Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №692/1296/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1296/26

Провадження № 3-зв/692/8/26

28.09.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши заяву про самовідвід судді Драбівського районного суду Черкаської області Чепурного Олександра Петровича у справі № 692/1296/26,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Драбівського районного суду Черкаської області перебуває справа № 692/1296/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

25.09.2026 року суддя Чепурний О.П. подав заяву про самовідвід у даній справі, мотивуючи це тим, що у протоколі зазначена потерпілою ОСОБА_2 , яка є присяжною Драбівського районного суду Черкаської області, входить до складу суду по справах окремих категорій, де головуючим може бути суддя Чепурний О.П. і розгляд останнім питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 може викликати обґрунтовані сумніви як у стороннього спостерігача, так і у учасників провадження в об`єктивності судді Чепурного О.П. як колеги, з яким потерпіла особа спільно здійснює судочинство.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріали заяви про відвід судді приходжу до такого висновку.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ст. 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Аналогічне положення міститься і у ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно ст. 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а згідно вимог ч. 2 ст. 7 провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Незважаючи на закріплення у Конституції України, міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надана ВРУ, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» права на ефективний та справедливий суд, чинний КУпАП не містить положень щодо можливості заявлення суддею самовідводу та порядку розгляду такої заяви.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, усталеної правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання щодо направлення до іншого суду заяви про відвід судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.

Згідно ст. 7, 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст.81 КПК у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

ОСОБА_2 дійсно є присяжною у Драбівському районному суді Черкаської області, а отже входить до складу суду по справах окремих категорій де головуючою був або може бути суддя Чепурний О.П. Розгляд справи № 692/1296/26 суддею Чепурним О.П., де учасником є ОСОБА_2 , може викликати обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача та учасників справи в об`єктивності судді Чепурного О.П. як колеги, з яким потерпіла особа спільно здійснює/може здійснювати судочинство.

Враховуючи викладені у заяві про самовідвід обставини та з метою запобігання сумнівів у об`єктивності, неупередженості судді в результаті розгляду справи, заяву про самовідвід судді Чепурного О.П. слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 7, 246 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву судді Чепурного Олександра Петровича про самовідвід - задовольнити.

Справу про адміністративне правопорушення №692/1296/26, провадження № 3/692/476/26, відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, направити в канцелярію Драбівського районного суду Черкаської області для повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Левченко Л.О.