Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №569/26406/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вимагання

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №569/26406/25

Суддя: Наумов С. В.

Справа № 569/26406/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

законних представників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

законного представника ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілих

адвоката ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 травня 2024 року за №42024180000000040 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, студента НУВГП, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27,ч. 4 ст. 189 КК України;

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, проживаючого в АДРЕСА_2 , не одруженого, студента НУВГП, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в :

У зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії РФ проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_16 (далі – Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX та Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 10 серпня 2024 року.

Тобто, у період квітня-липня 2024 року на території України діяв воєнний стан.

ОСОБА_7 , діючи в умовах воєнного стану, маючи лідерські та організаторські здібності, демонструючи своє презирство до загальновизнаних норм моралі та законів України, маючи умисел на заволодіння чужим майном на постійній основі, шляхом вимагання такого майна, розробив план готування і вчинення таких злочинів.

З цією метою, ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Рівне, у квітні 2024 організував та очолював, організоване ним, з кола своїх знайомих, стійке об`єднання учасників для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

На виконання корисливої мети, відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_7 організував пошук осіб з числа малозахищених верств суспільства, зокрема, малознайомих неповнолітніх, та висуненні їм в подальшому вимоги передачі грошових коштів в рахунок погашення неіснуючих, вигаданих боргів.

Для досягнення своєї мети, ОСОБА_7 , діючи як організатор, залучив до злочинної групи неповнолітнього ОСОБА_6 та особу щодо якої виділені матеріали в інше окреме провадження (далі Особа 1).

Отримавши від вказаних осіб згоду на зайняття спільною протиправною діяльністю у складі організованої групи, ОСОБА_7 , (Особи 1), діючи як організатор, довів до відома учасників організованої злочинної групи та неповнолітнього ОСОБА_6 , розроблений ним план протиправної діяльності та роз`яснив в чому полягає роль кожного з членів групи.

Зокрема, ОСОБА_7 , діючи як організатор та виконавець злочинної групи, у відповідності до відведеної загальним планом ролі: здійснював загальне керівництво діями організованої групи, координував дії співучасників та взаємозв`язок між учасниками групи, визначав спосіб вчинення злочинів, розподіляв ролі кожного учасника злочину та розмір їх грошової винагороди; розподіляв обов`язки між членами організованої групи та контролював їх виконання; особисто підшуковував потенційних потерпілих, майном або правом на майно яких планувалось заволодіти шляхом його протиправного вимагання; особисто вимагав у потерпілих передачі майна йому та співучасникам групи, погрожував насильством та застосовував таке насильство щодо потерпілих.

Особа щодо якої виділені матеріали в інше окреме провадження (Особа 1), будучи активним учасником організованої групи та виконавцем злочинів: здійснював візуальне спостереження за потенційними потерпілими щодо яких планували здійснити вимагання; безпосередньо приймав участь у вимаганнях, у тому числі застосовував насильство до потерпілих або погрожував застосуванням такого насильства; забезпечував учасників групи, у разі необхідності, транспортними засобами; виконував і інші доручення організатора злочинної групи.

ОСОБА_6 , будучи активним учасником організованої групи та виконавцем злочинів, згідно заздалегідь розподілених функцій: здійснював візуальне спостереження за потенційними потерпілими щодо яких планували здійснити вимагання; безпосередньо приймав участь у вимаганнях, у тому числі застосовував насильство до потерпілих або погрожував застосуванням такого насильства; також виконував інші доручення організатора злочинної групи.

Зорганізувавши, таким чином, не пізніше квітня 2024 року в умовах воєнного стану у організовану групу, метою діяльності якої було вчинення особливо тяжких злочинів шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою та застосуванням насильства над потерпілими, ОСОБА_7 , встановив серед учасників групи чітку узгодженість дій, взаємодовіру, єдині та жорсткі правила поведінки на основі кримінальних традицій, високий рівень дисципліни.

При вчиненні злочинів, учасники організованої групи вели розмови між собою із застосуванням умовностей, використовували засоби зв`язку між собою, узгоджену систему вчинення кримінальних правопорушень з чітким розподілом ролей кожного з учасників групи, застосовували різні способи конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами, здійснювали попереднє спостереження за потерпілими на передодні вчинення правопорушень та в день їх скоєння.

Також, з метою застосування фізичного та психічного насильства відносно потерпілих, подолання їх можливого опору, а також з метою вчинення опору під час можливого затримання учасників групи працівниками правоохоронних органів, учасниками організованої групи використовувалися засоби маскування та активної оборони.

Діючи відповідно до розробленого ОСОБА_7 плану протиправної діяльності організованої групи, реалізуючи єдиний корисливий умисел на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, діючи в умовах воєнного стану, під безпосереднім керівництвом організатора ОСОБА_7 , у період з квітня 2024 року по 11.07.2024, учасники організованої групи – (Особа 1) та неповнолітній ОСОБА_6 , виконуючи відведену їм роль вчинили 2 особливо тяжких злочини проти власності, внаслідок яких заволоділи майном двох потерпілих на загальну суму 32 223 (тридцять дві тисячі двісті двадцять три) гривні та заподіяли фізичну і матеріальну шкоду потерпілим.

Так, в квітні 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , діючи в умовах воєнного стану, як організатор та виконавець організованої групи, до складу якої входили як виконавці (Особа 1) та неповнолітній ОСОБА_6 , на виконання заздалегідь узгодженого плану, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, перебуваючи у м. Рівне, безпідставно висунули неповнолітньому потерпілому ОСОБА_12 вимогу передати їм грошові кошти в сумі 13 000 гривень, висловлюючи при цьому погрози застосування фізичного насильства, в разі відмови у виконанні протиправної вимоги, які потерпілий сприйняв як реальні.

У подальшому, ОСОБА_7 , (Особа 1) та ОСОБА_6 , продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на вимагання у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 грошових коштів, упродовж другої половини квітня-травня 2024 року, неодноразово здійснювали телефонні дзвінки та надсилали смс - повідомлення останньому, висловлюючи погрози застосування фізичного насильства шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та позбавлення волі у разі відмови виконання вимоги, які останній сприйняв як реальні.

Так, 19.05.2024, після 18 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , діючи відповідно як організатор та виконавець злочинної групи, та ОСОБА_6 , як виконавець, прибули на бульвар Богдана Хмельницького в м. Рівне, де перебував неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 та висунули йому незаконну вимогу передачі їм визначеної суми грошових коштів та встановили строк їх передачі до 20.05.2024. Однак, потерпілий ОСОБА_12 , не погоджуючись та заперечуючи існування «боргу» відмовився виконувати вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ..

Того ж дня, (Особа 1), діючи як виконавець організованої групи, незважаючи на заперечення потерпілого ОСОБА_12 щодо існування в нього «боргу», прибув на транспортному засобі марки «Ford Focus» д.н.з НОМЕР_1 на бульвар Богдана Хмельницького в м. Рівне, де вже знаходились ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_12 .. При цьому, (Особа 1) наказав потерпілому сідати до вказаного автомобіля, однак ОСОБА_12 відмовився. У подальшому, ОСОБА_7 діючи як організатор та виконавець в організованій групі висловив погрози застосування насильства до потерпілого у разі не виконання вказівок (Особи 1)., які ОСОБА_12 сприйняв як реальні та сів до зазначеного транспортного засобу.

У подальшому, приблизно о 18 годині 30 хвилин 19.05.2024, (Особа 1), діючи як виконавець організованої групи, спільно з учасниками цієї групи ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , на транспортному засобі марки «Ford Focus» д.н.з НОМЕР_1 , всупереч волі потерпілого, привезли останнього до с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, де продовжили висловлювати ОСОБА_12 погрози застосування фізичного насильства у тому разі, якщо останній не здійснить передачу для них грошових коштів в сумі 13 000 гривень, в погашення вигаданого боргу.

В результаті погроз насильством від учасників організованої групи, потерпілий ОСОБА_12 , перебуваючи в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, передав для ОСОБА_7 , (Особи 1) та ОСОБА_6 своє майно шляхом перерахування на вказаний ними криптовалютний гаманець з адресою: «TB1aoucSaTQg5QCMBCGMccKHWssR2QRTaQ» грошові кошти в сумі 310 USDT, тобто 310 доларів США, що за курсом НБУ на час вчинення злочину становило 12223 гривень.

Окрім того, на початку травня 2024 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_7 , діючи повторно, в умовах воєнного стану як організатор та виконавець організованої групи, у складі виконавців (Особи 1) та неповнолітнього ОСОБА_6 , на виконання заздалегідь узгодженого плану, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, перебуваючи у м. Рівне, безпідставно пред`явили неповнолітньому потерпілому ОСОБА_17 вимогу передати їм грошові кошти в сумі 20 000 гривень, висловлюючи при цьому погрози застосування фізичного насильства, в разі відмови у виконанні вимоги, які потерпілий сприйняв як реальні.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на вимагання у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_17 грошових коштів, ОСОБА_7 , (Особа 1) та ОСОБА_6 , протягом травня 2024 року, неодноразово здійснювали телефонні дзвінки та надсилали смс - повідомлення останньому, висловлюючи при цьому погрози фізичною розправою у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та позбавлення волі у разі відмови сплатити неіснуючий борг, які останній сприйняв як реальні.

Також, на початку червня 2024 року ОСОБА_7 , (Особа 1) та ОСОБА_6 , перебуваючи на спортивному майданчику неподалік «Рівненського автотранспортного коледжу НУВГП», що знаходиться в м. Рівне, по вул. Відінська, 35, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання у потерпілого грошових коштів, незважаючи на заперечення такого боргу останнім, висловлюючи ОСОБА_17 погрози застосування фізичного насильства, в черговий раз висунули останньому незаконну вимогу передачі грошових коштів в розмірі 20000 гривень та, на підтвердження своїх слів та дій у разі ненадання коштів, (Особа 1) наніс тілесні ушкодження шляхом завдання одного удару долонею руки в обличчя потерпілому ОСОБА_17 ..

У подальшому, приблизно о 16 годині 40 хвилин 04.06.2024 ОСОБА_7 , діючи як організатор та виконавець, спільно з ОСОБА_6 як виконавцем, прибули на автомобілі марки «Mitsubishi Galant» д.н.з. НОМЕР_2 до магазину «СЕЙМ», що знаходиться по вул. Відінська в м. Рівне, де перебував потерпілий ОСОБА_17 .. Згодом, ОСОБА_7 , вийшовши з транспортного засобу, попрямував до потерпілого, а ОСОБА_6 , у цей час, знаходячись на пасажирському сидінні автомобіля, спостерігав за діями потерпілого та сторонніх осіб, з метою конспірації та забезпечення вчинення злочину співучасниками. В подальшому, потерпілий ОСОБА_17 , побоюючись за своє життя та здоров`я, сприймаючи погрози як реальні, в погашення неіснуючого боргу, передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 гривень.

Крім того, приблизно о 16 год. 30 хв. 19.06.2024 діючи згідно заздалегідь узгоджених дій, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні пабу «Хмільна Обойма», що за адресою м. Рівне, вул. Київська, 40А, у присутності ОСОБА_6 , який забезпечував виконання злочину співучасником, безпідставно наніс потерпілому ОСОБА_17 удари рукою в область голови та тулуба, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знову висунули ОСОБА_17 незаконну вимогу передачі грошових коштів, суму яких вони раніше визначили та встановили строк їх передачі до 20.06.2024.

Переживаючи за свою безпеку, близько 20 години 35 хвилин, 19.06.2024, ОСОБА_17 знову передав ОСОБА_7 та ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 гривень в погашення частини неіснуючого боргу.

Крім того, приблизно о 20 годині 11.07.2024 ОСОБА_7 , діючи як організатор та виконавець, спільно з учасниками злочинної групи (Особою 1) та ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік приміщення пабу «Хмільна Обойма», що в м. Рівне, вул. Київська, 40А, висловлюючи ОСОБА_17 погрози застосування фізичного насильства, висунули останньому незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі 10 000 гривень. Усвідомлюючи реальність зазначених погроз, ОСОБА_17 передав ОСОБА_7 нібито останню частину неіснуючого боргу в сумі 10 000 гривень.

У той же день, 11.07.2024, в пабі «Хмільна Обойма», що в м. Рівне, вул. Київська, 40А, протиправна діяльність організованої групи у складі ОСОБА_7 , (Особи 1) та ОСОБА_6 припинена працівниками правоохоронни хорганів.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 ОСОБА_6 в присутності законних представників, захисників в інкримінованому кримінальному правопорушенні вину визнали повністю. Суду пояснили, що дійсно у вказаний вище період часу, за встановлених обставин, в складі організованої групи, тобто спільно із особою щодо якої виділені матеріали в інше окреме провадження (далі Особа 1) незаконно вимагали передачі грошових коштів (сума яких зазначена в обвинувальному акті) з погрозою насильства у неповнолітніх (на той час) потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_17 .. Тобто підтвердили фактичні обставини кримінального провадження. Критично ставляться до своїх дій, щиро каються у вчиненому. Повідомили суд, що повністю відшкодували завдану шкоду потерпілим.

ОСОБА_7 спільно із своїм захисником, не погодився із позицією прокурора в судових дебатах, щодо призначення йому покарання із позбавленням волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням. Просили призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, у виді пробаційного нагляду із покладанням обов`язків передбачених ст..59-1 КК України.

ОСОБА_6 спільно із захисником та законним представником, погодився щодо призначення йому покарання (за ч.4 ст.189 КК України) із застосуванням ст.. 69 КК України у виді пробаційного нагляду із покладанням обов`язків передбачених ст..59-1 КК України.

Сторона потерпілих повідомила суд, що обвинувачені надали вірні пояснення, щодо обставин вчиненого ними кримінального правопорушення. Будь – яких претензій до обвинувачених немає, оскільки ними відшкодовано заподіяну шкоду, що підтверджується заявою про відмову від цивільного позову. Погоджуються із позицією прокурора щодо призначення покарання обвинуваченим.

В зв`язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.

Отже, пояснення обвинувачених узгоджуються із іншими встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального провадження, про що повідомив прокурор, потерпілі, та не заперечується учасниками судового розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , сторону потерпілих, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, дійшов висновку, щодо доведеності їх винуватості поза розумним сумнівом, у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.4 ст.189 КК України, які виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, в якості організатора та виконавця, та ОСОБА_6 які виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, в якості виконавця.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_7 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Під спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Позитивно характеризується за місцем, попередньої роботи. Вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім у віці 17 років. Добровільно здійснив перерахування коштів в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) на підтримку (допомогу) ЗСУ.

Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого сектору ювенальної пробації м. Рівне від 16.05.2026, відповідно до «п.5 Висновок про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк» який вважає, що виправлення ОСОБА_7 ,можливе без ізоляції його від суспільства та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до ст..76 ч.3 п.2 КК України, на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 проживає з батьками, старший брат служить в ЗСУ. Сім`я має власне житло. Побутові умови проживання хороші. На тяжкі та хронічні хвороби не хворіє. Є студентом НУВГП, за час навчання зарекомендував себе з позитивного боку, на тяжкі та хронічні хвороби не хворіє. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення відносяться до особливо тяжкого злочину.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілим та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Також суд, визнає обставину яка пом`якшує покарання – добровільне здійснення перерахування коштів в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень на підтримку (допомогу) ЗСУ. Обставин що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд призначає покарання ОСОБА_7 , який на момент вчинення кримінального правопорушення не досягнув вісімнадцятирічного віку, відповідно до ст..ст..69, 98,75,104 КК України.

Частиною 2 ст.65 КК України визначено, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме, дії, поведінка ОСОБА_7 в ході вчинення злочину, суд відхиляє позицію (думку) сторони захисту щодо призначення вказаному обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду.

Отже, суд погоджується із позицією прокурора, взявши до уваги встановлені обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_7 , щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, добровільний донат на ЗСУ, позицію сторони потерпілих, з урахуванням його особи який раніше не судимий, та на момент ухвалення вироку є повнолітнім, вважає можливим, призначити йому покарання необхідне й достатнє, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.3 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, на підставі ст.69 КК України – України призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.. 75,104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням, та встановленням іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_6 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Під спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого сектору ювенальної пробації м. Рівне від 16.05.2026, відповідно до «п.5 Висновок про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк» який вважає, що виправлення ОСОБА_6 ,можливе без ізоляції його від суспільства та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до ст..76 ч.3 п.2 КК України, на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 проживає з батьками та сестрою. Побутові умови проживання хороші, сім`я повна, фінансові проблеми відсутні . На тяжкі та хронічні хвороби не хворіє. Є студентом НУВГП, за час навчання зарекомендував себе з позитивного боку, на тяжкі та хронічні хвороби не хворіє. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Усвідомив негативні наслідки своїх дій для себе та близьких . Має почуття провини, розуміє, що вчинив не правильно.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 , відносяться до особливо тяжкого злочину. Вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім у віці 17 років.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілим та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім. Також суд, визнає обставину яка пом`якшує покарання – добровільне здійснення перерахування коштів в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень на підтримку (допомогу) ЗСУ. Обставин що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст..59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст..101 КК України пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59 - 1 КК України.

Суд погоджується із позицією прокурора, стороною захисту щодо призначення покарання ОСОБА_6 .. Суд вважає можливим, взяти до уваги встановлені обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення вказаним обвинуваченим, його щире каяття та активне сприяння розкриттю вчиненого ним діяння, добровільне відшкодування завданого збитку, позицію сторони потерпілого, з урахуванням особи – молодий вік, студент, який раніше не судимий, здійснений донат на ЗСУ, призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.4 ст.189 КК України, на підставі ст.69 КК України – пробаційний нагляд, тобто перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення .

У зв`язку із наданням суду заяви представників потерпілих, цивільний позов у кримінальному провадженні, необхідно залишити без розгляду .

Письмові докази (документи) необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Долю інших речових доказів, необхідно вирішити розглядом кримінального провадження №569/1105/25, тобто кримінального провадження, з якого було виділено в окреме провадження матеріали, щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ..

Згідно з ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат, суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Частиною 1 ст.118 КПК України визначено, що процесуальні витрати складаються із залученням, потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Розмір процесуальних витрат проведеної експертизи відео – звукозапису голосу ОСОБА_7 становить 26 505 гривень. Розмір процесуальних витрат проведеної експертизи відео – звукозапису голосу ОСОБА_6 становить 15 146 гривень.

Згідно ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже із ОСОБА_7 на користь держави, підлягають стягненню процесуальні витрати, в сумі 26 505 гривень. Із ОСОБА_6 на користь держави, підлягають стягненню процесуальні витрати, в сумі 15 146 гривень на залучення судового експерта відео – звукозапису в кримінальному провадженні.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України – втратив дію 09.03.2025. Підстави для обрання запобіжного заходу вироком суду, вказаним вище обвинуваченим, відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст. 189 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст.. 75 КК України, з урахуванням положень ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_7 , від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, на звільненого від відбування покарання з випробовуванням ОСОБА_7 , суд покладає такі обов`язки;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України – втратив дію 09.03.2025.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України з урахуванням положень ст. 101 КК України, більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально – виховних заходів без ізоляції від суспільства, строком на один рік.

Відповідно до ч.2 ст.101, ч.2 ст.59-1, п.2,4 ч.3 ст.59-1 КК України, на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_6 , суд покладає такі обов`язки;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України – втратив дію 09.03.2025.

Долю всіх речових доказів вирішити розглядом кримінального провадження №569/1105/25, тобто кримінального провадження, з якого було видвлено в окреме провадження матеріали, щодо осіб, відносно яких ухвалений даний вирок.

Письмові речові докази (документи) DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Заявлений цивільний позов в інтересах неповнолітнього потерпілого у кримінальному провадженні – залишити без розгляду .

Стягнути із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 26 505 (двадцять шість тисяч п`ятсот п`ять) гривень процесуальних витрат, на залучення судового експерта в кримінальному провадженні.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 15 146 (п`ятнадцять тисяч сто сорок шість) гривень процесуальних витрат, на залучення судового експерта в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст. 395 КПК України, вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua