Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №708/895/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/895/26

Провадження № 2/708/664/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ 1/2 часток із земельних ділянок, які перебувають у спільній частковій власності та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Куріловича С. О. звернулася до суду із позовом до відповідачок про виділ 1/2 часток із земельних ділянок, які перебувають у спільній частковій власності.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачка є власницею 1/2 часток земельних ділянок: площею 1,5677 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1158, та площею 1,5678 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області. Власниками інших 1/2 часток вказаних земельних ділянок є відповідачки у справі.

Вказані земельні ділянки сторони набули у спадок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позивачка оформила свої спадкові права, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМЕ 664479 та серії ВМЕ 664480, видані 23.06.2009 державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори Костенко Н. В.

Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої спадкові права на відповідні частки земельних ділянок не оформили і свідоцтва про право власності на вказані земельні ділянки не отримували.

Між позивачкою та відповідачками, як співвласниками вказаних земельних ділянок, відсутня комунікація щодо користування, утримання та збереження цього майна і угода про спосіб виділення в натурі її частки не досягнута, оскільки поштове відправлення із вказаною пропозицією повернулося на адресу позивачки за закінченням терміну зберігання. Зважаючи на те, що земельні ділянки перебувають у спільній частковій власності, позивачка позбавлена можливості без згоди інших співвласників самостійно вчиняти дії стосовно належних їй часток земельних ділянок, чим порушуються її права, як власника нерухомого майна.

Оскільки неможливо укласти договір про поділ земельних ділянок у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, позивачка звернулася до суду за захистом свого майнового права шляхом виділу земельних ділянок в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Просить суд виділити їй в натурі (на місцевості) 1/2 частку земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 1,5677 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1158, та 1/2 частку земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 1,5678 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1160, залишивши у спільній частковій власності відповідачок інші 1/2 частки вказаних земельних ділянок.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання учасники не з`явилися.

Представник позивачки - адвокат Курілович С. О. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки. Позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти заочного розгляду справи судом не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили. Правом подання відзиву на позов не скористалися.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ураховуючи дані обставини, а також те, що позивачка та її представник не заперечують проти розгляду справи у відсутність відповідачів, надані докази дають можливість вирішити справу без відповідачів, суд дійшов висновку про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 87 Земельного кодексу, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок; при набутті у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини на земельну ділянку; за рішенням суду; в інших випадках, установлених законом.

Право спільної власності на земельну ділянку передбачає не поділ земельної ділянки на частки, а частку у праві на земельну ділянку, тобто земельна ділянка залишається єдиним об`єктом.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Судом установлено, що позивачка у справі ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом серії ВМЕ 664479 та серії ВМЕ 664480, виданих 23.06.2009 державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори Костенко Н. В., є власницею 1/2 частки земельної ділянки площею 1,5677 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1158, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, та 1/2 частки земельної ділянки площею 1,5678 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено відповідними витягами з ДРРПНМ № 464335241 від 16.02.2026 та № 464337012 від 16.02.2026. Власницями інших 1/2 частин вказаних земельних ділянок є відповідачки у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які свої спадкові права на відповідні частки земельних ділянок не оформили і свідоцтва про право власності на вказані земельні ділянки не отримували.

Частинами 1-3 статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 4 ст. 88 Земельного кодексу, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки

Для реалізації прав суб`єктів спільної часткової власності на отримання у власність (користування) частки в праві на земельну ділянку, така земельна ділянка має набути ознак права власності ( користування).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією, із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №344/8200/14-ц, та зазначила, що у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.

За вказаних обставин, суд вважає, що виділення частки позивачки зі спільної часткової власності повинно відбуватися з дотриманням норм законодавства, що регулюють порядок поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення.

Так, з метою реалізації належних позивачці прав співвласниці земельних ділянок на адресу відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представником позивачки - адвокатом Куріловичем С. О. 23.02.2026 направлено пропозицію про укладення договору про виділ (поділ) земельної ділянки, проте поштове відправлення із вказаною пропозицією повернулося на адресу представника позивачки за закінченням терміну зберігання 12.03.2026.

Водночас визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 286/3653/18.

Відповідно до наданої позивачкою технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 1,5677 га та 1,5678 га, виготовленої Черкаським міськрайонним виробничим відділом Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", судом установлено технічну можливість виділу позивачці часток у вказаних земельних ділянках, належних на праві спільної часткової власності сторонам по справі, за запропонованим варіантом.

Таким чином, визначений варіант виділу належних ОСОБА_1 часток у земельних ділянках є технічно можливим, відповідає співвідношенню часток співвласників та вимогам чинного законодавства.

За наслідками дослідження доданих до технічної документації актів розподілу земельних ділянок із схемами розподілу суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими в частині наявності технічної можливості такого виділу та його відповідності належним співвласникам часткам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачка, як співвласниця земельних ділянок, має право на виділ належних їй часток в натурі з одночасним припиненням права спільної часткової власності. Тому, за наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316-319, 328, 334, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 87, 88, 152 ЗК України, ст. ст. 5, 10, 30, 76-83, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ 1/2 часток із земельних ділянок, які перебувають у спільній частковій власності.

Виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) 1/2 частку земельної ділянки площею 1,5677 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1158, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, припинивши право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) 1/2 частку земельної ділянки площею 1,5678 га, кадастровий номер 7125480500:01:001:1160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Боровицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, припинивши право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 );

Представник позивачки: адвокат Курілович Сергій Олександрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000534, видане Радою адвокатів Черкаської області 04.02.2013, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, каб. № 9);

Відповідачка: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 );

Відповідачка: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ