Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №571/1874/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1874/26

Провадження № 3/571/715/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., за участі секретаря судового засідання Богданець О.М., захисника-адвоката Волошина Л.С. (в режимі відеконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №384188 від 17.08.2026: « ОСОБА_1 о 13 год 30 хв 17.08.2026 р. за інформацією працівників ПОРВ, п/н НОМЕР_2 Лондон ст.снт. ОСОБА_2 , (40 км від державного кордону), на пн..сх.ок.н.п.Біловіж, зупинено а/м Інфініті р/н НОМЕР_3 , який прямував з м.Рівне до с.Купель, Сарненського р-ну, Рівненської обл., в якому перебувало 4 особи, а саме:гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Під час перевірки документів гр. ОСОБА_1 висловлював нецензурною мовою свої незадоволення та відмовився на законну вимогу відкрити багажне відділення для проведення поверхневого огляду. Гр. ОСОБА_1 своїми діями порушили вимоги ч.1 ст.185-10 КУпАП».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні адвокат Волошин Л.С. зазначив, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказано статтею необхідно встановити у її діях сукупність таких обставин: 1) факт злісної непокори, 2) наявність законного розпорядження чи вимоги працівника Державної прикордонної служби України, 3) виконання таким працівником службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Водночас, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вказано в чому саме полягали законні вимоги працівника Державної прикордонної служби та в чому саме виразилася злісна непокора ОСОБА_1 цим вимогам. Також відсутні відомості про те, що працівники Державної прикордонної служби України пред`явили ОСОБА_1 саме законні вимоги або розпорядження.

У матеріалах справи відсутні об`єктивні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, в підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, зокрема показання/пояснення свідків, фото-, відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших «поза розумним сумнівом» доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 до даного правопорушення.

В тому числі, під час оформлення матеріалів справи, не надано доказів того, чи перебував військовослужбовець при виконанні обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, чи були його розпорядження, вимоги законними.

З наданого відеозапису не вбачається, що вимога про відкриття багажного відділення була наполегливою та неодноразово повтореною, а ОСОБА_1 після її щонайменше дворазового чіткого повторення свідомо відмовився її виконувати.

При цьому з відеозапису вбачається, що спілкування між працівниками прикордонної служби та ОСОБА_1 відбувалося динамічно, так як працівники переходили від одного питання до іншого, спочатку вимагали пред`явлення військово-облікових документів, після чого безпосередньо було висловлено вимогу відкрити багажне відділення.

За таких обставин відсутність негайної реакції ОСОБА_1 на окрему вимогу сама по собі не свідчить про її свідоме та умисне невиконання. Більше того, працівник прикордонної служби не повторив зазначену вимогу двічі, не пересвідчився, що ОСОБА_1 її почув та зрозумів, а фактично одразу перейшов до повідомлення про складення протоколу за ст.185-10 КУпАП.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011, злісна непокора передбачає саме відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог відповідної службової особи.

Аналогічне розуміння злісної непокори міститься в абзаці другому пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8, відповідно до якого злісною непокорою є, зокрема, відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень.

Просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальність за вчинення умисних дій, спрямованих на злісне невиконання законної вимоги військовослужбовця, працівника ДПС України або члена громадського формування, який бере участь в охороні державного кордону України, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Тлумачення поняття «злісна непокора» надано Конституційним Судом України у рішенні від 11 жовтня 2011 року у справі №10-рп/2011. Так, у п.5 рішення, крім іншого, зазначається, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб,

які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів".

У абзаці 2 пункті 7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 року (з змінами) роз`яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

З фабули правопорушення, викладеної у адміністративному протоколі, не можливо встановити обставин, які є необхідними складовими для кваліфікації дій ОСОБА_1 як злісна непокора, а саме: відсутні дані про наполегливі, неодноразово повторені законні вимоги чи розпорядження працівника ДПСУ при виконанні ним службових обов`язків, не зазначено законні вимоги чи розпорядження якого саме працівника ДПСУ злісно не виконав ОСОБА_1 .

Дослідженим відеозаписом встанвлено факт словесної суперечки водія транспортного засобу та працівників прикордонної служби, яке мало місце о 11 год 08 хв 17.08.2026.

При цьому, згідно адміністративного протоколу подія мала місце о 13 год 30 хв 17.08.2026.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Водночас, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора прикордонної служби другого відділення ІПС НОМЕР_4 прикордонної застави ОСОБА_6 не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та не вправі змінювати формулювання фаьули правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя А.Ф.Комзюк