Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №720/2622/25 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

25.09.2026

Справа № 720/2622/25

Провадження № 2-др/720/18/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця заяву представника відповідача Вівчара Аурела Георгійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року представник позивача Вівчар А.Г. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням Новоселицького районного суду від 20 липня 2026 року вищевказаний позов було задоволено частково. Однак, судом не було вирішено питання про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, опис яких подано до суду в порядку ст. 141 ч. 8 ЦПК України. Просив стягнути з позивача ТОВ «Бізнес Позика» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3437 гривень 90 копійок.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Новоселицького районного суду від 20 липня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суму кредитної заборгованості за кредитним договором № 490026-КС-004 від 22 жовтня 2022 року, що становить 16506 гривень 51 копійка. В решті позовних вимог відмовлено.

Із посиланням на ст. 141 ч. 8 ЦПК України представник відповідача просить стягнути з позивача ТОВ «Бізнес Позика» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3437 гривень 90 копійок.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В обґрунтування своєї заяви представник відповідача надав копію договору про надання правничої допомоги від 12 грудня 2025 року з додатковим договором № 0ц253-1, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 24 липня 2026 року та платіжну інструкцію №НК85-К2ЕМ-Х581-МЕ05 від 12 грудня 2025 року.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Вирішуючи дану заяву суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому не співмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З договору № 0Ц253 від 12 грудня 2025 року про надання правничої допомоги вбачається, що відповідач та його адвокат визначили, що вартість наданої правничої допомоги та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги оформляється додатковим договором.

З додаткового договору № 0Ц253-1 від 12 грудня 2025 року про надання правничої допомоги слідує, що вартість наданої правничої допомоги та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги становить 8000 гривень.

З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги від 24 липня 2026 року слідує, що вивчення матеріалів справи, дослідження законодавчої бази та судової практики, надання консультацій, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, додаткових пояснень, заяв по суті справи, розрахунків заборгованості та заяви про ухвалення додаткового рішення по дорученню, вказаному в п. 2.2 договору.

Суд при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу також звертає особливу увагу на складність даної справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, тривалість і кількість судових засідань, кількість сторін та їх представників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Як вбачається з платіжної інструкції №НК85-К2ЕМ-Х581-МЕ05 від 12 грудня 2025 року зобов“язання зі сплати гонорару адвоката частково були частково сплачені у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, був частково задоволений на суму 16506 гривень 51 копійка, що у процентному співвідношенні до суми позову становить 42,97 %.

Зважаючи, що суд присуджує понесені документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то розмір витрат на професійну правничу допомогу у процентному співвідношенні до задоволеної суми позову становить 3437 гривень 90 копійок

А саме, 8000 гривень х 42,97% = 3437 гривень 90 копійок.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та витраченого ним часу, суд вважає обґрунтованими заявлені ним вимоги щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3437 гривень 90 копійок, які є співрозмірними з ціною позову у даній справі, відповідають як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 520/9831/19.

На підставі ст.ст. 133 ЦПК України, суд керуючись ст. 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) гривень 90 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.