Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №551/1019/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/1019/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

27 серпня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з огляду на втрату почуття поваги й любові один до одного.

Розгляд справи позивач просила проводити у її відсутність. Після розірвання шлюбу просила залишити за нею набуте внаслідок реєстрації шлюбу прізвище – « ОСОБА_3 ».

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у зв`язку з чим розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні о 08 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року ( а.с. 21).

25 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив поновити процесуальний строк для його подання, а позов задовольнити в повному обсязі, вказавши в мотивувальній частині рішення суду про законне право дітей/онуків на безперешкодне спілкування з батьком та бабою, дідом із сторони батька.

За правилами ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній, доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, з урахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, виходячи з наступного.

Так, 15 червня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області, про що складено відповідний актовий запис № 5 та повторно 09 червня 2017 року Шишацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10 грудня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ( а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 11 червня 2019 року Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ( а.с. 6).

Відповідно до вимог ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно з ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або їх неповнолітньої дитини, що має істотне значення.

Оскільки позивач бажає розірвати шлюб, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи, що сторони шлюбних стосунків не підтримують через виниклі між ними непорозуміння, що призвело до втрати почуття поваги й любові один до одного, у зв`язку з чим їх подальше життя в складі однієї сім`ї є неможливим, так як це суперечило б інтересам кожного із них, суд вважає за необхідне розірвати їх шлюб.

Щодо вимоги відповідача про зазначення у мотивувальній частині рішення суду про законне право дітей на безперешкодне спілкування з батьком, а також з бабою, дідом з боку батька, суд зазначає, що така вимога не стосується предмета спору у даній справі та виходить за межі предмета заявлених позовних вимог.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тоді як питання щодо участі батька у вихованні дітей, його спілкування з ними, а також спілкування дітей з бабою, дідом є самостійними правовідносинами, які не є предметом даного спору.

У разі наявності спору щодо визначення способів участі батька у спілкуванні з дітьми, він може звернутися до суду з відповідними самостійними вимогами у встановленому законом порядку. Аналогічно, питання щодо участі баби, діда у спілкуванні з онуками може бути вирішене у порядку, передбаченому законодавством, за наявності відповідного спору.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112 СК України, статтями 4, 5, 141, 178, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15 червня 2014 року у виконавчому комітеті Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області за актовим записом № 5 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачеві набуте в шлюбі прізвище – « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % судового збору за подання позову, що становить 665 грн. 60 коп.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, що відповідно до квитанції АТ КБ «Приват Банк » № 8425-5486-2115-6727 від 26 серпня 2026 року складає 665 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: