Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №545/2421/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2421/26

Провадження № 2/545/2240/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №1565590 від 11.05.2020 в сумі 19420 грн., сплачену суму судового збору 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено 11.05.2020 кредитний договір №1565590, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач у відповідності до графіку кредитні кошти не повернув та не сплатив комісію, проценти за користування кредитом. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Сума заборгованості відповідача становить 19420 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 15000 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 420 грн., заборгованість по штрафам/пені становить 0 грн.

Також, згідно з умовами договору відступлення прав вимоги ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 11.05.2020 укладено кредитний договір №1565590 (індивідуальна частина) (а.с.7-10).

Згідно п. 1.1 Договору, Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначений п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позичальнику кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Як вбачається з умов Договору згідно п. 1.2 сума кредиту становить 4000 грн., за п.1.3. кредит надається загальним строком на 30 днів з 11.05.2020.

Відповідно до п.1.5. загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором складає 3420 грн в грошовому виразі та 1040 % річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка). Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника за кредитом складає 7420 грн.; п.1.5.2. проценти за користування кредитом: 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування за цим договором: фіксована; п.1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становит 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту 420 грн., яка нараховується за ставкою 10.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Встановлено, що кредитний договір №1565590 від 11.05.2020 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z46294 (зворотній а.с. 10).

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно п.2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до платіжного доручення 19485798 від 11.05.2020 платник ТОВ «Мілоан» отримувач ОСОБА_1 кредитний рахунок НОМЕР_1 сума 4000 грн призначення платежу – кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 1565590 (а.с.12).

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Водночас відповідач умови кредитного договору №1565590 від 11.05.2020 належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного ТОВ «Мілоан» та випискою з особового рахунка за Кредитним договором №1565590 від 11.05.2020 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 19420 грн., яка складається з 4000 грн. прострочене тіло, 15000 грн. прострочені відсотки, 420 грн. заборгованість за комісією (зворотній а.с.12-13).

Отже, відсотки за кредитом нараховані в межах строку кредитування та на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Встановлено, що 25.08.2020 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги №50-МЛ відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1565590 від 11.05.2020 (а.с. 14-18).

Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №50-МЛ від 25.08.2020 (а.с.23).

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором відступлення прав вимоги №50-МЛ від 25.08.2020, набуло право вимоги до ОСОБА_2 заборгованості за вищенаведеним договором.

Щодо стягнення комісії за видачу кредитних коштів та суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язок боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію скупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, вимога щодо стягнення комісії за видачу кредитних коштів в розмірі 420 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1565590 від 11.05.2020 у розмірі 19000 грн.

В частині позовних вимог про стягнення комісії за видачу кредитних коштів суд відмовляє.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_2 , на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Ціна позову 19420 грн., позов задоволений на суму 19000 грн., тобто на 97,84%.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2604,89 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус , м. Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №1565590 від 11.05.2020 у розмірі 19000 грн., судовий збір у розмірі 2604,89 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.І. Стрюк