Суд: Благовіщенський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №402/686/26
Суддя: Ясінський Л. Ю.
Справа № 402/686/26
П О С Т А Н О В А
28.09.2026м. Благовіщенське
Суддя Благовіщенського районного суду Кіровоградської області Ясінський Л.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, місце роботи не повідомила, проживаючe за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706501 від 30.06.2026 року вбачається, що 29.06.2026 року о 19 год. 50 хв. в селі Розношенське по вул.Шевченка Голованівського району водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Шкода Фабія д.н.з. НОМЕР_2 виїхала на смугу зустрічного руху де допустила зіткнення з транспортним засобом мотоциклом Форте під керуванням громадянки ОСОБА_2 ..Внаслідок ДТП траснпортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.2.3б ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе не визнала та зазначила, що вона виїхала на зустрічну смугу руху, оскільки вимушено об"їжджала перешкоду, а саме гілку дерева. Дорога в тому місці дуже вузька, через кущі та дерева. Виїхавши на зустрічну смугу побачила, що їй на зустріч, з повороту виїхав мотоцикл Форте під керуванням неповнолітньої ОСОБА_2 . Вона одразу повернула вправо, на свою смугу руху та зупинила автомобіль, однак неповнолітня водійка мотоцикла ОСОБА_2 вчасно не зреагувала та в"їхала в її автомобіль. Вона одразу зателефонувала до поліції та запитала ОСОБА_2 чи потрібна їй медична допомога.
На підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 в ході судового розгляду надала три фото з місця події, з яких вбачається, що відрізок автодороги на якій відбулась ДТП дійсно дуже вузька, оскільки на дорогу виходять гілки дерев.
Допитана в ході судового розгляду неповнолітня свідок ОСОБА_2 пояснила, що у вчиненні ДТП винна ОСОБА_1 , однак ні вона ні її батько, який також був присутній у судовому засіданні, претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_1 не мають та в подальшому мати не будуть.
Допитаний в ході судового розгляду інспектор поліції ОСОБА_3 пояснив, що він приїхав на місце ДТП там уже була оперативно слідча група, він складав протокол на підставі пояснень та матеріалів, які були складені працівниками слідчо-оперативної групи.
Старший слідчий СВ Голованівського РВП Драгомарецький С.С., який виїжджав на місце ДТП в судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.
Дослідивши письмові пояснення правопорушника та матеріали справи, приходжу до наступного висновку:
Відповідно до вимогст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннямист. 280 КУпАПрегламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з`ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннямист. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до положеньст. 1 КУпАПзавданням цьогоКодексує охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з приписамист. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.4Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини.Конституція Українивизначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: …юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України(частина перша статті 64).
У пункті 4.1 вказаного Рішення Конституційний Суд Українина підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлюєКонвенція про захист прав людини і основоположних свободдля кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст.6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008). Вказані Вказані стандарти поширюються і на справи, передбаченіст. 124 КУпАП, зокрема огляду на санкцію у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, яке Європейським Судом визнається кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року). Отже, ця справа підпадає під регулювання Конвенції.
З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі, або ж на потерпілого (за аналогію у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення) та не може перекладатися на суд, адже у такому разі суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно дост. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
За правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Таким чином, оцінивши у сукупності надані до суду докази вини ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає вину ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення не доведеною.
При цьому суд виходить з того, що усунути протиріччя у показах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та іншим учасником ДТП, не уявляється можливим, оскільки відсутні інші фактичні дані, які б спростовували чи підтверджували ці покази.
Суд не бере до уваги відомості, які вказані в схемі ДТП, щодо ширини автодороги у 6 (шість) метрів, оскільки з наданих ОСОБА_1 фотознімків візуально вбачається, що відрізок автодороги на якій відбулась ДТП значно вужчий.
Крім того, з вищезазначених фотознімків вбачається, що на відрізку автодороги, а саме перед місцем ДТП, на дорогу виходить гілка з дерева, що передувала виїзду ОСОБА_1 на зустрічну смугу.
З досліджених матеріалів, суд не має можливості зробити висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Працівниками поліції до протоколу не додано відео з місця ДТП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно збирати докази замість органу, уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю не за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а за недоведеністю її вини у вчиненні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,283-285,294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити в зв`язку з недоведеністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
ССуддя: Ясінський Л.Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua