Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №712/12279/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12279/26

Провадження 2/712/5925/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 лютого 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферту) №16.02.2026-100000745.

Укладення договору здійснювалося шляхом акцепту відповідачем пропозиції кредитодавця із застосуванням одноразового ідентифікатора Е371. Ідентифікація відповідача здійснювалася, зокрема, із використанням системи BankID НБУ, а кредитні кошти перераховувалися на зазначену позичальником банківську картку.

Відповідно до заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, 16 лютого 2026 року відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 140 днів, кінцевий строк повернення кредиту - 05 липня 2026 року.

Умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що при первісному розмірі кредиту становило 1 000 грн.

05 березня 2026 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої відповідачу надано другий транш кредиту у розмірі 1 000 грн., у зв`язку із чим загальний розмір наданих кредитних коштів становив 6 000 грн. За надання другого траншу умовами додаткової угоди передбачено комісію у розмірі 200 грн.

На виконання зобов`язань за договором відповідачем 01 березня 2026 року здійснено платіж у розмірі 1 111,37 грн, який кредитодавцем зараховано у погашення 700 грн нарахованих процентів та 411,37 грн комісії.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем надалі умов кредитного договору, позивач зазначив, що станом на 20 серпня 2026 року заборгованість становить 20 318,63 грн, з яких: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 530 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 788,63 грн. - заборгованість за комісією; 6 000 грн. - проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача 20 318,63 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладення договору в електронній формі не змінюють його правової природи. Використання сторонами одноразового ідентифікатора як електронного підпису відповідає передбаченому законом способу укладення електронного правочину за умови можливості ідентифікувати особу, яка здійснила відповідну дію.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив акцепт запропонованих кредитодавцем умов із використанням одноразового ідентифікатора Е371, після чого кредитні кошти були фактично надані відповідачу.

При цьому суд враховує, що, незважаючи на зазначення позивачем у позовній заяві про надання 16 лютого 2026 року кредиту в розмірі 6 000 грн., така обставина не відповідає змісту наданих самим позивачем первинних документів.

Заявкою та розрахунком заборгованості підтверджується, що 16 лютого 2026 року відповідачу було надано 5 000 грн., тоді як додаткові 1 000 грн. надані в подальшому як другий транш на підставі додаткової угоди від 05 березня 2026 року.

Отже, загальна сума фактично наданого відповідачу кредиту становить 6 000 грн., однак вона сформована внаслідок надання двох траншів.

Факт укладення договору та отримання кредитних коштів додатково підтверджується поведінкою самого відповідача, який 01 березня 2026 року здійснив платіж у розмірі 1 111,37 грн. на виконання кредитного договору.

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що до здійснення зазначеного платежу за користування первісно отриманими 5 000 грн. кредиту було нараховано 700 грн. процентів. Із внесених відповідачем 1 111,37 грн. кредитором 700 грн. зараховано у погашення процентів та 411,37 грн. - у погашення комісії.

Після надання другого траншу розмір основного боргу становив 6 000 грн., а проценти нараховувалися відповідно до погодженої сторонами ставки 1 % на день.

Згідно з наданим розрахунком за період користування кредитом позивачем нараховано 7 530 грн. процентів, які залишилися непогашеними.

Розрахунок містить щоденне відображення нарахованих процентів, проведеного відповідачем платежу та залишку відповідної заборгованості, узгоджується з умовами кредитного договору та додаткової угоди. Доказів здійснення інших платежів або погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги про стягнення 6 000 грн. основного боргу та 7 530 грн. процентів за користування кредитом є обґрунтованими.

Умовами договору також передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту.За первіс

ним траншем у сумі 5 000 грн. комісія становила 1 000 грн, а за другим траншем у сумі 1 000 грн - 200 грн, тобто загалом 1 200 грн.

Враховуючи здійснений відповідачем платіж, частину якого у розмірі 411,37 грн було зараховано кредитором у рахунок погашення комісії, непогашений залишок останньої становить: 1 200 грн – 411,37 грн = 788,63 грн.

Зазначений розрахунок арифметично відповідає умовам укладеного сторонами договору та додаткової угоди, а тому вимога про стягнення 788,63 грн. комісії також підлягає задоволенню.

Таким чином, заборгованість відповідача за основними договірними зобов`язаннями становить: 6 000 грн + 7 530 грн + 788,63 грн = 14 318,63 грн.

Водночас, вимоги позивача про стягнення додатково 6 000 грн процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за кредитними та позиковими зобов`язаннями на період дії воєнного або надзвичайного стану.

Зазначеною нормою передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд при застосуванні зазначеної норми виходить із того, що передбачене пунктом 18 спеціальне регулювання поширюється, зокрема, на кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, а його правовим наслідком є звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення відповідного грошового зобов`язання. Такий підхід відображено, зокрема, у постанові КЦС ВС від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 та узагальнено Пленумом Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2025 року №6.

Актуальність такого тлумачення підтверджена і Касаційним цивільним судом у 2026 році: у постанові від 16 квітня 2026 року у справі №751/4086/24 Верховний Суд наголосив на спеціальному характері пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України саме щодо позичальників за кредитними договорами.

Спірний кредитний договір укладений 16 лютого 2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Весь період прострочення, за який позивач здійснив нарахування заявлених до стягнення сум за ст. 625 ЦК України, також припадає на період дії спеціального правового регулювання, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому, встановлення сторонами у договорі іншого, ніж три проценти річних, розміру процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, не змінює правової природи відповідного нарахування як міри відповідальності за прострочення грошового зобов`язання та не усуває дії прямо встановленого законом звільнення позичальника від такої відповідальності.

Тому передбачення сторонами договору процентної ставки за прострочення виконання зобов`язання не є підставою для обходу імперативного спеціального регулювання, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, заявлені позивачем 6 000 грн. процентів за ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача не підлягають.

Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не спростовує наведеного висновку, оскільки предметом застосування у цій справі є самостійна спеціальна норма - пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка безпосередньо регулює наслідки прострочення грошових зобов`язань за кредитними договорами в період дії воєнного стану.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 14 318,63 грн., а у задоволенні вимоги про стягнення 6 000 грн. процентів за ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки із заявлених 20 318,63 грн. судом задоволено 14 318,63 грн., позов задоволено на 70,47 %. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 876,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за Кредитним договором №16.02.2026-100000745 від 16 лютого 2026 року у загальному розмірі 14 318,63 гривень та судовий збір у розмірі 1 876, 14 гривень, а всього стягнути 16194, 77 гривень (шістнадцять тисяч сто дев`яносто чотири грн. 77 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 28.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .