Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №295/15005/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 295/15005/24

провадження № 61-8300св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради,

третя особа - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2025 року у складі судді Зосименка О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2026 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Павицької Т. М., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, Головне управління) звернулося до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (далі - КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради), третя особа - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку.

Позовна заява мотивована тим, що 20 вересня 2024 року за вх. № 26283/8 ГУ ПФУ в Житомирській області отримало копії матеріалів розслідування нещасного випадку, що стався 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. з водієм 1-го класу санітарного автомобіля «Швидка допомога» КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 , який, перебуваючи на зміні, втратив свідомість за кермом під час руху автотранспортного засобу, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Так, згідно з зазначених матеріалів КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), видало наказ від 03 квітня 2024 року «Про створення комісії для розслідування нещасного випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 ». Згідно з акту розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П зазначений нещасний випадок визнано таким, що пов`язано з виробництвом.

У пункті 5 вказаного акту «Вид події та причини настання нещасного випадку професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», а саме у графі «Причина основна» зазначено код 43 - інші причини.

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія зобов`язана з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Проте у тексті акту розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П не вказано, яка саме подія або небезпечний фактор, на думку комісії, призвела до втрати потерпілим працездатності. Єдиною причиною втрати непрацездатності згідно з матеріалів розслідування є стан здоров`я потерпілого. Віднесення причини нещасного випадку до коду 43 жодним чином не обґрунтовано і в чому полягають інші причини з тексту акту не зрозуміло, що свідчить про те, що члени комісії під час прийняття рішення не визначили, у зв`язку з чим вони вважають вказаний нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом.

Крім того, у матеріалах розслідування відсутній медичний висновок про зв`язок втрати професійної працездатності потерпілим із впливом шкідливих небезпечних факторів виробничого середовища. З огляду на це основною причиною нещасного випадку є незадовільні фізичні дані або стан здоров`я, код причини - 31.

При цьому, на запит комісії щодо діагнозу потерпілого до комунального підприємства «Лікарня № 2 В. П. Павлусенка» (далі - КП «Лікарня № 2 В. П. Павлусенка») отримано відповідь з остаточним діагнозом потерпілого, який відноситься до загальних захворювань. Також згідно з поясненнями лікарів бригади швидкої допомоги, яка прибула на місце події, наявних травмувань у потерпілого не було.

Таким чином, матеріалами розслідування не доведено, що нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, оскільки на погіршення стану здоров`я потерпілого не впливали шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, важкість та напруження трудового процесу. Зазначене також підтверджується відповіддю КП «Лікарня № 2 В. П. Павлусенка» від 02 вересня 2024 року № 2143 на запит комісії.

Позивач вважав, що комісією неправильно оцінені та встановлені фактичні обставини нещасного випадку, у зв`язку з чим акт розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П складений необґрунтовано (безпідставно), з порушення вимог Порядку № 337, а тому він підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладене, ГУ ПФУ в Житомирській області просило суд визнати протиправним та скасувати акт розслідування (спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталася 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. з водієм 1-го класу санітарного автомобіля «Швидка допомога» КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 , за формою Н-1/П від 17 вересня 2024 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2025 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Житомирській області відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що настання нещасного випадку встановлено спеціально створеною комісією для розслідування такого випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 . Питання віднесення цього нещасного випадку до такого, що пов`язаний з виробництвом або не належить, вирішує виключно спеціальна комісія, а не суд, який згідно пунктів 9, 10 Порядку № 337, встановлює сам факт нещасного випадку на виробництві, а не його пов`язаність з виробництвом.

При цьому суд послався на релевантну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17 березня 2026 року залучено до участі у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2025 року - без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що нещасний випадок, який стався із водієм санітарного автомобіля «Швидка допомога» ОСОБА_1 , є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки він стався під час виконання потерпілим трудових обов`язків, а саме під час руху по АДРЕСА_1 до пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги, що узгоджується з вимогам Порядку № 337. Разом з тим, суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, оскільки встановлення цього факту належить до виключної компетенції спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку. Інших підстав невідповідності оспорюваного акту розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П вимогам Порядку № 337позивачем не наведено.

Такі висновки узгоджуються з незмінною практикою Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ГУ ПФУ в Житомирській областізадовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Богунського районного суду м. Житомира. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Житомирській області про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.

У липні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ГУ ПФУ в Житомирській областімотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що у цій справі Головне управління звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку на виробництві за формою Н-1/П від 17 вересня 2024 року, складеного комісією КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради. Тобто предметом позову було саме оспорення законності акта розслідування, як документа, складеного з порушенням вимог Порядку № 337, а не встановлення судом факту того, чи є нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, або не пов`язаний із виробництвом. Головним управлінням зазначалося, що комісією під час розслідування не було належним чином встановлено обставини нещасного випадку, не визначено конкретних причин його настання, не наведено належного обґрунтування висновку щодо причин нещасного випадку, а також допущено інші порушення вимог Порядку № 337, що в сукупності свідчить про необґрунтованість складеного акта за формою Н-1/П та є підставою для його скасування.

Суди попередніх інстанцій фактично ототожнили такі заявлені позовні вимоги із вимогою про встановлення судом факту пов`язаності або непов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Таким чином, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам Головного управління щодо порушення комісією встановленого Порядком № 337 алгоритму проведення розслідування, повноти дослідження обставин події, правильності визначення причини нещасного випадку та відповідності оспорюваного акта вимогам законодавства.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. водій 1-го класу санітарного автомобіля «Швидка допомога» відділення пункту смт Ірщанськ Центральної станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 , перебуваючи на зміні, втратив свідомість за кермом під час руху автотранспортного засобу, що призвело до настання ДТП у м. Житомирі по вул. Покровській, 108.

КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради відповідно до Порядку № 337 видано наказ від 03 квітня 2024 року «Про створення комісії для розслідування нещасного випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 ».

Згідно з акту розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П зазначений нещасний випадок стався з водієм ОСОБА_1 під час виконання ним професійних обов`язків, а саме під час руху по вул. Покровській, 108 до пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги.

У пункті 5 акту «Вид події та причини настання нещасного випадку професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», а саме у графі «Причина основна» зазначено: вид події - погіршення стану здоров`я (22), причина - інші причини (43) (т. 1, а. с.16).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що матеріалами розслідування не доведено, що нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, оскільки на погіршення стану здоров`я потерпілого не впливали шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, важкість та напруження трудового процесу. Комісією неправильно оцінені та встановлені фактичні обставини нещасного випадку, у зв`язку з чим акт розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П складений необґрунтовано (безпідставно), з порушення вимог Порядку № 337, а тому він підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позову, КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради зазначало, у пункті 53 Порядку № 337 визначено перелік підстав, за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що не пов`язаний з виробництвом. Таких обставин створеною комісією не встановлено. У пункті 52 Порядку № 337 визначено обставини, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, зокрема, перебування потерпілого на робочому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків, раптове погіршення стану здоров`я потерпілого. Комісією не встановлено впливу на потерпілого шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, у зв`язку з чим підстав для отримання відповідного медичного висновку у комісії не було, тому вірно зазначено код 43 - інші причини.

Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Крім того, пунктом 29 указаного Порядку № 337 визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку.Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, провадження № 14-37цс24.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки настання нещасного випадку встановлено спеціально створеною комісією для розслідування такого випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 . Тоді як питання віднесення цього нещасного випадку до такого, що пов`язаний з виробництвом чи не пов`язаний, належить виключно до компетенції спеціальної комісії, а не суду, який згідно з пунктів 9, 10 Порядку № 337 встановлює сам факт нещасного випадку на виробництві, а не його пов`язаність з виробництвом. При цьому, судами правильно враховано, що позивачем на обґрунтування своїх доводів та наданих доказів не наведено інших підстав невідповідності оспорюваного акта розслідування від 17 вересня 2024 року за формою Н-1/П вимогам Порядку № 337.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди із висновками суду щодо суті спору та спростовуються встановленими вище обставинами справи.

При цьому помилковими є твердження автора касаційної скарги про те, що суди досліджували інший предмет позову, а саме встановлення судом факту пов`язаності або непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, аніж заявлені вимоги про оспорення законності акта розслідування, як документа, складеного з порушенням вимог Порядку № 337.

Досліджуючи законність вказаного акта розслідування (предмет позову), суди чітко вказали про повну його відповідність вимогам спеціального законодавства, а питання пов`язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом було неодмінною фактичною обставиною, яка знаходилася в основі предмета позову.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Порушень судом норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи суд касаційної інстанції не встановив. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк