Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №570/963/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 570/963/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 93643395000 від 26.12.2016 року в розмірі 33714,02 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві та згідно поданого клопотання (№42875/26-вх. від 15.06.2026) просили розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача адвокат Безсмертний С.М., який діє згідно ордеру серія ВН № 1743896 від 03.08.2026 , подав до суду відзив (№56688/26-вх. від 10.08.2026) у якому заперечив проти задоволення позову .

Свою правову позицію обґрунтував тим, що позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2016року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93643395000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 40040,04 грн. на придбання товару на умовах визначених кредитним договором. Так, Розрахунок заборгованості за кредитним договором №93643395000 було підготовлено не первісним кредитором - Акціонерним товариством «УКРСИББАНК», а правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Тобто в матеріалах справи міститься лише Розрахунок заборгованості, підготовлений працівниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якому відсутні будь-які пояснення, щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні будь-які дані, стосовно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором Акціонерним товариством «УКРСИББАНК». Натомість за відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів щодо видачі суми кредиту відповідачеві (належно оформленої виписки з рахунку клієнта, заяви на видачу готівки, розрахунково-касових документів, розписки про отримання тощо) при недоведеності даної обставини неможливо задовольнити позов. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Просить відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Вирішити питання про розподіл судових витрат: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання правової допомоги у розмірі 5500,00 грн.

З оглянутих додаткових письмових пояснень на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просять задовольнити їх позов.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Ухвалою суду від 29.04.2026 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.12.2016 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93643395000 (надалі-Договір) , відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 40040,04 грн. на придбання товару на умовах визначених кредитним договором.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором .

Також встановлено, що 17.02.2020 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №160. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками AT «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №93643395000 від 26.12.2016 року .

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 33714,02 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 17693,40 грн; заборгованість за відсотками – 2889,00 грн., заборгованість за комісією – 13131,62 грн.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17693,40 грн. та за відсотками в розмірі 2889,00 грн., що разом становить 20582,40 грн.

Окрім того, згідно розрахунку, до заборгованості включено комісію у розмірі 13131,62 грн. вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Встановивши в кредитному договорі обов`язок позичальника щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Банк не зазначив за які саме послуги, що надаються відповідачу, сплачується така комісія.

ВС у постанові від 27.12.2018 р. № 695/3474/17 зазначив, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитний договір тощо). ВС дійшов висновку, що положення спірного договору про споживчий кредит у частині встановлення плати за обслуговування кредиту є несправедливими. Це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Таким чином, визначений позивачем розмір заборгованості за комісією суд визнає безпідставним, а відтак суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 13131,62 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1625,39 грн. (2662,40 грн. х 20582,40 грн. / 33714,02 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПКУкраїни до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, без участі сторін, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред`явлення його до суду.

При вирішення вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує правову позицію висловлену Великою Палатою ВС в ухвалі від 25.03.2026 № 372/6826/24 щодо витрат на правничу допомогу, .

23. У пункті 2 частини третьої статті 141 ЦПК України визначені аналогічні критерії, які суд враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а саме «чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес», які по суті є оцінкою співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що наведені і в частині четвертій статті 137 ЦПК України.

24. Тому, на думку колегії суддів, очевидно, що приписи пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням положень частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України.

25. Відтак зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за цим критерієм не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26. Водночас у пунктах 1, 3, 4 частини третьої, частинах четвертій, дев`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27. Такими критеріями є: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи;

2) поведінка сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

3) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися; 4) сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 5) сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 6) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

28. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що такий підхід є сталим у практиці Касаційного цивільного суду. Неоднаковий підхід до вирішення цього питання за подібних обставин справи Верховним Судом не сприятиме динамічному розвитку судової практики та не дасть змоги забезпечити розумну передбачуваність судових рішень.

29. Водночас колегія суддів наголосила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 сформулювала висновок щодо порядку застосування правил частин четвертої - шостої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а саме про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру витрат на правничу допомогу (за клопотанням сторони або з власної ініціативи).

З врахуванням вищевикладеного, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача, суд зменшує розмір правничої допомоги, враховуючи надані послуги щодо підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості , який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача до 1000,00 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК, понесені позивачем судові витрати на загальну суму 2625,39 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача які складаються з судового збору за пред`явлення позову – 1625,39 грн., та 1000, 00 грн. витрати на правничу допомогу.

Щодо вимоги сторони відповідача у поданому відзиві про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача адвокатом Безсмертним С.М., який діє на підставі ордеру серія ВН №1743896 не надано договору про надання правничої допомоги, звіту про надання правничої допомоги та доказів оплати послуг адвоката, тобто не надано жодних належних підтверджуючих документів, а відтак у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №93643395000 від 26.12.2016 у розмірі 20 582 ( двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дві ) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати в розмірі 2625 ( дві тисячі шістсот двадцять п`ять ) грн. 39 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження : 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 , корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено – 08.09.2026 .

Суддя О.В.Панас