаточно позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, звільнений з виправної колонії №10 за відбуттям строку покарання 16.06.2017;

04.02.2022 Оболонським районним м. Києва за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік; ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2023 звільненого від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку

28.10.2025 Солом`янським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі (вчинено 07.01.2025 , 09.06.2026 (тримається під вартою 10.06.2025), який відбуває покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія № 93»,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6

встановив:

27 січня 2023 року ОСОБА_3 о 19 год. 50 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні під`їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав електровелосипед марки «24 Electra» модель «Revil 3i Men's», заводський номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілому в розмір 20 450 грн.

Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у пред`явленому йому обвинувачені визнав. Надав суду показання за змістом яких зазначив, що дійсно викрав з під`їзду велосипед. Зніс його з дев`ятого на другий поверх та скинув з балкону на майданчик. Потім вийшов з під`їзду та на велосипедів попрямував додому. Велосипед був виявлений у нього за місцем проживання працівниками поліції. Він шкодує, що так вчинив. Просив врахувати, що шкода потерпілому не завдана оскільки велосипед був йому повернутий. Цивільний позов не визнає, оскільки не погоджується із тим, що велосипед міг отримати такі пошкодження внаслідок падіння з другого поверху, оскільки після цього був у робочому стані. Заперечує наявність пошкоджень, про які вказано у експертизі потерпілого. Просив відмовити у задоволенні позову. Вимоги про моральну шкоду також не визнає.

Винуватість ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні доводиться його показаннями. За згодою учасників судового провадження, які були присутні під час судового розгляду, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме щодо безпосередніх дій ОСОБА_3 із таємного викрадення чужого майна. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції - відсутні, наслідки неможливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку - роз`яснені.

Враховуючи, що ОСОБА_3 цивільний позов не визнав, то докази, які пов`язані із предметом крадіжки - велосипедом, досліджуються судом у повному обсязі, що буде відображено у підчас вирішення цивільного позову.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; данні про його особу, згідно яких обвинувачений на момент вчинення злочину, мав незняті і непогашені судимості за злочини проти власності, не працював, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебував.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено, оскільки лише визнання вини не може свідчити про щирість каяття. Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, оскільки дане кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_3 до спливу шестирічного строку, встановленого п.8) ч.1 ст.89 КПК України, який обчислюється з дня відбуття покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2013, яким був засуджений за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно до 5 років 1 місяця та звільнений з виправної колонії за відбуттям строку покарання 16.06.2017, тобто до 16.06.2023.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає, оскільки призначає йому покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення полі.

Вироком від 28.10.2025 Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 був засуджений за ч.4 ст.185, ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі за кримінальні правопорушення, вчиненні 07.01.2025 та 09.06.2026. З 10.06.2025 він тримається під вартою та наразі відбуває покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія № 93»

Тому, остаточне покарання слід призначити ОСОБА_3 відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими ч.1 ст. 70 КК України, а саме шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Солом?янського районного суду м. Києва 28.10.2025 та даним вироком.

Щодо цивільного позову, який пред`явлений представнком потерпілого під час судового розгляду.

Так, представник потерпілого ОСОБА_8 07.09.2023 пред`явила позов до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином.

Вказала, що її довіритель не погоджується із вартістю велосипеда, яка була визначена експертом ОСОБА_9 у сумі 20 450 грн., про що вказано у обвинувальному акті. Тому, на замовлення ОСОБА_7 незалежний експерт ОСОБА_10 провів дослідження та визначив вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження велосипеду під час його викрадення 23.01.2023, на дату розрахунку 04.04.2024 у розмірі 34917,28 грн., які вона просить стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 . Також вона пред`явила позов в частині відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, визначивши її у еквіваленті 30 тис. грн., пов`язуючи її з моральними стражданнями, хвилюваннями, які зазнав ОСОБА_7 , через викрадення та пошкодження його майна, необхідності його ремонту. Також просила стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 11 800 грн., судові витрати на залучення експерта - 5003 грн.

Вищезазначеними висновками суду ОСОБА_3 визнано винуватим у таємному викрадені чудового майна, яке належало потерпілому ОСОБА_7 .

Згідно із п.1 ч. ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Суд вважає позов ОСОБА_7 в частині відшкодування майнової шкоди таким, що не підлягає задоволенню. Так, обґрунтовуючи вимоги позову в цій частині представник потерпілого посилалася на висновок судового експерта ОСОБА_10 від 04.04.2023 № 01-04/04, відповідно до якого експертом 04.04.2023 був оглянутий велосипед, який належав ОСОБА_7 , який був безпосереднім предметом злочину. Експерт дійшов висновку про необхідність заміни певних частин велосипеду, а саме: керма (деформовано), лівої ручки (розрив), сидіння (розрив), важелю правої педалі (зроунований), диску переднього колеса (зруйнований), спиць (деформовано), тяги перемикача (деформовано), диску заднього колеса (деформовано), двигуна (деформовано), задніх гальм (деформовано), ланцюга приводу (зруйновано), контролеру (деформовано), дисплея (зруйнований), АКБ (зруйновано кріплення), ротора (деформовано), кожуха ланцюга (деформовано). Між тим, протоколом огляду, вилученого у ОСОБА_3 велосипеду, який також проводився на участі ОСОБА_7 , слідчим 23.02.2023 складений протокол, відповідно до якого на велосипеді виявлена лише деформація металевої покришки над цепком, а також зафіксовано, від`єднання переднього колеса та цепка. Доказів того, що велосипед внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , отримав такі пошкодження та руйнації його частин та деталей, про які вказав експерт у висновку, суду не надано. Оскільки розрахунок матеріального збитку, завданого ОСОБА_7 , внаслідок пошкодження велосипеду та його ремонту, визначався експертом з урахуванням заміни вищезазначених деталей, частин на нові, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню. Позивач не довів наявність саме таких реальних збитків, про які вказано у позовні заяві.

Позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає доведеним, оскільки неправомірні дії ОСОБА_3 з викрадення майна, призвели до моральних страждань, хвилювань, які зазнав ОСОБА_7 , через викрадення та пошкодження його майна, необхідності його ремонту. Компенсацію розміру яких суд вважає за можливе встановити у сумі 3000 грн., вважаючи такий розмір розумним та справедливим.

Позов в частині компенсації витрат на оплату експерта в розмірі 5003 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову в цій частині. Витрати на оплату юридичних послуг в розмірі 11800 грн., також не підлягають задоволенню, оскільки у позовній заяві вказувалося, що вони є попередніми, та остаточний розрахунок буде визначено по факту підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахуванням суми гонорару на розрахунковий рахунок адвокатського Бюро. Про такий порядок проведення розрахунку також вказано у договорі про надання правової допомоги № 43 від 23.03.2023 та додатковій угоді №1 до договору, які додані до позовної заяви. Суду не надано доказів того, що потерпілий ОСОБА_7 здійснив витрати на оплату юридичних послуг в розмірі 11800 грн.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати на залучення експерта ОСОБА_9 - стягненню з обвинуваченого. Запобіжний захід у вигляді арешту з речових доказів - скасуванню.

Керуючись ст. 370, 371, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (П`ять) років 3 (Три) місяці.

За сукупністю правопорушень відповідно до частин 1, 4 статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 28.10.2025 та даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, зарахувавши у строк покарання, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком у період з 10.06.2025 по 23.09.2026 (включно) з розрахунку день за день.

Скасувати арешт з електровелосипеда марки «24 Electra» модель «Revil 3i Men's», заводський номер НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 13.04.2023.

Речові докази: електровелосипед марки «24 Electra» модель «Revil 3i Men's», заводський номер НОМЕР_1 , який переданий ОСОБА_7 , - залишити останньому у власність з правом повного розпорядження; CDR диск - залишити на зберігання в матеріалах досудового розслідування.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь експерта ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , р/ НОМЕР_3 , МФО НОМЕР_4 , код отримувача НОМЕР_2 у Кіровоградському РУ АТ КБ «ПриватБанк» м. Олександрія) судові витрати за проведення експертизи № 900 від 21.02.2023 в розмірі 170 (Сто сімдесят) грн.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) моральну шкоду в розмірі 3000 (Три тисячі) гривень. У задоволенні інших вимого позову - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також направлення копії вироку для вручення обвинуваченому негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1