Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №385/491/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 385/491/26

провадження № 22-ц/4809/1645/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дьомич Л. М., Чельник О. І.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року у складі головуючого судді Венгрина М. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідача на користь позивача загальну заборгованість за кредитним договором № 1337-0159 від 24 січня 2024 року в розмірі 46 117,80 грн, з яких: 11 300,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 34 817,80 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 січня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле,було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1337-0159.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в розмірі 11 300,00 грн для задоволення особистих потреб, строк кредитування 300 днів, базовий період (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплатити відсотки за користування кредитом) - 14 календарних днів, знижена процента ставка 1,20% в день, стандартна процентна ставка 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту.

Позивачем було виконано умови кредитного договору та перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти.

Разом з тим, відповідач умови договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка ним у добровільному порядку не погашена.

Позивач зазначає, що станом на 06 березня 2026 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складають грошову суму у розмірі 52 039,00 грн, з яких 11 300,00 грн за тілом кредиту та 40 739,00 грн за процентами.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за процентами в сумі 5 921,20 грн за умови погашення решти заборгованості в сумі 46 117,80 грн, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року позов задоволено частково Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1337-0159 від 24 січня 2025 року в розмірі 36 512,80 грн, з яких: 11 300,00 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 25 212,80 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір в розмірі 21 07,90 грн, а всього стягнуто 38 620 грн 70 коп.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий суд керувався тим, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, отримання за умовами вказаного договору позичальником кредитних коштів, поряд з цим, оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, не надав суду доказів на спростування наявності у нього заборгованості за кредитним договором, суд вважав, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважав наявними підстави для зменшення заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача у зв`язку з тим, що позивачем нарахуванням відсотків було здійснено усупереч ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відтак, суд здійснив власний розрахунок заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню та зменшив їх розмір до 25 212,80 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

В обгрунтування зазначено, що ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву. Реалізуючи свої права, передбачені ст. 178 ЦПК України відповідач направив до суду відзив 15 квітня 2026 року. Разом з тим, ухвалюючи 20 травня 2026 року оскаржуване рішення, суд зазначив про те, що відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, внаслідок чого, розглянув справу без врахування позиції, заперечень та доказів, які відповідач виклав у своєму відзиві.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що направив на адресу відповідача 16 липня 2026 року індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості, в якій запропонував сплатити частину суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 300 грн до 15 серпня 2026 року. Також зазначено, що після сплати заборгованості Товариством буде припинено дію кредитного договору у зв`язку із частковим прощенням боргу (а.с.122-123).

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

24.01.2024 між сторонами у цій справі, за допомогою веб сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» navse.in.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1337-0159.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 визначено, що позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих його потреб як позичальника, а він зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності до п. 4.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою). Розмір кредиту 11 300,00 грн, дата надання/видачі кредиту 24.01.2024, спосіб надання - шляхом безготівкового переказу вказаної суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.1, 4.2).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит відповідачу: 300 календарних днів з моменту перерахування йому кредиту; дата повернення (виплати) кредиту - 18.11.2024.

Строк договору є рівним строку кредитування; продовження строку кредитування в односторонньому порядку сторонами не допускається (п.4.9).

Базовий період 14 календарних днів (п.4.4).

Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат (додаток № 3), які є останніми днями відповідних базових періодів (п. 4.5).

Реальна річна процентна ставка складає 27137,96 % (п. 4.10).

Орієнтовна загальна вартість кредиту 58352,56 грн (п. 4.11). денна процентна ставка 1,388001 % (п. 4.12).

Загальні витати за кредитом 47052,56 грн (п. 4.13).

Комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми виданого кредиту (п. 4.7).

Згідно п. 6.9 Договору позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитись від договору без пояснення причин, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі. Знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду (п. 10.2) (а.с. 12-19).

Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) С8142.

У справі також наявні копія правил відкриття кредитної лінії (а.с. 20-23), паспорт споживчого кредиту (а.с. 23-24), а також таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором) (а.с. 24-26), які, як і кредитний договір, підписані позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) С8142.

Зокрема у даній таблиці зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом, що відповідають умовам договору. Так остаточне погашення заборгованості 18.11.2024, сума кредиту 11300,00 грн.

Позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 24.01.2024 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 13000,00 грн на його банківську картку НОМЕР_1 , платіж №2418428245, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1337-0159 від 24.01.2024 (а.с. 28), квитанцією системи Liqpayпро перерахування коштів від позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 24.01.2024 о 15:53 в сумі 13000,00 грн, призначення платіжної операції - видача кредитних коштів за договором № 1337-0159 від 24.01.2024, отримувач - номер картки НОМЕР_2 (а.с. 27, 28).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів, відповідач не оспорює факти укладання кредитних договорів.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та не заперечується відповідачем, що 24.01.2024 між сторонами у цій справі, за допомогою веб сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» navse.in.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1337-0159. Відповідно до пункту 2.1 цього договору, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. За умовами вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 11 300 грн.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення із відповідача на його користь заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 25 212,80 грн, суд припустився помилки, оскільки неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи.

Так, апеляційним судом з`ясовано, що ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву (а.с.56-57).

13 квітня 2026 року, відповідач, засобами поштового зв`язку направив до Гайворонського районного суду Кіровоградської області відзив на позовну заяву у цій справі, який зареєстрований судом 15 квітня 2026 року вх.№2471/26, на відзиві міститься резолюція – до справи (а.с.73-97).

У відзиві відповідач повністю виклав свою позицію щодо позовних вимог. Крім того, в додатках до відзиву надав докази, що являється військовослужбовцем та просив зменшити розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню із нього на користь позивача.

Разом з тим, ухвалюючи 20 травня 2026 року оскаржуване рішення, суд зазначив про те, що відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, внаслідок чого, розглянув справу без врахування позиції, заперечень та доказів, які відповідач виклав у своєму відзиві.

Відтак, суд першої інстанції, розглянув справу з порушенням норм процесуального права та не врахував доводи відповідача, викладені у відзиві.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача на його користь заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 34 817 грн, враховуючи таке.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Так, згідно долученого відповідачем до відзиву копії військового квитка серії НОМЕР_3 , установлено, що 17 серпня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 призвано на військову службу (а.с.91-93).

Відповідно до копії довідки №323 про обставини травми від 25 червня 2025 року, молодший сержант ОСОБА_1 30 травня 2025 року одержав вибухову травму. ВОСП лівого стегна та гомілки, правого стегна з порушенням функції правої нижньої кінцівки. Акубаротравми з пошкодженням барабанних перетинок. Посттравматична перфорація барабанної перетинки зліва. ЗЧМТ. Перелом основи черепа. Перелом скроневої кістки зліва. Оторея лівобічна. У вказаній довідці також зазначено, що вказані травми отримано за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_4 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 (а.с.90).

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що в період нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Відтак відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача процентів за кредитним договором.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог про стягнення процентів за кредитним договором необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати повністю рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, разом з тим, за результами апеляційного перегляду справи апеляційним судом не встановлено підстав для повного скасування судового рішення та відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що відповідач не заперечує факт отримання тіла кредиту за кредитним договором, а також не надає суду доказів повернення заборгованості за тілом кредиту позивачу.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1337-0159 від 24 січня 2024 року в розмірі 11 300,00 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу частин 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи, позовні вимоги позивача задоволено частково (на 24, 5%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 652, 28 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, у зв`язку із частковим задоволенням вимог апеляційної скарги (на 75, 5%) із позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3015, 16 грн.

Остаточно, використовуючи принцип взаємозаліку, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2 362, 88 грн (3015,16 грн – 652,28 грн) судового збору за подання апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

За наведених обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача на стягнення із відповідача на його користь заборгованості за договором №1337-0159 від 24 січня 2024 року в розмірі 11 300,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 384, 389, 390 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1337-0159 від 24 січня 2024 року в розмірі 11 300,00 грн (прострочена заборгованість за тілом кредиту).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 362, 88 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повна постанова складена 25.09.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді Л. М. Дьомич

О. І. Чельник