Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №394/1022/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

28.09.26

394/1022/26

1-кп/394/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121110000278 від 11.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянкаУкраїни, уродженка села Покровка, Новоархангельського району, Кіровоградської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , України, українка,маюча середню освіту, працездатна, яка тимчасово не працює, депутатом не являється, на утриманні має малолітнього сина, пільг немає, стан здоров`я задовільний, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчиниа таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за таких обставин:

03 червня 2026 року, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 перебувала по вулиці Центральній, в селі Покровка Голованівського району Кіровоградської області. Ідучи по зазначеній вище вулиці в напрямку свого домоволодіння ОСОБА_4 , виявила на узбіччі дороги, мобільний телефон марки OPPO A74 моделі СРН2219 синього кольору, поміщеного в силіконовий чохол-бампер чорного кольору, в котру знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» та карта пам`яті формату Micro -СD, об`ємом 64 ГБ який в подальшому вирішила викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підняла його та таємно, викрала мобільний телефон, торгової марки OPPO A74 моделі СРН2219 синього кольору, вартістю 3036 гривень 80 копійок, карта пам`яті формату Micro -СD, об`ємом 64 ГБ, вартістю 405 гривень 95 копійок, силіконовий чохол-бампер чорного кольору, вартістю 80 гривень та сім-картку мобільного оператора «Київстар», вартістю 155 гривень, що на праві приватної власності належали потерпілій ОСОБА_5 .

В подальшому ОСОБА_4 , разом із викраденим майном, з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілій, майнову шкоду на загальну суму 3677 гривень 75 копійок.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при обставинах викладених вище, визнала повністю. У вчиненому щиро розкаяюється, зобов`язалася подібного не вчиняти, зазначила, що готова нести призначене судом покарання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України доводиться зібраними у справі доказами, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Потерпіла щодо покарання поклалася на розсуд суду.

Приймаючи до уваги, що всі учасники не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, прокурор запропонував досліджувати докази у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд, учасникам кримінального провадження роз`яснив положення зазначеної норми закону та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, та що характеризують особу обвинуваченого.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинуваченої ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому, відповідно до обвинувального акта, обвинувачення.

Суд вважає показання обвинуваченого правдивими і достовірними, оскільки вони детально узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаної в суді обвинуваченої у суду немає.

При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також рішення ЄСПЛ "Коробов проти України", "Кобець проти України", де зазначається, що при оцінці доказів, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.

Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Кваліфікуючими ознаками крадіжки є таємне проникнення у житло та вчинене в умовах воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену, потерпілу, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , дійсно мала місце за обставин, викладених вище, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена «поза розумним сумнівом».

Органами досудового розслідування було вірно кваліфіковано дії обвинуваченої за ст. 185 КК України і суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки об`єктом даного правопорушення є чуже право власності, об`єктивна сторона правопорушення полягає у таємному викраденні цього майна, при цьому правопорушення вчинено з прямим умислом з корисливою метою, особою, яка є суб`єктом злочину. Кваліфікуюча ознака знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, і й виправлення засудженого.

Суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо дискреції), де зазначено що самесуду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до абз. 17 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого.

З наданої суду досудової доповіді, вбачається, що за результатами оцінки особи ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, при цьому рівень небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, з боку обвинуваченого є середнім, при цьому, у свідомості обвинуваченого присутня мотивація до позитивних змін, існує ймовірність виправлення особи без ізоляції від суспільства можлива за умови здійснення нагляду, застосування соціально-виховного впливу.

Щире каяття суд вважає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено та органом обвинувачення в вину обвинуваченому не пред`явлено.

При цьому, враховуючи роз`яснення які містяться у ППВС України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Суд враховує ставлення обвинуваченої до вчиненого, так як вона критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараною за вчинене, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, досудову доповідь, позицію прокурора, потерпілої, суд вважає, суд вважає, покаранням достатнім і необхідним для виправлення буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

В Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченої, яка в скоєному щиро розкаюється та повністю усвідомила протиправність своїх дій, всі вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання, можливе без відбуття покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а й для виправлення.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлено, арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Відповідно до положень ст.100 КПК України суд має вирішити долю речових доказів, а також вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні обирано у виді особистого зобов`язання, строк якого на час призначення справи до розгляду сплив, з урахуванням призначеної міри покарання обрання запобіжного заходу судом не вбачається.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за можливе обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 України та призначити їй покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням пробації звернутися до органів служби зайнятості.

Речові докази в даному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки OPPO A74 моделі СРН2219 синього кольору, який передано на зберігання потерпілій - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі, якщо було подано апеляційну скаргу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити учасникам судового провадження. Роз`яснити, що інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику, який не був присутній в судовому засідання, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

Суддя: