Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №399/335/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/335/26

провадження № 2/399/373/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

розглянувши в порядку загальному позовному провадження з повідомленням сторін в сел. Онуфріївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє – адвокат Остахов Володимир Павлович, до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

08 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Остахов Володимир Павлович звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивували тим, що позивач є власником нежитлової бідівлі приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Камбурліївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області №40 від 25.08.2011 року магазину Вернісаж присвоєно адресу АДРЕСА_1 . 7.11.2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 незаконно приникли в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , зламавши замок на дверях, пошкодивши також двері, за допомогою лому. Перебуваючи в приміщенні магазину, пошкодили майно, яке там перебувало поламали технічні консрукції магазину, стіни, замки, знищили частину майна та викрали музикальний центр і колонку чим спричинили збитки власнику майна. Крім того, було пошкоджено і зірвано пломби з лічильника електроенергії. Розбито котел опалення, викраденні касовий апарат, 2 електрочайники, калькулятор. Згідно висновку експерта № 99-25 від 24.12.2025 року вартість ремонтно – будівельних робіт по відношенню конструктивних елементів нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 у зв`язку із їх пошкодженням становить 122581 грн. Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2026 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.Під час розгляду справ батьки неповнолтніх вину визнали в повному обсязі. Позивачка зверталася до відповідачів з вимогою відшкодувати завдану їй шкоду проте відповідачі відмовилися, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду за захситом своїх прав.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2026 року клопотання представника позивача – адвоката Остахова Володимира Павловича- задоволено. Проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 2.06.2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Завезіон Євгена Леонідовича. Проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє – адвокат Остахов Володимир Павлович, до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача, зазначив, що факт проникнення є, діти були не один раз, розмір шкоди підтверджується висновком експерта. Експерт оцінював, що саме пошкоджено в загальному розмірі, відшкодування прохаємо з усих відповідачів, а тому деталізація кожного пошкодження, не надають, оскільки вважають, що все майно було пошкоджено відповідачами, а тому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що електричні чайники, калькулятори, музикальний центр і колонку,котел, експертом не оцінювалися, оскільки в неї немає квитанцій, чеків, що це майно їй належить, а тому вона лише прохає стягнути кошти відновлювального ремонту нежитлового приміщення. Також зазначила, що даним приміщенням вони не користувалися з приблизно з 2022 року, майже два роки. Викликали поліцію 25 листопада, чи проводився огляд місця події вона незнає, оскільки в цей день її не було в Камбурліївці, все відбувалося в телефоному режимі. Пошкодження виявив її чоловік, тому що робила поліція їй не відомо. Офіційної заяви не писала до органів поліції щодо пошкодження електричних пломб. Про пошкодження повідомили Онуфріївський РЕМ. Дане приміщення це колишній Універмаг в ньому багато кімнат і діти пошкодили сім дверей, на одних із дверей врізні замки на інших вісячі замки, заяви до поліції щодо пошкодження сім дверей не писала. Також побили вікна. Прохала суд задовольнити позовні вимоги в поному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 – ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував розмір шкоди завданої відповідачами, а саме зазначив, що позивачем не доведено, що саме усе майно було пошкоджено неповнолітніми. Постановами Онуфріївського районного суду Кіровоградської області про притягнення батьків неповнолітніх зазначено значно менше збитків ніж прохає стягнути позивач, тому відповідачі визнають частково свою вину та розмір збитків лише в тій частині,що завдано їх діями.

В судовому засіданні допитано відповідача ОСОБА_9 за участю законного представника ОСОБА_8 який зазначив, що дійсно вони приходили декілька разів до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 в магазині «Вернісаж», який є непрацюючий вже багато років. За декілька днів він пошкодив електричні чайники 2 шт., калькулятори 2 шт., розбив шляхом удару гіпсокартоннуперегородку та вибив вхідні двері до підвалу.Не бачив, щоб хтось, щось пошкоджував, може сказати лише за себе. Пояснення працівниками поліції відбиралися у школі, огляд місця події не проводився. Пояснення працівниками поліції відбирали від усіх, їх було там десять, але чомусь притягли до відповідальності лише їх.

В судовому засіданні допитано відповідача ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_2 що дійсно він приходив один раз до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,але коли він туди прийшов то вхідні двері були вибиті, чайник я не бачив. Він зайшов туди з ОСОБА_7 він забрав колонки після чого прийшов ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 . Він з ОСОБА_11 зламали двері на другий поверх, подивилися, що там відбувається і пішли звідти. Пояснення працівниками поліції відбиралися у школі, огляд місця події не проводився.

В судовому засіданні допитано відповідача ОСОБА_5 за участю законного представника ОСОБА_4 що дійсно він приходив один раз до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,але коли він туди прийшов то вхідні двері були вибиті. Вигляд даного приміщення був розбитий, тому ми вирішили що, це покинуте приміщення. Він зайшов туди з ОСОБА_3 . Він з ОСОБА_3 зламали двері на другий поверх, подивилися, що там відбувається і пішли звідти. Також не зрозуміло чого притягнуто їх до відповідальності, оскільки з нами також були інші діти. Пояснення працівниками поліції відбиралися у школі, огляд місця події не проводився.

Відповідач ОСОБА_6 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживанням та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомили. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Будь - яких інші заяви та клопотання відповідачем до суду не направлено.

Суд,вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 , є власником нежитлової бідівлі літ. «А» цегляної двоповерхової, загальною площею 647,7 кв.м., розташованої на змельній ділянці площею 0,17 га., що підтверджується копією договору купівлі – продажу 19.02.2008 року та витягом з державного реєстру правочинів № 5459679.

Згідно рішення Камбурліївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 25.08.2011 року. № 40 присвоєно порядковий номер магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 , підідприємцю ОСОБА_1 .

Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження, згідно мотивувальної частини даної постанови встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486326 від 02.12.2025 року складеного інспектором СЮП ВВзГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Халус Ю.Ю. вбачається, що 07.11.2025 о 16:30 год за адресою АДРЕСА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який є непрацюючий мати – ОСОБА_8 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з чим останній пошкодив електричні чайники 2 шт., калькулятори 2 шт., розбив шляхом удару гіпсокартоннуперегородку та вибив вхідні двері до підвалу, належні ОСОБА_3 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2026 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження, згідно мотивувальної частини даної постанови встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486327 від 10.12.2025 року складеного інспектором СЮП ВВзГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Халус Ю.Ю. видно, що 19.11.2025 о 14:30 год. за адресою АДРЕСА_1 , будучи матір`ю сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративне правопорушення за ст. 51 КУпАП, а саме в магазині «Вернісаж» викрав чуже майно, а саме музикальний центр і колонку, якому на момент вчинення виповнилося 13 років, тому мати ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків, щодо виховання свого сина, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, згідно мотивувальної частини даної постанови встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 488328 від 12.12.2025 року складеного інспектором СЮП ВВзГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Халус Юлією Юріївною, вбачається, що 08.11.2025 року, було встановлено що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухилився від виконання передбачених законодавством своїх обов`язків щодо забезпечення належних умов виховання по відношенню до свого неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в зв`язку з чим останній увійшов до магазину «Вернісаж», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодив дерев`яні двері ломом, який знайшов на стадіоні та проник до магазину з метою взлому, чим батько ОСОБА_4 , порушив вимоги ст. 184 КУпАП – невиконання обов`язків, щодо виховання дітей, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, згідно мотивувальної частини даної постанови встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 488329 від 12.12.2025 року складеного інспектором СЮП ВВзГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Халус Юлією Юріївною, вбачається, що 08.11.2025 року, було встановлено що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ухилилась від виконання передбачених законодавством своїх обов`язків щодо забезпечення належних умов виховання по відношенню до свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в зв`язку з чим останній увійшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який не працює, та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодив дерев`яні двері за допомогою лому та рук, чим мати ОСОБА_2 , порушила вимоги ст. 184 КУпАП – невиконання обов`язків, щодо виховання дітей, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно заяви від 25.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до начальника Онуфріївської ЕМ, що нею було виявлено 25.11.2025 року з електричного щита зрив пломб.

Згідно акту від 26.11.2025 року встановлено, що доступу до облікових струмоведучих частин немає, висновок в даному акті відсутній.

Згідно повідомлення від 25.02.2026 року № 24511-2026 року, позивачці повідомлено, що під час перевірки не встановлено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про участь вказаних неповнолітніх осіб у пошкодженні чи викрадені майна, які вказані у її зверненні, проникненні до приміщення або вчиненні будь яких інших протиправних дій. Інших осіб,які могли бути причитні до даного правопорушення встановити не вдалося.

Згідно висновку експерта № 99-25 від 24.12.2025 року вартість ремонтно – будівельних робіт по відношенню конструктивних елементів нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 у зв`язку із їх пошкодженням становить 122581 грн.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що за положеннями ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов`язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач відсутність його вини в заподіянні шкоди.

При цьому, аналіз наявних у справі доказів у їх сукупності не дає можливості суду достовірно встановити, що усі визначені судовим експертом пошкодження нежитлового приміщення, дійсно є наслідком проникнення відповідачів у приміщення, що мала місце в листопаді 2025 року.

В судовому засіданні позивач пояснила, що пошкодження, які зазначені в постановах суду, а саме електричні чайники, калькулятори, музикальний центр і колонку, котел, експертом не оцінювалися, оскільки в неї немає квитанцій, чеків, що це майно їй належить, а тому вона лише прохає стягнути кошти відновлювального ремонту нежитлового приміщення.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як наслідок, для відшкодування шкоди за правилами та приписами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії. Наявність шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, що завдала шкоду.

Разом з тим, жоден з наданих письмових доказів в обґрунтування позову, додані до матеріалів справи, не містить в собі висновків про те, що саме все майно, яке зазначено в експертизі пошкоджено відповідачами. В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання представником позивача на те, що якщо відповідачі проникли у приміщення, тому усю шкоду зазначену в експертизі завдано відповідачами, суд розцінює як припущення, оскільки позивачем зазначено, що дійсно даним нежитловим пріміщенням вони не користуються понад два роки. Інших належних письмових доказів, про стан приміщення до проникнення неповнолітніми і після, суду не надано.

Окрім того, позивачем жодним чином не обґрунтовано на яких підставах відповідачі мають сплатити позивачу матеріальну шкоду в сумі 122581 грн., оскільки будь-яких доказів на підтвердження вини відповідачів у завданні шкоди в цьому розмірі майну позивача суду не надано.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт пошкодження нежитлового присіщення та розмір завданої шкоди, який належить ОСОБА_1 , а й те, що відповідні пошкодження були спричинені саме відповідачами.

Як встановлено судом, позивач є власником нежитлового приміщення

Згідно висновку експерта № 99-25 від 24.12.2025 року вартість ремонтно – будівельних робіт по відношенню конструктивних елементів нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 у зв`язку із їх пошкодженням становить 122581 грн.

Разом із тим, зазначений висновок експерта не містить відомостей щодо осіб, які спричинили пошкодження нежитлового приміщення, та не підтверджує причетності до їх спричинення відповідачами . Висновок визначає виключно розмір матеріального збитку, завданого власнику нежитлового приміщення, і не встановлює обставин щодо особи заподіювача шкоди.

При цьому суд звертає увагу, що сам факт перебування відповідачів на місці події не доводить факту вчинення ними дій щодо пошкодження всього майна належного нежитлового приміщення позивачці.

Щодо відшкодування матеріальних збитків з відповідачів внаслідок пошкодження дерев`яних дверей, гіпсокартонної перегородки та вхідних дверей до підвалу, не можливо визначити, оскільки з висновку експерта наданої позивачем не можливо встановити вартість даних збитків, інших доказів на підтвердження даного розміру позивач не надала.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди (п. п. 32,33 постанови Верховного Суду від 04.08.2020 року у справі N 925/1478/16).

В п. 27 постанови N 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення позову, у зв`язку з його недоведеністю, оскільки позивачем не обґрунтовано та жодним належним і допустимим доказом не підтверджено на яких підставах саме відповідачі повинні відшкодувати завдані позивачу збитки саме в заявленому розмірі.

У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів матеріальної шкоду в сумі 122581 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів на її корись моральної шкоди, суд зазначає, що частиною 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав може бути відшкодування, в тому числі, моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ст. ст. 16, 1168 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N 4 від 31 березня 1995 року, (надалі - Пленум ВСУ), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від основної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, у задоволенні якої відмовлено, у задоволенні цієї вимоги суд також відмовляє.

Питання розподілу судових витрат вирішено відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з урахування результату розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє – адвокат Остахов Володимир Павлович, до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Інформація про сторони:

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Адвокат позивача Остахов Володимир Павлович, РНОКПП НОМЕР_2 , юридична адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Алітуська, буд. 2,

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ;

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання зареєстроване за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Олександрівка, адреса, зазначена позивачем: АДРЕСА_4 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Олександрівка, адреса, зазначена позивачем: АДРЕСА_4 ;

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 ;

Відповідач ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 ;

Адвокат відповідачів Завізіон Євген Леонідович, юридична адреса:Полтавська область, кременчуцького району, м.Глобине, вул.. Виноградна,18.

Рішення може бути оскаржено Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області О.О. Шуліка