Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №766/14250/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пособництво державі-агресору

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №766/14250/24

Суддя: Луганський Юрій Миколайович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 766/14250/24

провадження № 51-1404 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022230000000494.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням телекомунікаційних послуг, строком на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 04 лютого 2026 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку та повернув подану ним апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Херсонського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу було направлено на електронну адресу суду 05.11.2025 о 20 год 32 хв., тобто в останній день строку апеляційного оскарження, хоча й після закінчення робочого часу суду.

Зазначає, що після повернення апеляційної скарги ним було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовувалося тим, що копію вироку він отримав лише 28 жовтня 2025 року, що суттєво обмежило час для підготовки апеляційної скарги, а також складністю кримінального провадження, по якому судовий розгляд здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia) та плановими і позаплановими відключеннями електроенергії.

Також вказує, що апеляційний суд безпідставно виходив із його присутності під час проголошення вироку 06 жовтня 2025 року, тоді як фактично він був присутній лише в судовому засіданні 03 жовтня 2025 року, після якого було оголошено перерву. На думку захисника, за таких обставин апеляційний суд безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження та незаконно повернув апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 доводи касаційної скарги підтримав.

Прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у скарзі доводи, касаційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, окрім іншого,істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок Херсонського міського суду Херсонської області ухвалено 06 жовтня 2025 року, а останнім днем строку його апеляційного оскарження було 05 листопада 2025 року.

Постановляючи ухвалу про відмову в поновленні строку та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що скаргу подано 06 листопада 2025 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції місцевого суду.

Разом із тим, такий висновок не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення встановленого строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, що також узгоджується з долученим до касаційної скарги скріншотом (т. 3 а. п. 276), апеляційну скаргу було направлено захисником на офіційну електронну адресу Херсонського міського суду Херсонської області (inbox@ksm.ks.court.gov.ua) 05 листопада 2025 року о 20 год 32 хв., тобто в останній день строку на апеляційне оскарження.

Наведену обставину апеляційний суд не спростував та не встановив, що апеляційну скаргу було подано в інший день.

Натомість, суд апеляційної інстанції фактично ототожнив дату реєстрації апеляційної скарги судом із датою її подання, що суперечить вимогам ст. 116 КПК України.

Сам по собі факт реєстрації апеляційної скарги наступного робочого дня після її надходження не свідчить про пропуск строку апеляційного оскарження, оскільки процесуальний закон пов`язує дотримання строку саме з моментом подання процесуального документа, а не з моментом його реєстрації судом.

Такий висновок узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 вересня 2020 року (справа № 490/9237/18, провадження № 51-4953 км19) та від 01 лютого 2023 року (справа № 686/18532/20, провадження № 51-3306 км22), відповідно до якої при визначенні дотримання процесуального строку вирішальним є дата подання (відправлення) процесуального документа, а не дата його реєстрації судом.

З огляду на те, що матеріали кримінального провадження містять докази направлення захисником апеляційної скарги 05 листопада 2025 року, о 20 год 32 хв., тобто в межах строку, встановленого ст. 395 КПК України, то висновок апеляційного суду про пропуск строку апеляційного оскарження є безпідставним, оскільки не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для застосування положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України та повернення апеляційної скарги.

Допущене апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, оскільки призвело до безпідставного позбавлення сторони захисту права на апеляційний перегляд вироку суду першої інстанції, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua