Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №752/7537/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/7537/26

Провадження №2/752/9298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Неживої Д.А.,

представника позивача Світельської Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косинська Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Світельська Юлія Віталіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косинська Тетяна Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 .

В січні 2026 року позивач захворів, у нього була висока температура та слабкість, тиждень він пролежав дома та лікувався самостійно, після чого друг відвіз його до лікаря, яка виявила у нього коронавірус SARS-CoV-2/COVID-19.

Після одужання 10.02.2026 позивач звернувся до приватного нотаріуса Косинської Н.М. для оформлення спадщини, проте остання відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Просила визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю три місяці.

08.04.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

11.06.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Представник позивача підтримала позовні вимоги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 16.09.1988 серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2025.

06.02.2026 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косинська Т.М. зареєструвала в Спадковому реєстрі спадкову справу №75197027, номер у нотаріуса 3/2026, спадкодавцем у якій є ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою від 06.02.2026 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косинська Т.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 через пропуск для прийняття спадщини.

Згідно з довідкою Медичного центру ТОВ «Клініка імені Гальченка В.В.» від 04.02.2026 №798/26 ОСОБА_1 хворів в період з 28.01.2026 по 04.02.2026, діагноз: гостре респіраторно-вірусне захворювання, COVID-19.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косинської Т.М. від 26.06.2026 №63/02-14 станом на 26.06.2026 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , який звернувся за видачою свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №362/5972/18 від 16.12.2020, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-то розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача, після чого відкрилась спадщина. Позивач відповідно до норм чинного цивільного закону мав можливість реалізувати своє право та подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері впродовж шести місяців від дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , включно.

Позивач звернувся до нотаріуса 06.02.2026, тобто з пропуском строку для прийняття спадщини, який визначений частиною першою статті 1270 ЦК України.

Позивач стверджує про існування поважних причин, які обумовили пропуск строку для прийняття спадщини і зазначає, що такими причинами є його хвороба.

Аналізуючи докази, надані на підтвердження поважності причин пропуску строку, суд відзначає, що ОСОБА_1 в період з 28.01.2026 по 04.02.2026 хворів на гостре респіраторно-вірусне захворювання та COVID-19.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, суд відзначає, що хвороба є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що зазначена обставина є об`єктивною, не залежала від волі позивача та є поважною причиною пропуску строку для подання ним заяви для прийняття спадщини.

Також суд оцінює тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини і зазначає, що він становить п`ять днів. Після одужання позивач одразу звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини, що на думку суду, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, як-то розумність, добросовісність.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, пропуск строку є незначним, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визначити позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері, тривалістю три місяці.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно ст. 141 ЦПК України, суд не вбачає підстав для їх відшкодування позивачу за рахунок відповідача, зважаючи на те, що останній не порушував прав позивача. Отже, за встановлених обставин покладання на відповідача такого тягаря буде несправедливим.

Керуючись ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю три місяці, який обліковується з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Рішення складене 28.09.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова