Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №466/5376/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 466/5376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором № 1449-6221 від 20.09.2024 у розмірі 20 738 грн, судовий збір у розмірі 2662,4 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20 вересня 2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1449-6221. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 3 500 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0,80 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Також Додатковою угодою №1 від 24.09.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1449-6221 від 20.09.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 100,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

У подальшому відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання. Станом на 13 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 20 738 грн 60 коп., з яких: 4 600 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 14 468 грн 60 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 690 грн - заборгованість по комісії; 980 грн - заборгованість по штрафам.

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.

У відзиві на позовну заяву від 21 серпня 2026 року відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково (лише в частині основного боргу) та заперечує проти нарахування відсотків у розмірі 14 468 грн 60 грн. Відповідач визнає, що 20.09.2024 між ним і позивачем із використанням інформаційно-комунікаційної системи позивана укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1449-6221; 24.09.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до цього Договору; на банківський платіжний інструмент відповідача позивачем перераховано 3 500,00 грн (20.09.2024) та 1 100,00 грн (24.09.2024), а всього - 4 600,00 грн; жодного платежу на погашення заборгованості за цим Договором відповідач не здійснював.

Відповідач не оспорює ані факту укладення Договору, ані факту отримання кредитних коштів, ані свого обов`язку повернути суму кредиту в розмірі 4 600,00 грн.

Спір у цій справі стосується виключно правомірності та розміру нарахувань, здійснених позивачем понад суму фактично отриманого кредиту, а саме: процентів за користування кредитом - 14 468,60 грн, комісії за видачу кредиту - 690,00 грн та штрафів - 980,00 грн.

Вважає, що розмір процентів не підтверджений належними доказами.

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 1 від 24.09.2024 сторони визнали Додаток № 2 до Договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) - таким, що не застссовується до правовідносин сторін. Натомість позичальнику надавалася нова Таблиця, яка є додатком до Додаткової угоди № 1. Позивач долучив до позовної заяви саме скасовану Таблицю (у складі додатка 3), тоді як чинний Графік платежів, шю є невід`ємною частиною Додаткової угоди № 1 і визначає розмір та строки платежів, до матеріалів справи не подано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача Синяк І.О. просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Відповідач у поданій заяві від 23 вересня 2026 року позовні вимоги визнав чстково, просив стягнути заборгованість у межах тіла кредиту та відсотків за період 28 днів. В іншій частині просив відмовити за безпідставністю. Розгляд справи провести за його відсутності.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, 20 вересня 2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1449-6221. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 3 500 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0,80 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Також Додатковою угодою №1 від 24.09.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1449-6221 від 20.09.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 100,00 грн.

З довідки про перерахування суми кредиту № 1449-6221 від 20.09.2024 слідує, що 20.09.2024 ОСОБА_1 видано кошти за кредитним договором № 1449-6221 від 20.09.2024 в сумі 3500 грн через платіжну систему LiqPay, платіж № 2520417775 на банківську картку НОМЕР_1 , а 24.09.2024 ОСОБА_1 видано кошти за кредитним договором № 1449-6221 від 20.09.2024 в сумі 1100 грн через платіжну систему LiqPay, платіж № 2522585025 на банківську картку НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 1449-6221 від 20.09.2024 станом на 13 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 20 738 грн 60 коп., з яких: 4 600 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 14 468 грн 60 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 690 грн - заборгованість по комісії; 980 грн - заборгованість по штрафам.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A2593 для підписання кредитного договору № 1449-6221 від 20.09.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наявні у справі докази підтверджують укладення між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 20 вересня 2024 року кредитного договору № 1449-6221 та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 4 600 грн. Докази належного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

З огляду на вказане, умови договору належить розтлумачити на користь споживача, якому пропонувалась можливість отримати кредит в сумі 4600 грн строком на 28 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,8%.

За таких обставин, до сплати підлягає 995,2 грн відсотків за користування кредитом протягом 28 днів згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4600 грн та заборгованості за процентами в сумі 995,2 грн.

Щодо сплати заборгованості у виді комісії за видачу кредиту - 690 грн та штрафів - 980 грн, суд зазначає таке.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, до стягнення підлягає заборгованість з відповідача на користь позивача у сумі 5 595 грн 20 коп., зокрема: 4 600 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 995 грн 20 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Згідно з ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 718 грн 30 коп.

Суд виходив з такого розрахунку: 2662,4 грн. * 5 595 грн 20 коп. / 20738,6 грн.

Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 206, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмежною відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1449-6221 від 20.09.2024 в розмірі 5 595 грн 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" судовий збір у розмірі 718 грн 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс", місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя Н. Г. Кучина