Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №545/3389/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3389/26

Провадження № 3/545/693/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

за ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

в с т а н о в и л а:

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 03.07.2026 о 00:01 за адресою: с. Горбанівка вул. Геофізична 8, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права на керування таким транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив:

-п.2.1а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП;

-п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник Наконечна О.М. не з`явилися, попередньо подавши заяву про розгляд справи за їхньої участі.

Попередньо від представника ОСОБА_2 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване категоричною незгодою ОСОБА_1 із правопорушеннями за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Захисник зазначила, що ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час не керував, вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння не отримував та процесуальної відмови від нього не висловлював, тоді як на наявному відеозаписі зафіксовано лише силует неідентифікованої особи, яка залишає авто. Зазначила, що поліцейські склали протоколи «заочно» без встановлення особи водія, позбавивши ОСОБА_1 права на захист, роз`яснення прав, надання пояснень та вручення примірників документів. Крім того, протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП містить істотні дефекти, оскільки не містить ПІБ водія та реквізитів ТЗ. З огляду на відсутність належних і допустимих доказів вини, представник просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2026 року матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та за ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номера справи № 545/3389/26.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, з таких підстав.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчиння якого передбачена чинним законодавством.

Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. 130 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, протокол про вчинення адміністративного правопорушення є актом звинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

У справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо протоколу серії ЕПР 1 № 709239 за ч. 1 ст. 130 КУпАП: відповідальність за вказаною нормою настає за керування ТЗ у стані сп`яніння або за відмову особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Наявність у поліцейського підстав вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, та самий факт висування вимоги про огляд й відмови від нього повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. Згідно з Інструкцією № 1452/735 поліцейський зобов`язаний виявити ознаки сп`яніння, запропонувати огляд на місці, у разі відмови — у закладі охорони здоров`я, і лише у разі волевиявлення водія щодо ухилення фіксувати відмову.

З доданного до протоколу серії ЕПР 1 № 709239 відеозапису вбачається, що він фіксує лише силует людини, яка вибігає з автомобіля ВАЗ 2106 та зникає. Будь-які відомості щодо встановлення працівниками поліції особи водія та що саме цією особою є ОСОБА_1 , мовного чи процесуального контакту з ним відсутні, як і пред`явлення вимоги про проходженняостаннім огляду на стан сп`яніння. Зазначені в протоколі ознаки (запах алкоголю з порожнини рота) не підтверджені жодним доказом, оскільки з наданого відеозапису не вбачають будь-яких відомостей про наближення поліцейських до особи, на відстань, достатню для сприйняття цієї ознаки.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частини друга-четверта 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Тобто, для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки – повторності його вчинення протягом року.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

З доданного до протоколу відеозапису вбачається, що він фіксує лише силует людини, яка вибігає з автомобіля ВАЗ 2106 та зникає. Будь-які відомості щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, встановлення працівниками поліції його, мовного чи процесуального контакту з ним на відеозаписі відсутні, як і пред`явлення вимоги про надання документів.

Окрім протоколів, ніяких доказів на підтвердження факту вчинення адміністративних правопорушень, суду не надано.

Долучений до справи відеозапис не відповідає вимогам Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, оскільки фіксує лише фрагментарні обставини події та не містить відеофіксації встановлення особи ОСОБА_1 чи складення відносно нього процесуальних документів.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

У справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись, керуючись ст. 130, ст. 126 ст.ст. 283-285, 287-290, 294 та п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.І. Стрюк