Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №712/12292/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12292/26

Провадження 2/712/5931/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №21.09.2025-100001480 від 21.09.2025 у загальному розмірі 17 321 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №21.09.2025-100001480.

Відповідно до акцептованих відповідачем умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 4 000 грн., строком на 217 днів, кінцевою датою повернення якого визначено 25.04.2026.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Також, умовами договору встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що при первісному розмірі кредиту 4 000 грн становило 360 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 360 грн у кожному з другого та третього чергових періодів.

11.11.2025 між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого за ініціативою позичальника кредитодавцем надано другий транш у сумі 1 100 грн, унаслідок чого загальна сума наданого кредиту становила 5 100 грн.

У зв`язку з наданням другого траншу сторонами передбачено комісію, пов`язану з його наданням, у розмірі 9 % від суми траншу, тобто 99 грн, а також збільшено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості до 459 грн у відповідних чергових періодах.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, тоді як відповідач умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

21.10.2025 відповідач здійснив платіж у сумі 1 600 грн, який позивачем враховано при визначенні заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 17 321 грн, з яких: 5 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 104 грн. - проценти за користування кредитом; 99 грн. - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 918 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 5 100 грн. - проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просив стягнути зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви, у розмірі 130,98 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи судом установлено, що кредитний договір укладений сторонами в електронній формі.

Згідно з частинами третьою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною, а відповідь про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або шляхом вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачена можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір №21.09.2025-100001480 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е589, направленим на зазначений ним фінансовий номер телефону. Під час укладення договору відповідач також пройшов ідентифікацію із використанням Системи BankID НБУ.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 звертав увагу, що укладення електронного договору із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідає вимогам законодавства щодо письмової форми правочину за умови встановлення належності відповідного ідентифікатора особі, яка акцептувала пропозицію.

Надання першого траншу у сумі 4 000 грн. підтверджується наданими позивачем документами щодо перерахування коштів на зазначений відповідачем електронний платіжний засіб.

Крім того, 11.11.2025 сторони уклали додатковий договір, яким передбачено надання відповідачу другого траншу у сумі 1 100 грн., унаслідок чого загальний розмір кредиту збільшився до 5 100 грн.

Отже, за умови підтвердження матеріалами справи фактичного перерахування другого траншу у сумі 1 100 грн. на платіжний засіб відповідача суд вважає доведеним надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 5 100 грн.

Вчинення відповідачем 21.10.2025 платежу у сумі 1 600 грн. також узгоджується з фактом існування між сторонами кредитних правовідносин та виконанням відповідачем укладеного договору.

При цьому сам по собі факт часткового виконання договору не звільняє позивача від передбаченого статтями 12, 81 ЦПК України обов`язку довести склад та розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Умовами договору сторони погодили процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день протягом наступних чергових періодів.

Процентні ставки визначені як фіксовані та незмінні.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Водночас правовідносини сторін виникли з договору про споживчий кредит, а тому при оцінці його умов суд ураховує спеціальні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини четвертої статті 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується як співвідношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту та строку кредитування у днях.

У первісному договорі сторонами визначено денну процентну ставку 0,72 %, загальні витрати за споживчим кредитом - 6 270,78 грн., орієнтовну реальну річну процентну ставку - 3095,67 %, а загальну вартість кредиту для споживача - 10 270,78 грн.

Таким чином, передбачена договором денна процентна ставка не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

При цьому передбачені договором проценти є платою за правомірне користування наданими кредитодавцем коштами, а не мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок містить нарахування процентів за користування кредитом у сумі 6 104 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми або доказів, які спростовували б розрахунок позивача в цій частині, матеріали справи не містять.

Враховуючи погоджені сторонами умови кредитування, строк дії договору та здійснений відповідачем платіж, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення 6 104 грн. процентів за користування кредитом.

Додатковим договором від 11.11.2025 передбачено надання відповідачу другого траншу у сумі 1 100 грн.

Одночасно сторони погодили комісію, пов`язану з наданням цього траншу, у розмірі 9 % від його суми, тобто 99 грн.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

У даному випадку розмір комісії безпосередньо визначений додатковим договором, залежить від розміру додатково наданого кредиту та становить 99 грн.

Враховуючи, що надання другого траншу відбулося за ініціативою позичальника на підставі окремого додаткового договору, а розмір відповідної комісії був визначений при погодженні умов такого додаткового кредитування, суд вважає вимогу про стягнення 99 грн комісії, пов`язаної з наданням другого траншу, обґрунтованою.

Іншої оцінки потребує вимога позивача про стягнення 918 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Первісними умовами договору передбачалась комісія за обслуговування у сумі 360 грн. у кожному з другого та третього чергових періодів. Після укладення додаткового договору її розмір збільшено до 459 грн. у кожному із зазначених періодів.

За змістом договору така комісія встановлена за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, можливість здійснювати платежі онлайн, відновлювати пароль для входу до особистого кабінету, інформування про дати чергових платежів, консультаційні та інші послуги.

Водночас цим же договором прямо передбачено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Таким чином, умови договору щодо правової природи зазначеної комісії не є узгодженими між собою: з одного боку, встановлюється окрема плата за комплекс дій кредитодавця, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, а з іншого - кредитодавець безпосередньо зазначає про відсутність додаткових та супутніх послуг.

Крім того, переважна частина наведених у договорі дій - забезпечення функціонування особистого кабінету, можливості внесення платежів, відновлення доступу до особистого кабінету, інформування щодо строків виконання договору - пов`язана з організаційним і технічним забезпеченням виконання самого кредитного договору.

Статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право споживача у будь-який час протягом строку дії договору безоплатно отримувати інформацію про поточний розмір його заборгованості та іншу визначену законом інформацію. Плата може встановлюватися за надання відповідної інформації частіше одного разу на місяць, якщо така плата передбачена договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 звернула увагу на недопустимість покладення на споживача обов`язку сплачувати плату за інформацію щодо кредитної заборгованості, яку кредитодавець відповідно до закону зобов`язаний надавати безоплатно.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 виходила з необхідності встановлення конкретних додаткових або супутніх послуг, за які кредитодавцем стягується відповідна комісія.

У цій справі комісія у сумі 459 грн. нараховується автоматично у кожному з визначених договором періодів і не поставлена у залежність від фактичного звернення позичальника за конкретною додатковою послугою, її замовлення або фактичного надання кредитодавцем.

Доказів того, що відповідач замовляв та фактично отримував платні додаткові або супутні послуги на загальну суму 918 грн, позивачем не надано.

Саме лише включення до договору переліку організаційних і технічних дій кредитодавця не доводить фактичного надання відповідачу окремої платної послуги та виникнення у нього обов`язку сплатити за неї заявлену суму.

За таких обставин суд не знаходить достатніх правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача 918 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5 100 грн. процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Умовами договору передбачено, що у разі прострочення будь-якого грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплачувати 170000 % річних від суми простроченої заборгованості, при цьому розмір такого нарахування обмежений відповідною встановленою договором сумою за кожний день прострочення.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України проценти річних, що нараховуються на прострочене грошове зобов`язання, є правовим наслідком порушення такого зобов`язання та мірою відповідальності боржника.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Нараховані позивачем 5 100 грн. мають саме компенсаційно-відповідальний характер та обумовлені простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання.

Посилання позивача на виключення пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не спростовує наведеного, оскільки пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який безпосередньо регулює питання відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, продовжує діяти.

При цьому спеціальне регулювання відносин споживчого кредитування не може бути підставою для фактичного незастосування прямої законодавчої норми про звільнення позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Отже, вимога ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача 5 100 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено існування у відповідача заборгованості, яка підлягає стягненню, у розмірі: 5 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 104 грн. - проценти за користування кредитом; 99 грн. - комісія, пов`язана з наданням другого траншу.

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 11 303 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 918 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 5 100 грн. процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 17 321 грн, з яких судом задоволено 11 303 грн, що становить приблизно 65,26 % заявлених вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1 737,63 грн.

Позивачем також заявлено про відшкодування 130,98 грн витрат, пов`язаних із направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріалами справи підтверджено фактичне понесення позивачем зазначених поштових витрат та їх зв`язку з виконанням передбаченого ЦПК України обов`язку щодо направлення іншому учаснику справи копії позовної заяви з додатками, такі витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на направлення процесуальних документів у розмірі 85,47 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим питання щодо їх розподілу на момент ухвалення цього рішення судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №21.09.2025-100001480 від 21 вересня 2025 року у загальному розмірі 11 303, 00 гривень, судовий збір збір в розмірі 1 737, 63 гривень та 85, 47 гривень - витрат, пов`язаних із направленням процесуальних документів, а всього стягнути 13 126, 10 гривень (тринадцять тисяч сто двадцять шість грн. 10 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 28.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .